Кліматичні та екологічні зміни вже кілька років поспіль входять до топ- 5 ризиків глобального опитування KPMG серед керівників світових компаній. За даними Всесвітнього економічного форуму, ці питання залишатимуться головною загрозою для світу у найближчі 10 років. Ми зустрілися з Іриною Ставчук, заступницею міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції, щоб поговорити про те, які зміни впроваджує Україна у «зеленому питанні» та чи реально скоротити викиди парникових газів в Україні на 65% до 2030 року від рівня 1990-го.

Розмову вів Дмитро Романович, заступник директора, консультування, урядові проєкти та міжнародні проєкти розвитку, KPMG в Україні.

Міністерство довкілля ніколи не було першим у структурі уряду. Але сьогодні в Україні відбувається дуже активний публічний дискурс щодо «зеленої економіки», захисту довкілля, Паризької угоди. Це висуває діяльність Міністерства на перший план. Як це впливає на вашу роботу?

Це тенденції не суто українські, вони відображають загальносвітовий тренд. У рамках Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС ми як країна маємо бути спроможними застосовувати практики та підходи, які впроваджує Єврозона. У цих державах уся політична програма сфокусована саме на вирішенні проблеми зміни клімату, захисті довкілля.

Крім того, кліматичні та екологічні питання наразі стають важливим аспектом у фінансовому світі. Якщо раніше головним чинником рішень про інвестиції була фінансова рентабельність проєкту, швидке повернення інвестицій, то тепер це також питання екологічних і кліматичних ризиків. Усе більше банків у світі змінюють політики своїх інвестицій. Усе більше відмов фінансувати проєкти в сфері викопного палива. Можу навести конкретний приклад – інвестиції у вугільну енергетику. Більшість країн, які планували побудову нових вугільних станцій, очікували отримувати фінансування від Китаю. Але напередодні цьогорічних кліматичних переговорів у Глазго Китай оголосив, що надалі не підтримуватиме нові вугільні проєкти за кордоном. Загалом усе більше переваг отримують «зелені проєкти», в які можна безпечно вкладати кошти.

Міністерство довкілля враховує ці тенденції. Наразі ми перебуваємо у процесі ухвалення низки важливих реформ. Зокрема, це дозвільна система на підприємствах, яка передбачає отримання підприємствами дозволів на промислові викиди відповідно до найкращих доступних технологій. У підсумку це стимулюватиме модернізацію. Це реформа управління відходами. У першому читанні ухвалено законопроєкт про заборону пластикових пакетів. Наразі також тривають гарячі дискусії щодо кліматичної політики України і схвалення нових цілей у рамках Паризької угоди. Ми також готуємо створення Українського кліматичного фонду, який допоможе спрямувати міжнародні та державні інвестиції на «зелені проєкти» у різних секторах.

Як загалом структуровані напрямки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів?

Ми сформували п’ять стратегічних пріоритетів. Перший — це зменшення промислового забруднення, яке безпосередньо впливає на здоров’я сотень тисяч людей в усій Україні. Другий — це управління відходами і відповідна реформа, що передбачає розробку низки нормативно-правових актів. Ми прагнемо створити таку модель взаємовідносин у суспільстві, де екологічний ризик буде нівельовано, і разом з тим вирішення проблеми з відходами стимулюватиме створення нових робочих місць. Третій пріоритет —раціональне використання природних ресурсів, що передбачає політики щодо водних ресурсів, моніторинг ситуації, їхнє очищення та належну якість. Також сюди належить низка реформ у сфері лісового господарства, надрокористування. Покращення бізнес-клімату, прозорості та ефективності. Четвертий — природно-заповідний фонд (збереження та розширення цих територій), питання біорізноманіття, збереження тих видів, які зникають. П’ятий —зменшення кліматичних ризиків і адаптація до глобальної зміни клімату. За усіма цими напрямками ми постійно працюємо з іншими міністерствами, щоб скоординувати нашу роботу і щоб екологічні та кліматичні питання поступово ставали невід’ємною частиною державних політик у всіх сферах життя українців.