1. На підставі яких документів може здійснюватись відрахування із заробітної плати?

Конкретними документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути:

  • наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);
  • будь-які виконавчі документи — наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;
  • письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб’єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.

Джерело

2. Як відрахувати виплачену заробітну плату за час щорічної відпустки, якщо на підприємстві відбувається скорочення штату працівників, а деякі працівники вже отримали відпустку «наперед»?

Відповідно до ст.127 КЗпП України, при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки – відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та у зв’язку з виходом на пенсію.

Джерело

3. Який розмір відрахувань може утримувати роботодавець із заробітної плати?

Відповідно до ст.128 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, передбачених законодавством (при стягненні аліментів; відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також втратою годувальника; відшкодуванні збитків, заподіяних злочином; у разі коли особи, які купують товари у розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами)- 50% заробітної плати. Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.

Джерело

4. Які компенсації передбачені працівнику в разі направлення його у відрядження у вихідний день або повернення із відрядження у вихідний день?

Питання, пов’язанi зi службовими відрядженнями, врегульовано ст. 121 КЗпП України. На виконання цiєї норми Міністерство фінансів України видало наказ від 13.03.1998 р. № 59, яким затверджено Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон. Пунктами 10 та 11 розділу «Загальні положення» вказаної Інструкції передбачено, що в тому разі, якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку, а якщо наказом про вiдрядження передбачено повернення працiвника з вiдрядження у вихiдний день, то працiвниковi може надаватися iнший день вiдпочинку вiдповiдно до законодавства у сферi регулювання трудових вiдносин.

Джерело

5. У яких випадках нараховується компенсація втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати?

Роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі виплачувати зарплату своїм працівникам. У зв’язку з несвоєчасною виплатою зарплати в роботодавця виникає обов’язок виплатити працівникові компенсацію втрати частини заробітної плати. Компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати виплачують громадянам у разі затримки виплат, нарахованих громадянам, на один і більше календарних місяців.

Джерело