Війна в Україні може загострити проблеми ланцюга поставок напівпровідників і дефіцит мікросхем. Проте керівники компаній залишаються оптимістичними щодо розвитку галузі у наступні два роки попри геополітичні та регуляторні проблеми – про це свідчить дослідження KPMG Semiconductor industry pulse, яке було проведено у травні 2022 року серед 28 керівників найбільших світових компаній, які виробляють напівпровідники.

Світовий попит на напівпровідникові вироби залишається високим, а Росія та Україна не є потужними споживачами цих напівпровідникових виробів. Проте війна все ще може сприяти глобальному інфляційному тиску, а це може опосередковано знизити попит і, як наслідок, доходи промисловості.

Росія та Україна є основними виробниками двох матеріалів, що використовуються у виробництві напівпровідників. Україна виробляє близько 70% світових поставок неону, а Росія – приблизно 35% відсотків світових поставок паладію. Хороша новина полягає в тому, що під час пандемії COVID-19 ланцюжки постачання напівпровідників стали більш стійкими та диверсифікованими, з`явились альтернативні джерела сировини.

Загальна думка керівників, серед яких проводилось опитування, полягає в тому, що попри ці труднощі, галузь все ще має перспективи для процвітання в наступні два роки. 

Основні висновки дослідження KPMG Semiconductor industry pulse:

  • Лише 32% керівників стурбовані тим, що війна між Росією та Україною суттєво вплине на ланцюжок поставок напівпровідників у 2022 році, і трохи більше (39%) вважають, що вплине у 2023 році.
  • 18% стурбовані тим, що війна між Росією та Україною суттєво вплине на зростання доходів галузі у 2022 році, а 25% вважають, що вплине у 2023 році.
  • 83% керівників очікують, що дефіцит мікросхем зменшиться до кінця 2023 року.
  • 50% занепокоєні націоналізацією технологій у напівпровідниковій галузі і провідним місцем Тайваню в ланцюжку поставок.
  • 18% стурбовані впливом законодавства щодо зміни клімату та регулювання звітності.

Серед інших питань, які турбують галузь, залишається дефіцит кадрів. Конкуренція за таланти у цій сфері залишається напруженою, що призводить до різкого зростання зарплат і інших нематеріальних винагород. У довгостроковій перспективі дефіцит кадрів може заважати розвитку галузі більше, ніж геополітичні зміни.