Зміни у бухгалтерському обліку | Січень 2022

Законом України від 30.11.2021 р. № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень» – (далі – Закон) внесено зміни до абзаців 4-6 п.198.6 ПКУ, згідно з яким термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому у разі зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН такий термін (365 днів) переривається на період такого зупинення (пункт 198.6 ПКУ доповнено абзацом відповідного змісту).

В той же час, якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом наявні податкові накладні/розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі таких накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄВПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку за податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН, які не включені до податкового кредиту через відсутність оплати (компенсації вартості) товарів/послуг, можуть включити до податкового кредиту у звітному періоді, в якому відбулася оплата (компенсація вартості) товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (незалежно від того, який термін пройшов з дати складання такої податкової накладної).

Джерело: Головне управління ДПС у Тернопільській області

Податківці звертають увагу на те, що оновлено форму повідомлення про об’єкти оподаткування.
Відтепер замість коду за КОАТУУ (класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України) в Повідомленні за формою № 20-ОПП необхідно зазначати код КАТОТТГ (кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).

Щодо поданих раніше об’єктів – подавати Повідомлення за формою № 20-ОПП з позначкою «зміни» необхідно лише у разі виникнення змін у відомостях про об’єкти оподаткування. Якщо зміни у відомостях про сам об’єкт оподаткування відсутні – подавати Повідомлення за формою № 20-ОПП з метою зміни значення коду КОАТУУ на новий код КАТОТТГ не потрібно. 

Джерело: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП.

Платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи з 01.01.2022 за звітний (податковий) період 2021 року. Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств було затверджено наказом Мінфіну від 04.06.2021 р. № 317, який набрав чинності 17.08.2021 р.

З'явився новий рядок 7.1 у основній частині декларації, який заповнюється нерезидентами у разі здійснення ними діяльності на території України через постійне представництво.

Внесено зміни у додатки до декларації:

1. у додаток ПН щодо:
змін, внесених Законом № 466 до статті 103 Кодексу, згідно з якими додаток доповнено позицією щодо надання інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. Зазначена інформація складається з: повного найменування нерезидента, назви країни резиденції нерезидента, його місцезнаходження, коду в країні резиденції, коду країни резиденції, відмітки про відсутність статусу юридичної особи, яка зазначається на підставі контракту з (договору), реєстраційних даних нерезидента, відмітки про наявність офшорного статусу;

2. у додаток РІ щодо:

• змін, внесених Законом № 1117 до Кодексу стосовно виключення із рядка 3.1.14 різниці щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети, та заміни цього рядка новою різницею щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 3.1.14);
• доповнення новим рядком у зв’язку зі змінами до Кодексу, внесеними Законом № 962, щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 3.2.6); 
• доповнення новими рядками у зв’язку зі змінами до Кодексу, внесеними Законом № 1072 щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:

1. на суму отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-19» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 4.2.22);

2. на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2 ' та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2   підрозділу 10 розділу XX Кодексу та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 4.2.23).

3. У зв’язку зі змінами, внесеними Законом № 466 до підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Кодексу, для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування згідно з пунктом 140.2 статті 140 Кодексу, додаток АМ доповнено рядком «КП», у якому відображається інформація про капіталізовані проценти, які підлягали включенню до собівартості необоротного активу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з частиною 1 пункту 46.6 статті 46 Кодексу якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Джерело: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. 

При постачанні основних виробничих або невиробничих засобів база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ПКУ, а саме виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно з п. 189.9 ПКУ якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (п. 189.10 ПКУ).

Джерело: Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП. 

Платник податків не має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної після закінчення строку, визначеного абзацом другим п. 192.1 ПКУ (1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування), у тому числі якщо такий строк припадає на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Чи має право платник податків зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної після закінчення строку давності, визначеного ст. 102 ПКУ, який припадає на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Джерело: Категорія 101.17 «ЗІР»

У разі виникнення у вас необхідності у додатковому консультуванні з вищезазначених питань, будь ласка, звертайтесь до Ірини Макаренко за телефоном: +38 044 490 55 07

Ірина Макаренко, старша менеджерка, податкове та юридичне консультування, аутсорсинг бухгалтерського обліку та підготовка податкової звітності KPMG в Україні IMakarenko@kpmg.ua