Джерело: Фокус

Використання офшорних юрисдикцій (як Беліз, Панама, БВО та інші) для ведення бізнесу часто асоціюють з чимось негативним: незаконними схемами чи ухиленням від сплати податків. На сьогодні, в той час як на світовому рівні, так і в Україні, активно імплементуються інструменти по боротьбі з розмиванням податкової бази (план BEPS, обмін податковою інформацією), використання бізнесом офшорів значною мірою трансформується. Офшори не зникають повністю зі світової арени, а скоріше, змінюються цілі і напрями їх використання.

Що спонукає компанії з України використовувати офшори?

По-перше, історично це бажання знизити податкове навантаження в Україні.

Звернемо увагу на те, що Податковий Кодекс України (ПКУ) на сьогодні вже містить «запобіжники», спрямовані на уникнення податкових зловживань операціями з нерезидентами з офшорних юрисдикцій. Так, за умови досягнення певних вартісних критеріїв, операції з пов’язаними нерезидентами та низькоподатковими* юрисдикціями, вважатимуться контрольованими та підпадатимуть під правила трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Це означатиме необхідність для української компанії подання щорічного звіту до ДПС про всі контрольовані операції, підготовки документації з ТЦУ із обґрунтуванням їх цін, і за потреби – коригування фінансового результату української компанії відповідно до принципу «витягнутої руки». Якщо ж операції з низькоподатковими нерезидентами – неконтрольовані, українські компанії матимуть збільшити свій річний фінансовий результат до оподаткування на 30% від вартості імпортованих/експортованих товарів або підтвердити відповідність цін в операціях з таким нерезидентом принципу "витягнутої руки".

* перелік низькоподаткових юрисдикцій затверджений Постановою Кабміну № 1045 від 27.12.2017р., і включає практично усі держави-офшорні зони, перелік яких затверджений Розпорядженням Кабміну від 23 лютого 2011 року №143-р

Додатково слід зазначити, що у ПКУ міститься положення про те, що не можуть вважатися позикою кошти, отримані від нерезидента з офшорним статусом (п. 14.1.267 ПКУ).

Нагадаємо також, що застосовно до усіх нерезидентів в рамках відносин позики в Україні діє правило «тонкої капіталізації», яке за певних обставин обмежує для українських компаній врахування витрат по процентам для цілей податку на прибуток до 30% від показника EBITDA.

По-друге, використання українськими бізнесменами офшорів може мати і неподаткові цілі, наприклад:

  • безпечне володіння активами, захист від рейдерства;
  • простота ведення міжнародного бізнесу, підготовки та подачі звітності без адміністративних перепон;
  • незначні затрати на утримання компанії через відсутність у певних офшорних юрисдикціях вимог реальної економічної присутності (substance);
  • доступ до іноземного інвестування, як з метою залучення коштів інвесторів, так і з метою участі в цільових активах;
  • інші.

Імплементуючи в податкове законодавство кроки плану BEPS, Україна вже з 2022 року вводить правила оподаткування контрольованих іноземних компанії (КІК). Резиденти України - власники іноземних компаній або особи, які здійснюють фактичний контроль за такими іноземними компаніями, повинні будуть звітувати до ДПСУ щодо наявних КІК, а в певних випадках – оподатковувати їх нерозподілений прибуток за ставкою 18% ПДФО та 1,5% військового збору (для фізичних осіб) та 18% (для юридичних осіб).

Іншим напрямом, що призведе до більшої прозорості з точки зору міжнародного оподаткування, є введення автоматичного обміну податковою інформацією. Наприкінці серпня 2021 року уряд України підтвердив намір впровадити міжнародний стандарт щодо  автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (CRS Стандарт). Щоб повноцінно впровадити цей механізм, Україні необхідно:

  • приєднатися до Багатосторонньої Угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information, скорочено – CRS MCAA),
  • висловили намір обмінюватися податковою інформацією з конкретними країнами, надіславши повідомлення до відповідного комітету ОЕСР,
  • внести зміни до національного законодавства і розробити підзаконні нормативно-правові акти щодо форми та порядку подання звітності, переліку підзвітних фінансових установ і правил ідентифікації підзвітних рахунків.

Після впровадження автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS компетентні органи України матимуть доступ до залишків на підзвітних рахунках резидентів України, відкритих в іноземних банках.

Окрім інструментів вище, податковій транспарентності також сприяє фінансовий моніторинг, основну функцію якого на сьогодні вже виконують банки.

Враховуючи тенденції вище, очікуємо, що використання офшорних юрисдикцій змінить свій характер, а офшорні компанії будуть використовуватись більшою мірою у якості персональних холдингів резидентів України, з відповідним звітуванням про такі компанії та у разі необхідності – оподаткуванням за новими правилами.

Ніна Матвієнко, старша консультантка відділу міжнародного оподаткування KPMG в Україні.