Закон «Про віртуальні активи».

8 вересня Верховна Рада України прийняла Закон (законопроєкт № 3637) «Про віртуальні активи» (далі – «Закон»).

• Які основні положення новоприйнятого закону?
• Чого варто очікувати учасникам ринку віртуальних активів, який продовжує активно розвиватись в Україні та який вектор новоствореного правового поля закладений його нормами?

Згідно з текстом законопроєкту до другого читання (зі змінами 15.07.2021) він врегульовує правовідносини, що виникають у зв'язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначає права та обов'язки учасників ринку віртуальних активів та засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів.

Які основні поняття вводить Закон?

1. Закон вводить в цивільний оборот поняття віртуальних активів як нематеріального блага, що є об'єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав.

Коментар:

Для того аби правильно визначити правову природу віртуальних активів, з-поміж іншого, необхідно проаналізувати, який зміст закладений у поняття «нематеріальне благо» цивільним законодавством України та правовою доктриною.

У широкому сенсі – до нематеріального блага можна віднести будь-які об’єкти цивільного обороту, які не мають матеріального вираження. Отже, категорія нематеріальних благ є досить розгалуженою (особисті немайнові права, результати інтелектуальної та творчої діяльності, інформація тощо).

Вітчизняні експерти намагались кваліфікувати віртуальні активи (як-от криптовалюту) і як сукупність інформації, і як бездокументарний цінний папір, в той час, як в деяких країнах криптовалюту на офіційному рівні кваліфікують як валюту/форму грошей або товар. З правової та доктринальної точок зору віртуальні активи в Україні не підходять під жодне з визначень вище.

2. Закон визначає Постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, як виключно суб’єктів господарювання, юридичних осіб, які провадять в інтересах третіх осіб один або декілька з таких видів діяльності:

• зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
• обмін віртуальних активів;
• переказ віртуальних активів;
• надання посередницьких послуг, пов’язаних з віртуальними активами.

3.  Закон чітко встановлює, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).

Право власності на віртуальні активи зможе виникати на підставі договорів купівлі-продажу, бартеру, рішення суду, спадкування тощо.

Яка класифікація віртуальних активів передбачена Законом?

Віртуальні активи відповідно до Закону можуть бути незабезпеченими або забезпеченими (такими, що посвідчують майнові права, зокрема, права вимоги на інші об'єкти цивільних прав).

Забезпечення віртуальних активів не є забезпеченням виконання зобов'язання. Під посвідченням майнових прав розуміється підтвердження права власника забезпеченого віртуального активу вимагати об'єкт забезпечення.

Фінансовими віртуальними активами є:

• емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, що забезпечений валютними цінностями («ЗВА(ВЦ)»);
• емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, що забезпечений цінним папером або деривативним фінансовим інструментом («ЗВА(ФІ)»).

Оборот таких віртуальних активів на території України здійснюється в порядку, встановленому Національним Банком України («НБУ») та Національної Комісією з цінних паперів та фондового ринку («НКЦПФР») відповідно.

До якого роду правовідносин застосовується цей Закон?

Можливість застосування Закону обмежується колом правовідносин, у зв’язку з вчиненням правочину, предметом якого є віртуальний актив, якщо:

•  сторони визначили право України як таке, що підлягає застосуванню до правочину в цілому або до окремої його частини;
•  якщо обидві сторони правочину є резидентами України;
•  якщо особа, яка здійснює операції з віртуальними активами у своїх інтересах (набувач віртуального активу), є резидентом України.

Також Закон застосовується у разі постачання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, якщо суб’єкти таких правовідносин мають зареєстроване місцезнаходження або постійне представництво на території України.

Коли набувається право власності на віртуальний актив?

Право власності на віртуальний актив набувається:

• за фактом створення віртуального активу,
• вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу,
• на підставі норм закону або рішення суду і засвідчується володінням ключа такого віртуального активу, крім визначених випадків.

Умови набуття, переходу та обсяг прав на віртуальні активи можуть виражатися у формі алгоритмів та функцій системи забезпечення обороту віртуальних активів, у межах якої здійснюється оборот віртуальних активів.

Хто може бути постачальником послуг, пов’язаних з віртуальними активами?

Суб'єкти господарювання усіх форм власності мають право провадити діяльність постачальника послуг, пов'язаних з:

•  оборотом,
•  зберіганням або адмініструванням віртуальних активів чи ключів,
•  обміном,
•  переказом, віртуальних активів, а також посередницькими послугами, пов’язаними з віртуальними активами, за умови виконання вимог, визначених Законом.

Юридичні особи, які планують стати постачальниками послуг пов’язаних з віртуальними активами, повинні дотримуватись встановлених законом вимог до розміру статутного капіталу для кожного виду послуг, пов’язаних з віртуальними активами.

Юридична особа перш ніж надавати послуги, пов’язані з оборотом віртуальних активів, повинна отримати дозвіл на надання відповідного виду послуг в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обороту віртуальних активів.

Таким органом щодо ЗВА(ВЦ) є НБУ; щодо ЗВА(ФІ) – НКЦПФР.

Постачальником послуг, пов’язаних з оборотом ЗВА(ВЦ), може бути лише фінансова установа.

Які існують види дозволів на послуги, пов’язані з оборотом віртуальних активів?

Закон визначає 4 види діяльності, які вимагають від юридичної особи отримання дозволу на її здійснення:

1.  Зберігання/адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;

2.  Надання послуг з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи та валютні цінності;

3. Надання послуг переказу віртуальних активів;

4.  Надання посередницьких послуг, пов’язані з віртуальними активами.

Надання дозволу на надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, здійснюється на платній основі.

Розмір плати за надання такого дозволу відрізняється для резидентів та нерезидентів України (4-8 тисяч неоподатковуваних мінімумів та 25-40 тисяч неоподатковуваних мінімумів відповідно).

Прогнози щодо оподаткування віртуальних активів

Закон «Про віртуальні активи» є рамковим та таким, що ставить на мету поступово легалізувати сегмент ринку, який наразі активно функціонує в «сірій» зоні.

Наразі найбільш очікуваним продовженням законодавчої роботи у цій сфері є проєкт змін до Податкового кодексу України («ПКУ»), який визначить режим оподаткування операцій з віртуальними активами та стане каталізатором розвитку даного правового поля.

Враховуючи те, що відповідно до Закону віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги), не виключено, що останні у багатьох аспектах отримають схожий режим оподаткування, що зараз встановлений для оподаткування операцій з інвестиційними активами, зокрема, цінними паперами. При цьому, зважаючи на наявні концептуальні особливості віртуальних активів, об’єктом оподаткування, ймовірно, буде прибуток від операцій з продажу або відчуження віртуальних активів.

Висновки

Прийняття Закону надало віртуальним активам певний юридичний статус, а учасникам ринку - можливість захисту своїх інтересів і роботи в правовому полі.

Наступний важливий крок, окрім власне змін до ПКУ – розробка і впровадження нормативно-правових актів, які відповідно до норм Закону будуть регламентувати деталі функціонування ринку віртуальних активів, забезпечать захист учасників від ризиків шахрайства та втрат інвестицій.

Якщо Ви зацікавлені в отриманні консультації щодо можливості імплементації такого інструменту, як віртуальні активи в рамках Вашого бізнесу, впливу на нього положень Закону, а також інших питань оподаткування, будь ласка, звертайтесь до спеціалістів KPMG за контактами нижче:

Оксана Олехова, партнерка, податкове та юридичне консультування, KPMG в Україні.

Олександр Вишневський, консультант, відділ міжнародного оподаткування, KPMG в Україні.