Джерело: Професійний бухгалтер
Онлайн-бізнес в Україні: податкові та бухгалтерські аспекти – підсумки вебінару
У сучасних умовах поширення пандемії, електронна комерція набула широкого попиту та стала поштовхом для трансформації багатьох компаній. Однак, на практиці часто бухгалтерського-податкові аспекти, пов’язані з онлайн-бізнесом, не чітко або взагалі не регламентовані українським законодавством.
Про це 12 серпня 2021 року на вебінарі розповіли спеціалісти KPMG в Україні – Лілія Таран, менеджерка відділу корпоративного оподаткування, Іванна Порохнюк, старша консультантка відділу корпоративного оподаткування, та Ніна Матвієнко, старша консультантка відділу міжнародного оподаткування.
У матеріалі висвітлимо основні акценти.
Онлайн-торгівля: облікові, податкові, касові аспекти
Експерти KPMG розпочали захід із короткого вступу щодо ретроспективи розвитку законодавства в сфері електронної комерції, зокрема наголосили, що головним документом, що регулює відносини між покупцями та продавцями, є Закон України «Про електронну комерцію», який був створений не так давно – у 2015 році. Що стосується сфери обліку та оподаткування онлайн-продажів, то чинне українське законодавство наразі прямо не регулює релевантні питання. Відтак, існує багато спірних питань та зон для потенційних податкових ризиків.
Передбачається, що онлайн-торгівля будується на таких основних елементах:
- платформа (сайт, онлайн-магазин, аккаунт);
- канали залучення трафіку (реклама);
- система оброблення замовлень (система CRM, відділ збуту);
- служби закупок, доставки, повернення тощо.
Найважливішим інструментом звичайно являється сайт, через який безпосередньо здійснюються продажі. Сайт може розроблятися сторонніми виконавцям, створюватися власними силами працівників підприємства або підприємство може користуватися чужим активом (сайтом). В залежності від обраного підходу у компаній будуть виникати різні облікові та податкові наслідки. Водночас на практиці доволі поширеним є використання сайту, що знаходиться у власності нерезидента-материнської компанії. В залежності від документального оформлення такий підхід може трактуватися податківцями як оренда, плата за обслуговування або роялті.
Особливу увагу спеціалісти приділили оподаткуванню супровідних послуг. Однією із фундаментальних статей витрат при веденні онлайн-торгівлі звичайно є просування товару за допомогою реклами. У сучасному світі компанії застосовують креативні та нестандартні підходи та досить часто залучають на допомогу інфлюенсерів, блогерів і т.д. На практиці такі відносини реалізуються шляхом надання безплатних зразків продукції останнім або безпосереднього придбання послуг у агентства. Зважаючи на традиційну документоорієнтованість податківців, експерти рекомендують докласти зусиль до оформлення придбання сучасної реклами згідно з рекомендаціями податкових органів та забезпечити наявність повного пакета документів: наказу керівника про проведення рекламного заходу, плану (програма) підготовки та проведення рекламного заходу, кошторису витрат на проведення рекламного заходу, звіту про проведення рекламних заходів, актів придбаних послуг тощо.
Спікери також розглянути особливості розрахунків при продажі товарів онлайн. Перш за все варто зазначити, що законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відтак, оплата платіжною карткою на сайті прирівнюються до готівкових розрахунків. Якщо передоплата здійснюється виключно в безготівковій формі, наприклад, як переказ коштів із рахунка покупця на рахунок продавця без використання банківських карток або як зарахування коштів на рахунок через заклад банку або як через банківські термінали самообслуговування (оплата на рахунок), то застосування РРО не обов’язкове. У разі якщо покупець здійснює постоплату (наприклад, по системі накладеного платежу) у відділенні пошти, то відповідальним за видачу чеку є кур’єр або поштова служба.
Податкові ризики різних моделей онлайн продажів
Під час вебінару експерти KPMG акцентували, що ведення онлайн-торгівлі може здійснюватися через різні моделі бізнес-процесів. Найчастіше компанії залучають на допомогу третю сторону-посередника, що бере на себе різноманітні функції – від складського зберігання до наповнення контентом сайту.
Поширеними моделями є співпраця з такими посередниками на підставі договору доручення, комісійного або агентського договору.
Облікові та податкові наслідки роботи за кожною моделлю різняться, а також асоціюються з певними податковими ризиками. Експерти рекомендують звернути увагу на наступні зони підвищених податкових ризиків:
- Недоліки документального оформлення рухів запасів між власником товару (продавцем) та організатором онлайн-торгівлі (агент): необхідно складати акти на передачу товару на зберігання та повернення зі зберігання перед відправкою покупцю, а також щодо іншого переміщення, де є необхідність;
- Поєднання різних функцій на одному контрагенті (агенті): у разі надання доручення на відправку товарів контрагенту, що здійснює відповідальне зберігання або надає приміщення в оренду та здійснює обробку товару, договір може бути кваліфіковано у договір купівлі-продажу;
- Безоплатне зберігання: відсутня істотна умова договору зберігання, договір може бути кваліфіковано у договір купівлі-продажу;
- Належне відображення в обліку: необхідно дотримуватися вимог щодо обліку запасів, переданих на зберігання. Списання з балансу запасів при передачі агенту може бути використано як аргумент для кваліфікації операції в продаж на моменті передачі агенту.
Електронні послуги від нерезидентів
Під час заходу експерти також приділили увагу нововведенням в податковому законодавстві України. Так, 3 червня Верховна Рада прийняла Закон № 1525-IХ, що зобов'язує іноземні компанії, що надають електронні послуги в Україні, сплачувати 20% ПДВ.
Платниками ПДВ на електронні послуги будуть нерезиденти, тобто іноземні компанії, які не мають в Україні постійного представництва.
Таким чином, світові цифрові гіганти як Google, Netflix, Booking.com, Bloomberg, Apple, Coursera та інші з 1 січня 2022 року повинні будуть зареєструватись платником ПДВ на електронні послуги, звітувати та сплачувати ПДВ за надання електронних сервісів в Україні.
Для нерезидентів з метою ПДВ-реєстрації в Україні також встановлено такий само сумовий критерій в 1 млн грн, однак з певною різницею – Законом № 1525-IX він чітко прив'язаний до 2021 календарного року: нерезиденти будуть зобов'язані зареєструватись платниками ПДВ у разі, якщо обсяг поставок електронних послуг в Україну за 2021 рік перевищить суму в 1 млн грн.
Такі нерезиденти до 31 березня 2022 року матимуть подати до контролюючого органу в Україні через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги шляхом електронної ідентифікації, заяву про реєстрацію особи нерезидента як платника ПДВ.
За новим ПДВ на електронні послуги нерезиденти звітуватимуть щоквартально, за спрощеною звітністю (розробляється спеціальна форма, що буде затверджена підзаконним нормативно-правовим актом).
Лілія Таран, менеджерка відділу корпоративного оподаткування KPMG в Україні.
Іванна Порохнюк, старша консультантка відділу корпоративного оподаткування KPMG в Україні.
Ніна Матвієнко, старша консультантка відділу міжнародного оподаткування KPMG в Україні.