Прогноз тенденцій у секторі інфраструктури в Україні та світі на 2021 рік

Джерело: Мintrans

Протягом останніх декількох років ми були свідками, як народжувалися та розвивалися тренди в секторі інфраструктури у світі та Україні зокрема. Йдеться про сталий розвиток, здатність до швидкого відновлення, використання технологій, зокрема аналітики й даних, безпеки використання даних, цифровізації міст і зростання обсягів партнерств із бізнесом з боку держав. 2020 року COVID‑19 не лише прискорив та посилив ці тенденції в секторі інфраструктури, але й дав поштовх появі нових. Це, наприклад, нові моделі фінансування або розвиток так званого ESG (стандартів корпоративного управління, які враховують екологічні та соціальні критерії).

На основі звіту Emerging Trends in Infrastructure, який KPMG робить щороку, я підготував огляд десяти тенденцій у секторі інфраструктури, які вируватимуть у галузі 2021 року.

За прикладом технологічної індустрії фахівці з планування в секторі інфраструктури враховуватимуть мінливу кон’юнктуру ринку та переглядатимуть свою діяльність. Під час оцінювання потенційних інвестиційних проєктів ключовим критерієм фінансових вкладень стане відповідність довгостроковим планам, а також можливість підвищити гнучкість і  операційну ефективність бізнесу. Адже саме гнучкість та ефективність допоможуть підлаштовуватися під ринок. Зростає значення застосування технологій, інструментів ухвалення рішень, даних та аналітики, а  також елементів інтернету речей для поліпшення процесу експлуатації та обслуговування. В Україні вже є приклади, коли міста та регіони використовують великі дані й аналітику мобільних операторів для розвитку свого туристичного потенціалу або для ухвалення рішення щодо покращення інфраструктури.

Змінилися пріоритети, потреби та очікування кінцевих споживачів. На перше місце вийшли економія часу, безпека та зручність. Це зумовило появу нової тенденції – “15‑хвилинного міста”, де вся необхідна інфраструктура облаштована у 15‑хвилинній доступності від місця проживання з відповідними змінами у вимогах до зонування та забудови. “Розумні” міста, що використовують цифрові технології, допоможуть уряду розвинути міське середовище, що дозволить забезпечити мешканцям і гостям міст вищу якість життя та комфортне міське середовище. І хоча українським містам ще далеко до лідерів рейтингу найбільш “розумних” міст, Київ, наприклад, увійшов до топ‑100 “розумних” міст світу, де посів 98‑ме місце. Про це свідчать результати Smart City Index 2020. За даними КМДА, у Києві діють понад проєктів 40 smart city.

Партнерства з приватним сектором відкривають державам доступ до знань та можливостей. На ринках, що розвиваються, є значний рух у бік рециркуляції державного капіталу за рахунок приватизації наявних державних активів. Дедалі частіше такі партнерства траплятимуться на рівні регіонів, оскільки муніципальні органи влади прагнуть залучити досвід приватного сектору і технологічні інновації в таких галузях, як утилізація відходів, водопостачання, землекористування та електронне державне управління. Для України інвестиції в сектор транспорту та інфраструктури – один із найважливіших факторів, який прискорить економічне зростання у  країні. Міністерство інфраструктури України передбачає, що до 2030 року обсяг інвестицій в інфраструктуру становитиме $20‑25 млрд. І половина інвестицій має надійти від приватних інвесторів. Для виконання цього плану український уряд затвердив перелік пріоритетних інвестиційних проєктів на 2020‑2023 роки, причому 40% із них є масштабними проєктами у транспортному секторі та інфраструктурі.

Протягом кількох місяців темпи глобалізації різко сповільнилися. Кордони закрилися, показники міграції впали до рекордно низького рівня. Ланцюги постачань стали складнішими. Перебої в постачаннях під час серії локдаунів довели, що критичну роль відіграють саме морські порти та аеропорти. Тому уряди, регулювальні органи, інвестори й постачальники послуг приділятимуть більше уваги підвищенню фінансової та операційної стійкості своїх активів і мереж, наприклад за рахунок інвестицій у “цифрові” морські порти та автоматизацію аеропортів.

Щоб знизити ризики, девелопери й оператори інфраструктури використовуватимуть постачання з найближчих регіонів, що приведе до підвищення рівня запасів та відкриє можливості для зростання нових невеликих регіональних постачальників. Це змусить постачальників транспортних та логістичних послуг, включаючи морські порти, аеропорти й залізниці, переглядати свою операційну діяльність, структури витрат і бізнес‑моделі для збереження затребуваності та гнучкості в нових умовах.

Зниження ставок, збільшення можливостей для інвестицій та розвиток інвестиційних механізмів – усе це сприяє залученню інвесторів із меншими очікуваннями щодо прибутковості для добре структурованих проєктів на ринках, що розвиваються. Передбачається, що з’явиться новий приплив капіталу, наприклад із пенсійних фондів і страхових компаній, які зараз активно розглядають варіанти інвестування в наявні активи та нові проєкти.

Інфраструктура може зіграти найважливішу роль у забезпеченні “зеленого” та сталого відновлення світової економіки. Ідея в тому, що сектор інфраструктури має взяти за основу екологічні міркування, які вже затвердилися у свідомості компаній з інших секторів економіки. Адже на будівництво та використання інфраструктури припадає близько 70% усіх викидів парникових газів, головним чином за рахунок енергетичного і транспортного сегментів, а також виробництва таких матеріалів, як цемент та сталь.

Клімат змінюється, і це вже неможливо ігнорувати. Незважаючи на те що 2020 року головною темою порядку денного стала пандемія, влада та підприємці не прибрали з фокусу уваги питання надійності та стійкості своєї інфраструктури до кліматичних і погодних викликів, особливо в регіонах, історично чутливих до зміни погодних умов. Передбачається, що інвестори та уряд незабаром почнуть вимагати обов’язкову звітність про вплив кліматичних ризиків на активи.

У цифрову епоху організації соціальної інфраструктури продовжать докладати зусиль, щоб забезпечити ефективну дистанційну роботу. Розгортання 4G та 5G матиме принципове значення для надання послуг у нових умовах. У глобальному масштабі 5G може забезпечити цінність у розмірі близько $4,3 трлн. Хмарні технології, 4G, 5G і таке інше стимулюватимуть розвиток інновацій та сприятимуть покращенню ефективності в секторі інфраструктури. У “розумних” містах і  місцях проведення заходів, наприклад, інфраструктура, яка працює на основі 4G або хмарних технологій, може дозволити цілком оптимізувати використання простору й  енергії, упровадити інтелектуальне управління відходами та водопостачанням, інтегрувати інноваційні телеком‑рішення. Приміром, рішення “розумного” обліку водопостачання на основі технологій інтернету речей вже трапляються в містах України, зокрема в Херсоні.

Система надання державних послуг і робота соціальної інфраструктури протягом 2020  року показали, що кардинальні та стрімкі зміни навіть у таких консервативних моделях можливі й ефективні, якщо вони добре продумані. Державні службовці вперше за кілька десятиліть отримали широкі повноваження на трансформацію, і вони можуть скористатися цим із максимальною користю. Градус важливості проблеми конфіденційності персональних даних у суспільстві збільшився після того, як держава під час пандемії почала виявляти та відстежувати контакти носіїв COVID‑19. Тож питання конфіденційності відіграватимуть важливу роль в ухваленні рішень.

Очевидно, що деякі з тенденцій спостерігалися й у 2019‑му та навіть раніше, але особливістю тенденцій 2021 року та трендів майбутнього є те, що вони перетинаються і стають більш комплексними.