close
Share with your friends

Джерело: Журнал "Агробізнес Технології"

Бурхливі часи на сировинних ринках світу, вплив пандемії та нових економічних реалій стимулюють аграріїв України більш ретельно та прискіпливо шукати можливості для розвитку. Серед елементів сучасних цифрових технологій та нових можливостей відзначається рух у бік впровадження точного землеробства, штучного інтелекту та вихід на глобальні ринки. Якими економічними та правовими важелями нині можуть і повинні користуватися ті з керівників великих і малих компаній сільського господарства нашої країни, щоб бути успішними? Ці запитання ми задали знаним та авторитетним експертам одного з провідних аналітичних центрів світу, партнерам компанії KPMG в Україні.

Сучасні технології точного землеробства та Big Data

Олександр Гаврилюк, партнер KPMG в Україні.

Наскільки керівники агрокомпаній бачать майбутні зміни в управлінні великими підприємствами саме в застосуванні систем цифрового та машинного керування? Точне землеробство стало реальністю в Україні?

Системи цифрового та машинного керування проникають в усі виробничі процеси та галузі, і агровиробництво не є виключенням. Швидкість цього процесу великою мірою залежить від того, наскільки активно виробники техніки впроваджують ці технології у свою продукцію. Зміни відбуваються дуже швидко, так само, як розробляються автопілоти в автомобільному транспорті. З’являються автопілоти у сільськогосподарській техніці та відповідно робота оператора комбайну може в майбутньому, і навіть частково вже й зараз, полягати в тому щоб спостерігати, щоб техніка без помилок виконувала програму, закладену в неї. Не виключаю, що таку роботу зможе в майбутньому виконувати спеціаліст, працюючи в центральному офісі компанії. В самому комбайні буде працювати інженер, який з одного боку контролюватиме, щоб машині ніхто не зашкодив точно виконувати заплановану технологічну операцію і, можливо, робити мінімальний ремонт/діагностику якщо техніка зламається у полі. І комбайнер/інженер ймовірно буде працювати на сервісну компанію,що забезпечуватиме сервіс збирання врожаю на своїй техніці «під ключ» для фермера замовника.

На сьогодні цифрові системи керування вже проникли у сільськогосподарське виробництво. Для такого поступу є кілька причин:

Частково, це – результат боротьби за ефективність виробництва продукції, щоб зменшити витрати палива, добрив та інших засобів виробництва.

Частково, результат боротьби з шахрайством і крадіжками.

А ще частково, модний тренд, до якого наші аграрії теж сприятливо ставляться, тому що керівники агрокомпаній молодшають, для них є звичкою постійно працювати з планшетом чи смартфоном. В них менше бажання бігати полями, а є бажання створити центр керування виробництвом у центральному офісі і звідти керувати та контролювати всі процеси.

Залишилось лише покрити всю країну якісним інтернет-зв’язком і таку мрію можна буде здійснити. Звичайно, що це потребує достатньо великих інвестицій і не всі фермери будуть мати можливість такі інвестиції здійснити. Але якщо умови фінансування будуть покращуватися, то з’являться сервісні компанії, які уможливлять доступ до цих технологій у форматі «плати за спожиту послугу». Після цього побачимо набагато більше поширення систем цифрового керування у господарствах.

Великі компанії, які можуть собі дозволити такі витрати, вже сьогодні без проблем таким чином працюють, фіксуючи віддачу від таких інвестицій. Найперше куди спрямовується більшість інноваційних технологій нашими агрокомпаніями – боротьба з шахрайством та крадіжкам і такі інвестиції окуповуються дуже швидко – протягом року чи двох. Коли поборемо крадіжки, то можна буде розглядати програми підвищення ефективності (мінімізації всіх витрат) виробництва продукції.

Big Data і великий агробізнес – це поєднане майбутнє?

Що стосується Big Data і великого агробізнесу, то, як на мене, тут є величезний простір для роботи. Вже тривалий час великі агрокомпанії використовують сучасну сільськогосподарську та транспортну техніку, яка збирає дуже багато даних під час роботи. Відповідно великі компанії ці дані зберігають, мало використовуючи для збільшення ефективності бізнесу. Ці дані стосуються і характеристик ґрунтів, і історичних даних щодо виробництва, урожайності культур, погодних умов великих масивів сільськогосподарських угідь, інформацію про ресурси, що використовувались на конкретних ділянках полів.

На основі цих даних можна робити глибокий аналіз, використовуючи методи машинного навчання, щодо того, які рішення були більш ефективними в минулому, які взаємозв'язки між різними показниками, яка технологія буде більш ефективною в конкретних умовах і так далі. Тобто потенціал для аналізу цих великих даних величезний. Звичайно, що такі дані можна опанувати тільки методами машинного аналізу, тому що будь-яка людина, яка б розумна вона не була вона, не в змозі всі ці параметри проаналізувати та виявити залежності між ними. На це здатний тільки комп’ютер із засобами машинного навчання. На мою думку, у сфері аграрного виробництва існують ще дуже великі можливості в розвитку таких технологій. 

Ці технології вже проникли в інші частини нашого життя і там вони в багатьох місцях зробили справжню революцію. І в агровиробництві теж величезний потенціал для підвищення ефективності бізнесу саме через такі технології. Агробізнес – досить складний процес з точки зору виробництва і є дуже багато змінних, які впливають на кінцевий результат. І дуже часто важко зрозуміти, яким чином конкретний показник чи рішення керівника спрацювало, яким чином вплинуло на кінцевий результат. І саме через це спочатку важко буде довести фермеру, що використання якихось інструментів аналізу дозволить його господарству досягти певного збільшення ефективності виробництва завдяки якісним рішенням. Тобто переконати керівників компаній в тому, що потрібно інвестувати в такі технології аналізу, можливо, на початку буде складно.

Але я впевнений, що за цим майбутнє і люди, котрі працюють в аграрному бізнесі, поступово зрозуміють, що на основі таких математичних і статистичних розрахунків через машинне навчання можна досягнути набагато кращих результатів, ніж будь-який найрозумніший агроном зможе отримати, аналізуючи сотні чи тисячі ділянок полів. Просто будь-яка людина не зможе вмістити той обсяг інформації у своєму мозку, який машина зможе проаналізувати і ніколи не зможе виявити ті зв'язки та логіку, які виявить машина. Звичайно, що процес сприйняття цих технологій буде довгим, але я впевнений, що зміна покоління фермерів так чи інакше змусить всіх займатися такими дослідженнями і наймати сервісні організації для того, щоб скористатися їх аналітичними інструментами та приймати ефективні рішення. І, зрештою, конкурентна боротьба, яка буде штовхати всіх у зменшення рентабельності та збільшення витрат, змусить так чи інакше всіх йти в цей бік і використовувати найбільш ефективні рішення для того, щоб вижити в такому змаганні.

Англосаксонське право в Україні

Василь Кійко, менеджер відділу юридичного консультування KPMG Law Ukraine.

Наскільки Ви бачите можливим для України входження в англосаксонське право в нинішньому 2021 році? Чи можливо це в майбутньому? Особливо, на фоні створення цифрових судових систем в нашій країні.

Становлення правової системи в тій чи іншій країні тривало десятки, сотні років та обумовлене рядом історичних, суспільно-політичних, географічних та інших чинників і передумов, тому перехід до англосаксонської правової системи, основним джерелом права в якій є судовий прецедент, не може бути швидким та простим процесом для будь-якої країни, зокрема і для України. Щобільше, останні 30 років в Україні розроблялись системи законодавства та судочинства, засновані на принципах характерних романо-германському типу правової системи, основним джерелом права в якій є нормативно-правовий акт, тому доцільність такого переходу викликає багато запитань.

Набагато доречнішими тепер видаються гармонізація законодавства України з правом ЄС, усунення прогалин, розбіжностей, здвоєнь в українському законодавстві, скорочення кількості нормативно-правових актів, оскільки зараз їх десятки тисяч, а загальновідомим є той факт, що чим більшою є кількість нормативно-правових актів, тим меншою є їх виконуваність. Крім того, важливим видається впровадження реальної судової реформи, яка б мала наслідком становлення компетентного, незалежного та неупередженого українського суду, оскільки сьогодні судова гілка влади, на жаль, не може похвалитись великим кредитом довіри від громадян України, вітчизняного та іноземного бізнесу. Тому в короткостроковій перспективі питання переходу України до англосаксонської правової системи видається неможливим та не актуальним.

Глобальні торгівля та кредитування в умовах пандемії

Роман Куцак, директор, керівник галузевої практики агропромислового сектора KPMG в Україні.

Розкажіть будь ласка про вплив пандемії коронавірусу на міжнародну торгівлю продукцією сільського господарства, про тренди в агробізнесі у 2021 році?

Міжнародна торгівля продукцією сільського господарства, мабуть, чи не є єдина, яка не зазнала таких потрясінь, як всі інші товари та послуги в силу своєї природи та базовості – люди хочуть їсти незалежно від обставин, в яких вони знаходяться. Одна з яскравих змін у тенденціях 2020-2021 років стало різке зростання вартості певних продуктів агросектору: кукурудзи, олії, тощо. Частково така зміна може пояснюватись бажанням певних держав створити додаткові запаси харчових продуктів для забезпечення продовольчої стабільності та безпеки, а також застрахувати ризики логістичних ланцюжків. З іншого боку, є певний елемент спекуляцій на цьому ринку через те, що ліквідність фондових та товарних ринків знаходиться на історичних максимумах через фіскальні стимули країн ЄС та США.

У звітах KPMG чи виділяють керівники агрокомпаній низький рівень фінансування та волатільність цін як фактори стримування розвитку? 

На нашу думку, останніми роками доступність кредитного фінансування з боку банків загалом покращилась для позичальників з хорошою кредитною історією. Після проведення реформ у банківській сфері та контролю на інфляцію з боку НБУ та уряду, банківська ліквідність знаходиться на досить високому рівні, а отже банки шукають можливості для заробітку. З іншого боку агросектор є одним з найбільш динамічних секторів економіки та нетто-експортером, що допомагає хеджувати ризик неповернення кредитних коштів та очікування щодо девальвації гривні. Також позивним є суттєве зменшення вартості кредитів у гривні та ми бачимо, що агросектор має змогу залучати середнє строкове фінансування за ставками від 10-11%, що здавалося неможливим ще кілька років. Тому при збереженні макроекономічної стабільності та виконання всіх умов кредитних договорів без дефолтів з боку агросектору, можна очікувати позитивної динаміки доступності кредитування.

Фактор волатильності цін на агропродукцію був і залишається відомим для фермерів та агропідприємств, а тому не є гальмом на шляху для розвитку. Враховуючи, що більшість агропродукції або йде на експорт, або ціни коригуються під експортний паритет, то важливішим для агросектору є стабільність національної валюти або повільна девальвація національної валюти. Значна ревальвація гривні у 4-му кварталі 2019 року, коли здійснювався основний експорт зернових, привела до значних збитків фермерів навіть при наявності хороших цін на агропродукцію.

Чи можемо відзначити сьогодні інтерес до українського агросектору з боку великих міжнародних банків, наприклад, таких як JPMorgan?

На сьогодні з огляду на поточний стан розвитку українського агросектору та наявність багатьох середніх/малих підприємств робота великих міжнародних банків з українським агросектором є скоріше виключенням, ніж правилом. Не думаю, що розмір ринку та продуктова лінійка, яка потрібна для агросектору на сьогодні була б цікава для гравців такого рівня, як JPMorgan. З іншого боку, український банківський сектор, представлений дочірніми банками світового рівня, закриває всі потреби у фінансуванні для хороших позичальників. Треба також сказати, що JPMorgan та інші банки першої ліги заходять, крім інших факторів, тільки на ті ринки, де є захист кредитора та некорупційна судова система, а суми кредитів на одного позичальника вимірюються десятками мільйонів доларів США. Такий розмір кредитів в Україні можуть дозволити собі кілька компаній і схоже, що у них вже є досвід роботи з такими банками через власні закордонні структури.