Джерело: ibuhgalter

Тема дисконтування за НП(С)БО лишається досить гострою. Підтверджує це і судова практика, що склалася. Про це 30 червня 2021 року на вебінарі, присвяченому темі дисконтування, розповіли спеціалісти KPMG в Україні — Віктор Шекера, директор відділу корпоративного оподаткування, та Ольга Січ, старша податкова консультантка відділу корпоративного оподаткування. У  матеріалі висвітлимо основні акценти.

Сьогодні в Україні немає достатнього нормативно-документального забезпечення, яке б регулювало порядок дисконтування довгострокових зобов’язань. З одного боку, податкові органи наполягають на відображенні різниці між номінальною та теперішньою вартістю кредиторської заборгованості у складі доходів, а з іншого — норми НП(С)БО 11 «Зобов’язання» та роз’яснення Мінфіну чіткого алгоритму для правильного обчислення такої різниці не наводять. Судова практика теж не така вже й однозначна. Тож платникам податків доводиться самостійно вирішувати, дисконтувати чи не дисконтувати зобов’язання. Проте, проаналізувавши Єдиний державний реєстр судових рішень, можна зробити висновок, що більшість платників податків, які ведуть облік за НП(С)БО, обирають другий варіант — не дисконтувати.

Спеціалісти KPMG зазначили, що під час податкових перевірок контролюючі органи детально аналізують умови кредитних договорів щодо надання поворотних фінансових допомог і всі додаткові угоди до них та визначають статус кредиторської заборгованості не лише з огляду на юридичну форму договірних відносин, а й керуючись принципом «превалювання сутності над формою» згідно із Законом про бухоблік.

Якщо ж під час аналізу контролюючі органи встановлюють, що наявна заборгованість у компанії є довгостроковою, то вони здійснюють дисконтування, застосовуючи вже відому формулу: 

PV = FV : (1 + i) n,

де і — ставка дисконту;

n — строк (число періодів) до дати граничного терміну погашення заборгованості.

Що ж до власне розрахунку, то експерти зазначили, що у листі ДФСУ від 18.06.2018 р. № 18311/7/99-99-14-03-03-17 контролюючі органи для визначення ставки дисконту (показник «і») рекомендували використовувати середню річну облікову ставку рефінансування, встановлену НБУ. Проте в актах перевірки трапляється, що розрахунок дисконту вони здійснюють за іншою ставкою, а саме середньозваженою ставкою довгострокових кредитів за даними Звіту «Вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту)» (Звіт у розділі «Статистика фінансових звітів» на офіційному сайті НБУ).

Експерти KPMG в Україні розглянули практику дисконтування податкових органів на прикладі валютної заборгованості. Вони відзначили, що контролюючі органи, дисконтуючи валютні зобов’язання, здійснюють дисконтування гривневого еквівалента заборгованості, а не валютного. Однак якщо довгострокове зобов’язання є вираженим в іноземній валюті та розрахунки за договором здійснюються у валюті, то слід дисконтувати валютний еквівалент, адже відповідно до п. 9 НП(С)БО 11 компанія повинна відобразити на балансі за теперішньою вартістю саме валютну заборгованість та її гривневий еквівалент. Тобто така компанія має визнати теперішню вартість валютної заборгованості та перерахувати її у гривні, застосувавши курс НБУ, а не навпаки. У тих випадках, коли контролюючі органи здійснюють дисконтування гривневого еквівалента валютної заборгованості, вони не оспорюють суму курсових різниць, відображених платниками податків за «непродисконтованою» заборгованістю, тобто перерахунок курсових різниць із врахуванням дисконту не здійснюють. Отже, за такого фіскального підходу курсові різниці фактично нараховуються лише на номінал, а не на теперішню вартість заборгованості.

Огляд кейсів

Аналізуючи судову практику, експерти зауважили, що судові органи підтримують позицію як контролюючих органів, так і платників податків. Нещодавно у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 р. у справі № 320/6494/19 1 суд вказав, що платник податків був зобов’язаний здійснити дисконтування довгострокової заборгованості, та виніс рішення на користь ДПС. У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 р. у справі № 160/6203/20 2 суд також повністю задовольнив вимоги податкових органів та зобов’язав підприємство сплатити донараховане податкове зобов’язання та штраф. Однак таке рішення суду було скасоване постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 р. Суд підтримав платника, вказавши, що підприємство не зобов’язане було визначати методологію оцінки фінансових зобов’язань самостійно, а контролюючий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики. Тож аргумент про те, що НП(С)БО не місять інструкції для розрахунку дисконту, був врахований, однак лише в апеляційній інстанції 3 .

1. https://reyestr.court.gov. ua/Review/97209089

2. https://reyestr.court.gov. ua/Review/91632764

3. Судовий спір триває, і яким буде рішення Верховного Суду — позитивним чи негативним для платника, досі невідомо

Експерти порекомендували слухачам вебінару формалізувати в обліковій політиці облікові судження щодо порядку визначення ефективної ставки відсотка та документувати процес аналізу статусу заборгованості, аби уникнути податкових спорів.

Віктор Шекера, директор відділу корпоративного оподаткування KPMG в Україні

Ольга Січ, старша податкова консультантка відділу корпоративного оподаткування KPMG в Україні