close
Share with your friends

Концепція вини при вчиненні податкового правопорушення – перші спроби застосування

Як відомо, однією із важливих новацій, запроваджених законом №466, є зміна підходу до притягнення платників до відповідальності за вчинення податкових правопорушень та обов’язкове встановлення вини у недотриманні вимог законодавства.

Зокрема, в Податковому кодексі України (далі – «ПК України») було уточнено, що платник притягається до відповідальності лише у випадку наявності вини і окремо деталізовано, коли таке порушення вважається вчиненим умисно – якщо існують доведені контролюючим органом обставини, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених податковим законодавством (ст.109 ПК України).

Поняття вини також розшифровується у п. 112.2 ст. 112 ПК України, відповідно до якого, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання (з урахуванням критеріїв розумності, добросовісності та належної обачності).

Тобто, оновлена редакція ПК України передбачає обов’язковий аналіз податковим органом наявності умислу чи навпаки обставин, які виключають вину платника податків при вчиненні податкового правопорушення. Залежно від того, було правопорушення вчинено умисно чи за відсутності вини платника, ПК України диференціює ступінь відповідальності та розмір штрафних санкцій, які можуть застосовуватися до платника – від 10% до 200% від суми донарахувань.

Тому, апробуючи нововведення ПК України, податківці за результатами проведення перевірок почали надсилати платникам опитувальники з метою підтвердження чи спростування наявності вини у діях посадових осіб. Зазвичай податковий орган у таких запитах вказує наступні питання:

  • хто з посадових осіб компанії був відповідальним/здійснював ведення бухобліку?
  • які причини призвели до вчинення порушень?
  • які дії для попередження таких порушень вживав платник?
  • чи була можливість виправити допущені порушення з моменту їх вчинення?
  • чи знайомі посадові особи компаній з певними положеннями Податкового кодексу України, що стосуються встановлених порушень?
  • чи наявні обставин, що звільняють або пом’якшують відповідальність за вчинене порушення?

Найважливішим ж є те, що в кожному випадку до надання відповіді на подібні запити слід підходити з максимальною уважністю та обережністю, оскільки навіть незначна помилка у формулюванні може з легкістю збільшити розмір штрафної санкції, яку в результаті застосують податкові органи, або ускладнити процедуру подальшого оскарження.