У секторі інфраструктури COVID-19 прискорив тенденції сталого розвитку, здатність до швидкого відновлення під час перебоїв у постачаннях, цифровізації, нових моделей фінансування та необхідність держави укладати партнерства з бізнесом. При цьому невеликі локальні проєкти стають більш привабливими, а міста адаптуються до багатополярності. KPMG представляє огляд «Нові тенденції в інфраструктурі» та наводить десять нових трендів у секторі.

1.     Невизначеність ускладнює планування

За прикладом технологічної індустрії фахівці з планування в секторі інфраструктури враховуватимуть мінливу кон'юнктуру ринку та переглядатимуть свою діяльність. Зусилля інфраструктурних компаній будуть спрямовані на те, щоб постійно підвищувати ефективність використання активів та оптимізувати продуктивність. Під час оцінки потенційних інвестиційних проєктів ключовими критеріями фінансових вкладень стане відповідність довгостроковим планам, а також можливість підвищити гнучкість і оперативність бізнесу. Оскільки саме гнучкість та швидкість допоможе підлаштовуватись під ринок, що стрімко змінюється. Важливим стане застосування технологій, наприклад, цифрових двійників, інструментів прийняття рішень, даних та аналітики, а також елементів інтернету речей для поліпшення процесу експлуатації та обслуговування.

2.     Трансформація міст

Змінилися пріоритети, потреби та очікування кінцевих споживачів. На перше місце вийшли економія часу, безпека та зручність. Це призвело до появи нової тенденції - «15-хвилинного міста», де вся необхідна інфраструктура облаштована в 15-ти хвилинній доступності від місця проживання з відповідними змінами у вимогах до зонування та забудови. «Розумні» міста, що використовують цифрові технології, допоможуть уряду розвинути міське середовище, яке дозволить забезпечити городянам та гостям міст більш високу якість життя, послуги та комфорт.

3.     Партнерство держави та бізнесу

Виходячи за рамки традиційних партнерських відношень в області фінансування, багато урядів прагнуть до створення партнерств з бізнесом, які відкривають їм доступ до більш великих експертних знань та можливостей. На ринках, що розвиваються, помітно рух в сторону рециркуляції державного капіталу за рахунок приватизації існуючих державних активів. Все частіше такі партнерства зустрічатимуться на рівні регіонів, оскільки муніципальні органи влади прагнуть залучити досвід приватного сектора і технологічні інновації в таких областях, як утилізація відходів, водопостачання, землекористування та електронне державне управління.

«Для України інвестиції в сектор транспорту та інфраструктури - один з найважливіших факторів, необхідних для прискорення економічного зростання в країні, - коментує Андрій Тимошенко, керівник практики стратегії та операційних покращень, керівник галузевої практики інфраструктури, транспорту та логістики KPMG в Україні. Міністерство інфраструктури України передбачає, що до 2030 року обсяг інвестицій в інфраструктуру складе від $20 до $25 млрд. За очікуваннями половина інвестицій має надійти від приватних інвесторів. Для виконання цього плану український уряд затвердив перелік пріоритетних інвестиційних проєктів на 2020-2023 роки, причому 40% з них є масштабними проєктами в транспортному секторі та інфраструктурі».

4.     Кордони знову стають реальними

Протягом декількох місяців темпи глобалізації різко знизилися. Кордони закрилися, показники міграції впали до рекордно низького рівня. У той же час ланцюги поставок стали більш складними. З огляду на досвід перебоїв в постачаннях під час карантину і серії локдаунів критичну роль портів та аеропортів в глобальному ланцюгу постачань, уряди, регулюючі органи, інвестори та постачальники послуг приділятимуть більше уваги підвищенню фінансової та операційної стійкості своїх активів і мереж. Будуть збільшуватись інвестиції в цифрові та інтелектуальні порти, автоматизацію аеропортів.

5.     Розвиток системи постачань в інфраструктурі

Щоб знизити ризики, девелопери та оператори інфраструктури використовуватимуть постачання з найближчих регіонів, що приведе до підвищення рівня запасів та відкриє можливості для зростання нових та невеликих регіональних постачальників. Це змусить постачальників транспортних та логістичних послуг, включаючи порти, аеропорти та залізниці, переглядати свою операційну діяльність, структури витрат і бізнес-моделі для збереження затребуваності та гнучкості в нових умовах. У той же час, є ймовірність, що деякі можуть почати впроваджувати нові технології, наприклад, 3D-друк, щоб знизити залежність від нішевих постачальників.

6.     Поява нових фінансових потоків на ринку

Зниження процентних ставок, збільшення інвестиційних опцій та розвиток стійких інвестиційних механізмів - все це сприяє залученню інвесторів з більш низькими очікуваннями щодо прибутковості для добре структурованих проєктів на ринках, що розвиваються. Можливий приплив капіталу, наприклад, з пенсійних фондів і страхових компаній, які зараз активно розглядають варіанти інвестування в наявні активи та нові проєкти для збільшення виручки.

7.     Перехід до більш екологічного та справедливого відновлення

Інфраструктура може зіграти найважливішу роль в забезпеченні «зеленого» відновлення. Ідея в тому, що сектор інфраструктури має взяти за основу екологічні міркування, які вже затвердилися в масовій свідомості. Адже на будівництво та використання інфраструктури припадає близько 70% всіх викидів парникових газів, головним чином, за рахунок енергетичного і транспортного сегментів, а також виробництва таких матеріалів, як цемент та сталь.

8.     Підвищення актуальності питань стійкості до зовнішніх впливів

Незважаючи на те, що в 2020 році тема пандемії стояла першою на порядку денному, влада та власники активів не прибрали з фокусу уваги тему стійкості своєї інфраструктури до кліматичних та погодних викликів, особливо в регіонах історично чутливих до зміни погодних умов. Передбачається, що інвестори та уряд незабаром почнуть вимагати обов'язкову звітність про вплив кліматичних ризиків на активи. У той же час фінансування стійких інвестицій залишатиметься проблемним, оскільки уряди і регулятори намагатимуться мінімізувати витрати для споживачів.

9.     Дотримання вимог безпеки в цифровому світі

В епоху гіперпідключенності компанії громадської інфраструктури продовжать докладати зусиль, щоб забезпечити ефективну роботу у віддаленому форматі. Розгортання 5G матиме принципове значення для надання послуг у нових умовах. За деякими оцінками, в глобальному масштабі 5G може забезпечити цінність в розмірі близько $4,3 трлн. Такі технології, як хмарні та 5G стимулюватимуть розвиток інновацій та сприятимуть покращенню ефективності в секторі інфраструктури. У «розумних» містах і місцях проведення заходів, наприклад, гіперпідключена інфраструктура може дозволити повністю оптимізувати використання простору та енергії, впровадити інтелектуальне управління відходами та водопостачанням, інтегрувати інноваційні телеком-рішення.

10.  Трансформація в руках держави

Збої в наданні державних послуг та роботі соціальної інфраструктури протягом 2020 року показали, що кардинальні та стрімкі зміни в моделях надання послуг можливі та ефективні, якщо вони добре продумані. Державні службовці вперше за кілька десятиліть отримали широкі повноваження на трансформацію, і вони можуть максимально з користю цим скористатися. Градус важливості питання конфіденційності персональних даних в суспільстві збільшився після того, як держава під час пандемії почала виявляти та відстежувати контакти носіїв COVID-19. Очікується, що питання конфіденційності відіграватимуть важливу роль в прийнятті рішень щодо інфраструктури в майбутньому.

andrii-tymoshenko

Директор, керівник напряму стратегії та операційних покращень, керівник галузевої практики інфраструктури, транспорту та логістики

KPMG в Україні

Email