close
Share with your friends

Джерело: ibuhgalter.net

Що є найдорожчим та найважливішим для компаній по всьому світу за фінансові втрати? Що будується роками, а може втратитись за мить?

Так, мова йде про репутацію – найкрихкіший елемент усієї організації. Втрата репутації може припинити існування вашої організації. Проте інколи співробітники не розуміють наслідків своїх рішень та можуть діяти не в інтересах компанії, а в власних. В такій ситуації можемо говорити про конфлікт інтересів.

Поширеною є думка, що виникнення конфлікту інтересів у компанії є стовідсотково негативним явищем. Насправді це міф, котрий сподіваємося розвіється після ознайомлення з публікацією.

Як визначено конфлікт інтересів?

В українському законодавстві можна знайти визначення потенційного та реального конфлікту інтересів, які наведені в Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII:

«потенційний конфлікт інтересів — наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; <…>

реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень».

Загалом же у світовій практиці відсутній єдиний документ, котрий би надавав визначення «конфлікту інтересів». Кожна компанія самостійно у локальних документах визначає що становить конфлікт інтересів для неї.

Якщо ж говорити про загальноприйнятне у міжнародній практиці визначення, то воно буде наступним: «конфлікт інтересів це ситуація, коли загальні інтереси людини компрометуються її особистими інтересами».

Який висновок слід зробити з даних визначень? Сам по собі конфлікт інтересів ≠ корупція. Він свідчить про те, що особисті інтереси людини можуть невірно вплинути на людину при виконанні її службових обов’язків та прийнятті рішень.

Що ж робити компанії із конфліктом інтересів далі?

Політика роботи із конфліктом інтересів

У загальному випадку у компанії є два шляхи роботи із конфліктом інтересів:

1) уникати конфлікту інтересів. Це означає, що в разі появи фактичного або потенційного конфлікту інтересів компанія припиняє будь-які дії, які можуть призвести до конфлікту інтересів;

Приклад. Якщо конфлікт інтересів виникає між співробітниками в організації (співробітники почали особисті стосунки), то відповідно до політики уникнення конфлікту інтересів хтось з таких співробітників має покинути місце роботи.

2) управління конфліктом інтересів. Скористаємося даними попереднього прикладу та наведемо алгоритм дій компанії, якщо вона хоче управляти конфліктом інтересів, а не уникати його. 

У такому разі компанія:

  • доводить до відома всіх працівників, що вона визнає особисті відносини як ситуацію, яка може призвести до конфлікту інтересів;
  • передбачає декларування інформації особами, які починають персональні стосунки, відповідальному щодо управління конфліктом інтересів;
  • аналізує процеси, у які залучені такі особи, задля уникнення неетичних дій: чи є в осіб єдиний ланцюжок погоджень, чи є в них спільний контроль. Наприклад, якщо йдеться про особисті стосунки директора та головного бухгалтера. 
Якщо такий зв’язок є, то слід ввести додаткові контролі. Наприклад, назначити відповідальну особу, котра буде перевіряти документи. Або ж розірвати ланцюжок. Тобто перевести одну з осіб до іншого підрозділу компанії.
 
Поради щодо управління конфліктом інтересів
Рівні декларування конфлікту інтересів

У кожній компанії є люди чиї посади не передбачають прийняття суттєвих рішень та здійснення значного впливу на діяльність компанії. Тому можливо, що люди, котрі не долучені до подібної роботи, не мають декларувати конфлікт інтересів. Це дозволить уникнути надходження зайвої для компанії інформації. З нею просто немає чого робити.

Проте, безумовно, є люди, залучені до управління компанією та прийняття значних рішень. У такому випадку декларування конфлікту інтересів має бути.

У KPMG в Україні багатоступеневе декларування конфлікту інтересів. Наприклад, керівний склад щоквартально декларує наявність або відсутність конфлікту інтересів.

Комплаєнс-офіцер

Також поширеною практикою в організаціях є наявність комплаєнс-офіцера. У його обов’язки входить:

  • розробка культури;
  • робота з деклараціями;
  • консультаційні дії.

Етапи створення корпоративної культури

Крок 1: затвердити визначення конфлікту інтересів Перш за все компанія має визначитися із тим що саме вона розуміє під конфліктом інтересів. Допомогти можуть визначення, котрі наявні в українському законодавстві або ж можна скористатися міжнародною практикою. Наприклад, інформаційним ресурсом OECD[1].

Крок 2: розробити кодекс етичної поведінки Для того, щоб визначення конфлікту інтересів було зрозумілим усім співробітникам організації його слід включити у документ, котрий регулює у вас в організації взаємовідносини. У великих компаніях це зазвичай кодекс етичної поведінки тощо.

Крок 3: проведення внутрішніх тренінгів Доцільним також є проведення внутрішніх тренінгів щодо конфлікту інтересів. Проводити його можуть як більш обізнані працівники компанії або ж представники міжнародних організацій, котрі займаються даним питанням. Можна проводити воркшопи з розбором конкретних ситуацій та варіантів дій у них.

Крок 4: впровадження декларування Якщо ви вирішуєте управляти конфліктом інтересів, то доцільно задуматися про впровадження декларування конфлікту інтересів. Визначитися слід з тим:

  •  як часто слід подавати декларації;
  • яку саме інформацію ви хочете дізнатися.

Далі необхідно буде визначитися яким чином вистроїти процес управління конфліктом інтересів.

У підсумку слід розуміти, що конфлікт інтересів сам по собі не є поганим явищем. Це життя і у разі ефективного управління він не нестиме загрозу. Проте співробітники мають розуміти, що саме їх невірний крок та рішення може коштувати репутації компанії. Отже, конфлікт інтересів це про етичне ведення бізнесу кожним конкретним співробітником організації.

ДО ВІДОМА. Доповідь та поради щодо конфлікту інтересів у компанії також можна переглянути на сторінці KPMG в Україні Youtube

Олена Макаренко, директорка, керівниця групи форензік KPMG в Україні

Директорка, керівниця групи форензік

KPMG в Україні

Email