Прямим наслідком дії цього положення є неможливість списання дебіторської заборгованості через сплив строку позовної давності, який мав би відбутися в період карантину. Тепер платникам слід чекати, поки завершиться карантин, щоб визначити дату поновлення перебігу строку позовної давності та відповідний момент, коли можна буде списати дебіторську або кредиторську заборгованість як безнадійну (тобто коли після закінчення карантину строк позовної давності досягне 3 років без врахування періоду дії карантину).

Джерело: Індивідуальна податкова консультація ДПС від 23.03.2021 р. № 1113/ІПК/99-00-21-02-02-06

На думку Верховного Суду, при визнанні безнадійною поточна дебіторська заборгованість списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат лише, якщо щодо такої заборгованості не передбачено створення резерву сумнівних боргів або якщо такого резерву не достатньо. Платник податку та суди попередніх інстанцій помилково дійшли думки про те, що під час списання безнадійної дебіторської заборгованості, відбуваються дві дзеркальні операції: збільшення фінансового результату до оподаткування і одночасне його зменшення на ту ж саму суму.

Натомість Верховний Суд наголосив на тому, що більшість підприємств зобов'язані створювати резерви сумнівних боргів. Величина такого резерву зменшується одночасно зі списанням безнадійної дебіторської заборгованості з активів компанії. Якщо нарахованого резерву недостатньо, така заборгованість списується з активів на інші операційні витрати.

Якщо поточну дебіторську заборгованість визнано безнадійною і щодо неї не створено резерву сумнівних боргів, така заборгованість списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Якщо ж раніше списана безнадійна дебіторська заборгованість була відшкодована, сума такого відшкодування включається до складу інших операційних доходів.

Джерело: Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо облікової політики від 08.04.2021 року 

Верховний Суд висловив позицію, щодо зарахування зустрічних вимог у зовнішньоекономічних угодах.

Так, Верховний Суд зазначив, що лише законом України може бути встановлена заборона припиняти зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а для правомірного заліку мають виконуватися наступні умови:

• вимоги повинні бути зустрічними (випливати зі взаємних зобов`язань між двома особами) та

• вимоги контрагентів мають однорідний характер (як правило – взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті)
• настання строку виконання за всіма зустрічними вимогами

Джерело: Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо облікової політики від 08.04.2021 року

Вказані вище роз’яснення були викладені в індивідуальних податкових консультаціях судових рішеннях, а тому є обов’язковими для застосування лише щодо платника податків, якому надані такі консультації або щодо якого винесене відповідне рішення.  

З нашого досвіду один з ефективних способів захисту від податкових ризиків є своєчасне залучення незалежної команди для оцінки та зниження рівня податкових ризиків.

Як KPMG допомагає захиститися від ризиків?

В залежності від специфіки діяльності вашої компанії KPMG може:

• підготувати запит на отримання податкової консультації із врахуванням специфіки діяльності вашої компанії;
• здійснити аналіз діяльності та надати рекомендації для зниження виявлених податкових ризиків;
• здійснювати консультування та супроводження компанії під час податкової перевірки ДПСУ.

Якщо ви зацікавлені в отриманні детальних коментарів та оцінки ризиків діяльності вашої компанії, будь ласка, звертайтесь до Оксани Олехової, партнерки KPMG в Україні.