close
Share with your friends

Новий Інформаційний Лист щодо реєстрації, звітування та сплати податків нерезидентами

Реєстрація, звітування та сплата податків нерезидентами

30 квітня 2021 року ДПС опублікувала черговий Інформаційний Лист №20, присвячений актуальним питанням реєстрації нерезидентів: від взяття на податковий облік та реєстрації платниками податку на прибуток до подачі звітності та сплати податків. Нижче наводимо основні тези даного листа.

Директор відділу міжнародного оподаткування, керівник IT сектору

KPMG в Україні

Email

За цією темою

1. Щодо реєстрації нерезидентів платниками податків

 
  • Сама по собі процедура взяття на облік нерезидента в податкових органах не передбачає його автоматичну реєстрацію платником податку на прибуток підприємств. Для того, щоб певний суб'єкт визначався як платник податку на прибуток підприємств з усіма правами та обов'язками – мають бути виконані відповідні реєстраційні процедури, якщо для цього є підстави, визначені ПКУ.
  • Взяття (постановка) іноземної компанії на облік у контролюючих органах передбачає присвоєння їй дев’ятизначного податкового номеру, при цьому для платників податків – нерезидентів перші дві цифри приймають значення «88». Нерезиденти не підлягають реєстрації в ЄДРПОУ.
  • Новостворені відокремлені підрозділи нерезидентів, які будуть акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України, підлягають взяттю на облік в податкових органах як самостійні платники податків одночасно з нерезидентом; відокремлені підрозділи нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків до 1 січня 2021 року, зберігають свою податкову реєстрацію;
  • Постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків до моменту відповідної реєстрації нерезидентів.

2. Щодо повноважень керівника/представника нерезидента

 
  • У заяві за формою № 1-ОПН може зазначатися як безпосередній керівник нерезидента, так і його представник, що діє на підставі документа, виданого органами управління нерезидента.
  • Обсяг повноважень, делегованих фізичній особі – представнику нерезидента на підставі відповідного документу, має охоплювати повний обсяг прав та обов'язків керівника платника податків, для всіх випадків, визначених податковим законодавством України. Це має чітко прослідковуватися із тексту зазначеного документа.
  • Зазначена особа має отримати електронний цифровий підпис у визначеному законодавством порядку.

3. Щодо визначення постійного представництва

 
  • Окрім випадків, описаних у ПКУ, згідно з Листом не призводить до постійного представництва державна реєстрація відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій.
  • У Листі ще раз наголошується, що постійне представництво нерезидента в Україні визнається також у разі, якщо діяльність в Україні здійснюють декілька нерезидентів – пов’язаних осіб, якщо така діяльність у сукупності виходить за межі діяльності підготовчого або допоміжного характеру для такої групи нерезидентів – пов’язаних осіб. У такому разі постійне представництво визнається для кожного такого нерезидента – пов’язаної особи. Ця вимога застосовується лише у випадку, коли діяльність таких нерезидентів – пов’язаних осіб в Україні становить у сукупності взаємодоповнюючі функції тісно пов’язаного бізнес-процесу

4. Щодо вимог до реєстрації нерезидентів платниками податку на прибуток, зняття ознаки платника податку на прибуток, зняття з обліку

 
  • Нерезидент, відокремлений підрозділ якого перебував на обліку як платник податку на прибуток підприємств, при реєстрації в податкових органах буде взятий на облік також як платник податку на прибуток підприємств – із присвоєнням відповідної ознаки.
  • В ситуації, коли представництво нерезидента у періодах до 1 січня 2021 року було зареєстроване платником податку на прибуток підприємств, а потім припинило здійснювати господарську діяльність або його діяльність не відповідає визначенню постійного, але не подало заяви для зняття ознаки платника податку на прибуток підприємств, зняття ознаки платника податку на прибуток підприємств стосовно такого представництва проводиться після взяття на облік нерезидента як платника податку на прибуток.
  • Зняття ознаки платника податку на прибуток підприємств у реєстрі платників податків – нерезидентів здійснюється контролюючим органом щодо нерезидента, який здійснював господарську діяльність через своє постійне представництво, у разі:

1) виконання умов, визначених у пункті 5.8 розділу V Порядку № 1588 (подача нової заяви за формою 1-ОПН, із зазначенням підстави для зняття ознаки платника податку на прибуток підприємств),

2) подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств відповідно до Кодексу та

3) перерахування у повному обсязі до бюджету податку на прибуток.

  • Зняття з обліку відокремленого підрозділу нерезидента як платника податку не призведе до проведення податкової перевірки такого відокремленого підрозділу, в тому числі постійного представництва, за умови постановки відповідного нерезидента на податковий облік та його реєстрації в якості платника податку на прибуток підприємств (у випадку постійного представництва) за місцезнаходженням свого відокремленого підрозділу.
  • Якщо нерезидент має на території України два і більше постійних представництв, то платником податку на прибуток підприємств він реєструється за місцезнаходженням свого постійного представництва, яке було створене першим. При цьому нерезиденту необхідно буде також подати заяви за формою № 17-ОПП «Про взяття на облік за неосновним місцем обліку» до податкових органів за місцезнаходженням кожного іншого постійного представництва.
  • Нерезидент, який зареєструвався платником податку на прибуток підприємств, буде правонаступником свого постійного представництва (як окремого платника податку) в частині податкових активів і зобов’язань, що виникли в податкових періодах, які передують періоду такої реєстрації нерезидента. 

5. Щодо відповідальності нерезидентів за порушення вимог кодексу щодо податкової реєстрації платником податку на прибуток підприємств

 
  • НЕ застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 117.4 статті 117 ПКУ (штраф в розмірі 100 000 грн) за порушення, вчинені протягом періоду, який закінчується останнім днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). На сьогодні карантин встановлено до 30 червня 2021 року.
  • Адміністративний арешт майна нерезидента є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, і може бути застосований, якщо з'ясовується, що нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки (перевірки можуть бути призначені з 1 липня 2021 року). 

6. Щодо подачі фінансової звітності нерезидентом

 
  • Нерезидент, зареєстрований платником податку на прибуток підприємств, повинен готувати окрему фінансову звітність, пов’язану з діяльністю через таке постійне представництво, за відповідний звітний період;
  • Нерезидент повинен подавати квартальну звітність за відповідні періоди 2021 року після постановки його на облік в якості платника цього податку, якщо річний дохід зазначеного відокремленого підрозділу за 2020 рік перевищив 40 млн гривень;
  • Постійне представництво нерезидента не може продовжувати подавати звітність та сплачувати податок на прибуток підприємств після реєстрації платником такого податку нерезидентом;
  • Нерезидент розпочинає подавати податкову звітність з податку на прибуток підприємств, починаючи з періоду, в якому відбулась реєстрація нерезидента платником податку на прибуток підприємств, якщо реєстрація нерезидента як платника податку на прибуток підприємств та зняття з реєстрації постійного представництва відбулися в різних періодах;
  • Якщо такий нерезидент має кілька постійних представництв або відокремлених підрозділів в різних регіонах України, нерезидент визначатиме оподатковуваний прибуток в порядку встановленому ПКУ окремо по кожному такому постійному представництву і окремо складатиме та подаватиме податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за неосновним місцем свого обліку, по місцезнаходженню таких постійних представництв. 

7. Щодо сплати податку на прибуток нерезидентом

 
  • Сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств в Україні нерезидент має здійснювати у національній валюті.
  • Нерезидент може доручити сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств в Україні своєму відокремленому підрозділу (представництву), який більше не вважається платником податку на прибуток підприємств, з урахуванням наступного:

1) Зобов'язання по сплаті до бюджету грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків з податку на прибуток підприємств може виконати інший суб’єкт господарювання за умови, що такий суб’єкт господарювання є представником платника податку;

2) Нерезидент може наділити повноваженнями по сплаті податку на прибуток підприємств свій акредитований відокремлений підрозділ (представництво). Це має бути окремий документ, наприклад, відповідні обов'язки можуть бути передбачені у Положенні про відокремлений підрозділ, яке затверджується нерезидентом або у довіреності на виконання тією або іншою особою представницьких функцій в Україні, засвідченої в установленому законодавством України порядку.

  • Для цілей сплати податку можливо використовувати рахунок відокремленого підрозділу (представництва).
  • Заповнення полів розрахункового документа на перерахування податку на прибуток підприємств нерезидента в Україні, якщо така оплата здійснюється відокремленим підрозділом за дорученням нерезидента, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється наступним чином: при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа:
    • друкується «*;101;»
    • друкується реєстраційний (обліковий) номер платника податків – нерезидента, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр)
    • друкується розділовий знак «;»
    • друкується призначення: «податок на прибуток за ___[період] за [назва нерезидента українською та англійською мовами] відповідно до ст. 19 ПКУ»
    • друкується три розділові знаки «;;;»

Чим KPMG може допомогти?

1. Проаналізувати ризик існування постійного представництва:
  • Здійснити діагностику діяльності, а також внутрішніх процесів відокремленого підрозділу/ ТОВ або його окремих співробітників/ ФОП, метою якої є визначення зон ризику існування постійного представництва нерезидента в Україні, а також мінімізація виявлених ризиків;
  • Здійснити аналіз положень договорів з нерезидентом на предмет виявлення податкових ризиків, в тому числі ризику виникнення постійного представництва нерезидента в Україні.
  • Надати послуги з реєстрації нерезидента в податкових органах України та реєстрації його платником податку на прибуток підприємств.

2. Послуги з ТЦУ:

  • Аналіз функціонального профілю представництва;
  • Проведення порівняльних досліджень щодо рівня прибутковості діяльності ПП;
  • Підготовка документації з трансфертного ціноутворення;

Підготовка звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

KPMG у соцмережах

 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG

Мій профіль

Першокласний контент, персоналізований для вас.

Sign up today