close
Share with your friends

ДПП в інфраструктурі: чи варто очікувати зміни на краще?

ДПП в інфраструктурі: чи варто очікувати зміни на краще

Державно – приватне партнерство, та концесійні угоди зокрема, для інфраструктурних проєктів можуть стати локомотивом для розвитку усієї транспортної галузі за умови подолання законодавчих «прогалин» та політичної волі менеджменту держави.

photo

Заступник директора, інвестиції та ринки капіталу

KPMG в Україні

Email

За цією темою

Джерело: Mintrans

Інвестиції у сектор транспорту та інфраструктури – один із найважливіших факторів, необхідних для прискорення економічного росту в Україні. Проте, протягом кількох років бракувало фінансування в цей сектор, а в умовах пандемії спричиненої COVID-19, обсяг інвестицій додатково знизився.

Міністерство інфраструктури України передбачає до 2030 року об’єм інвестицій в інфраструктуру в розмірі від 20 до 25 млрд дол. США, з яких, за очікуваннями, половина має надійти від приватних інвесторів. Для виконання цього плану український уряд затвердив перелік пріоритетних інвестиційних проєктів на 2020-2023 роки, причому 40% з них є масштабними проєктами в транспортному секторі та інфраструктурі. Тож багато в чому виконання цих планів залежатиме від послаблення епідеміологічних обмежень та пожвавлення в економіці в 2021 році в цілому.  

Очікувані угоди в секторі інфраструктури у 2021

Серед найбільш очікуваних угод - проєкти у секторах повітряного та залізничного транспорту, автотранспорту та морських портів.

Одним із стратегічних напрямів має стати державно-приватне партнерство  для чотирьох обласних аеропортів у містах Львів, Чернівці, Рівне, Херсон. Ці аеропорти в рамках 30-річних концесійних угод повинні отримати інвестиції у розмірі 430 млн дол. США. У цілому, планується реконструкція 13 існуючих обласних аеропортів, а на Закарпатті має бути зведений новий аеропорт.

Плани розвитку залізничної інфраструктури спрямовані на залучення інвестицій від міжнародних фінансових установ і приватних інвесторів. Насамперед йдеться про введення в експлуатацію на умовах концесії сімох пасажирських вокзалів: Київ, Чоп, Миколаїв, Вінниця, Дніпро, Харків, Хмельницький. Також запланована угода щодо придбання вантажних електровозів для оновлення рухомого складу «Укрзалізниці» до 2025 року (1,4 млрд дол. США) та розвиток Київської міської електрички до 2025 року (298 млн дол. США). Також, Міністерством інфраструктури України анонсовано проєкт з будівництва швидкісних колій в Україні, що з’єднають міста-мільйонники та кордон на заході країни. Даний проєкт вже викликає зацікавлення у міжнародних компаній, що готові інвестувати у техніко-економічне обгартування цього проєкту.

У сфері автотранспорту у 2021 році Міністерство інфраструктури планує реконструювати 6 800 км доріг. Для порівняння, це на 50% більше, ніж у попередньому році. З 2023 по 2025 рік планується декілька проєктів державно-приватного партнерства для будівництва платних доріг.

Після успіху з морськими портами «Херсон» та «Ольвія», плануються портові концесії для портів в Чорноморську, Одесі, Бердянську, Маріуполю, Рені, Ізмаїлі, а також приватизацію стивідорних компаній у портах Білгород-Дністровський, Усть-Дунайськ та Скадовськ. 13 концесій передбачають залучення 1,8 млрд дол. США приватних інвестицій у період до 2038 року.

Що впливатиме на реалізацію проєктів

Одним із головних факторів, що впливатиме на втілення в життя цих проєктів, так це динаміка пандемії та швидкість й ефективність процесу вакцинації. Крім того, варто враховувати, що майбутня інтеграція України в існуючу міжнародну інфраструктуру і маршрути -  зокрема ЄС - має здійснюватися з урахуванням нових екологічних обмежень та впровадженням відповідних політик, інтегрованих зі стандартами ЄС щодо безпеки дорожнього руху, вуглецевої нейтральності та ін. А це потребує додаткових ресурсів, що може ускладнити реалізацію запланованих проєктів у вказані строки.  

У рамках програми стимулювання інвестицій Україна запропонувала іноземним та вітчизняним інвесторам підтримку крупних приватних проєктів. Відтак на підтримку матимуть право нові інвестиційні проєкти в інфраструктурі на суму 20 млн євро або більше  - за умови 5-річного горизонту реалізації. Ця підтримка буде надаватися у формі податкових, земельних пільг або будівництва об’єктів інфраструктури проєкту за рахунок держави. Також інвесторам буде надана так звана «інвестиційна няня» для підтримки на всіх етапах проєкту. Це має заохочувати інвесторів до участі в таких проєктах. Проте їх участь в інвестиційних проєктах багато в чому буде залежати від політичної ситуації в країні та послідовності кроків українського уряду.

Очікується також, що революція на ринку капіталів, яка почалася після прийняття нового закону про ринки капіталу, стане поворотним моментом у розвитку багатьох секторів, включаючи інфраструктуру. Закон створює нову всебічну правову базу для належного функціонування ринків капіталу та впроваджує нові інструменти. Перш за все – це облігації інфраструктури для державних органів влади та приватних інвесторів, у тому числі за допомогою державно – приватного партнерства.

Гарною новиною для ринку стало прийняття довгоочікуваного закону про внутрішній водний транспорт, який надає нові можливості для розвитку української транспортної системи. Це важливий крок для пожвавлення транспорту на українських річках. Цей закон збільшить обсяги річкових вантажоперевезень та сприятиме залученню нових інвестицій у цей сектор.

Наріжні камені галузі

По – перше, треба розуміти, що будь-який приватний партнер завжди оцінює здатність країни гарантувати фінансування проєкту державно – приватного партнерства. Тож аби створити необхідні умови для реалізації великих інфраструктурних проєктів у форматі державно – приватного партнерства та стимулювати залучення інвестицій у країну, потрібно змінити існуючий принцип бюджетування.

Нещодавно поданий законопроєкт №5090 (Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів)

вносить зміни до існуючого на сьогодні трирічного принципу бюджетування, що дозволяє державі брати на себе довгострокові зобов'язання в рамках такого партнерства. Після прийняття цей закон створить необхідні умови для реалізації великих інфраструктурних проєктів та стимулюватиме залучення інвестицій у країну.

По-друге, для успішного впровадження дорожніх інвестиційних проєктів потрібно забезпечити дотримання правил дорожнього руху (обмеження швидкості, максимальна вага вантажу тощо). Робота систем вагового контролю була регламентована ще в 2019 році. Однак права та рівень контролю, який приватний партнер має щодо користувачів доріг згідно з необхідними нормами, досі є відкритим питанням, яке необхідно вирішити шляхом внесення змін до законодавства про концесії та державно – приватне партнерство.

По – третє, обмеження на розрахунки за експортно-імпортними операціями все ще створює перешкоди для реалізації інфраструктурних проєктів. Хоча новий закон про ринки капіталу запровадив важливі концепції для розвитку обігу деривативів та ринків операцій «репо» в Україні, повномасштабне використання валютних деривативів для хеджування валютних ризиків відбуватиметься лише після прийняття різних додаткових нормативних актів та скасування обмежень валютного контролю.

Таким чином, вирішальне значення для залучення інвесторів до країни та розблокування фінансування приватних проєктів та програм державно – приватного партнерства має належна законодавча база, яка забезпечує більшу визначеність та прозорість. Це означає, що багато в чому здійсненність планів визначатиме не тільки зовнішня кон’юнктура ринку, але й політична воля та стабільність в Україні.  

Володимир Марчук, заступник директора, інвестиції та ринки капіталу KPMG в Україні

© 2021 KPMG означає ТОВ "КПМГ-Україна", ПрАТ "КПМГ Аудит" та АО "КПМГ ПРАВО", компанії, зареєстровані згідно із законодавством України; члени глобальної організації незалежних фірм KPMG, що входять до KPMG International Limited, приватної англійської компанії з відповідальністю, обмеженою гарантіями своїх учасників. Всі права захищені.


Щоб отримати докладнішу інформацію про структуру глобальної організації KPMG, відвідайте https://home.kpmg/governance.

KPMG у соцмережах

 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG

Мій профіль

Першокласний контент, персоналізований для вас.

Sign up today