Джерело: ЮРИСТ

Перш за все, суб’єкти нагляду будуть приділяти та вже приділяють найбільше уваги СПФМ, зокрема, ми вже зараз можемо спостерігати за непоодинокими випадками накладення штрафних санкцій на банки як СПФМ за порушення правил здійснення фінансового моніторингу та, що більше, за розмірами таких штрафних санкцій. Це пояснюється тим, що НБУ як суб’єкт нагляду за банками та фінансовими установами вже привів у відповідність свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом про фінансовий моніторинг та активно наглядає за його додержанням банками та іншими фінансовими установами. Водночас, слід також звернути увагу й на інших СПФМ, для яких на відміну від банків процедура фінансовою моніторингу є новою. До таких СПФМ, слід віднести суб’єктів, які надають податкові та бухгалтерські послуги, супроводжують угоди купівлі-продажу об’єктів нерухомості, послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, а також постачальники послуг, пов’язаних з віртуальними активами. Таким компаніям слід перш за все вжити ряд дій, щоб відповідати вимогам Закону про фінансовий моніторинг, зокрема, розробити та затвердити програму і правила здійснення фінансового моніторингу, призначити уповноваженого за здійснення фінансового моніторингу, зареєструватися СПФМ, провести навчання в компанії щодо порядку здійснення фінансового моніторингу, в тому числі, щодо порядку та правил належної перевірки клієнтів. Це є актуальним також й для компаній, які надають послуги компаніям групи.

Також Закон про фінансовий моніторинг чітко передбачає, в яких випадках клієнту має бути присвоєний високий або неприйнятно високий ризик, до яких відносять, зокрема, клієнтів, які знаходяться в офшорних зонах або є резидентами країн, що не виконують або не належно виконують рекомендації міжнародних організацій у сфері фінансового моніторингу, клієнти, пов’язані з особами, які включені до «санкційних» переліків або є іноземними публічними діячами тощо.

Окрім того, важливою зміною, запровадженою Законом про фінансовий моніторинг є зміна концепції визначення КБВ. Наразі КБВ визначається за двома тестами: (і) тест «володіння» 25 % капіталу або прав голосу клієнта, та (іі) тест «контролю», тобто наявності 25 % здійснення фактичного контролю щодо управління клієнтом.

Богдан Шишковський, старший юрист KPMG Law Ukraine