Попри бажання уряду повернути планові податкові перевірки їхня законність викликає сумніви. Докладно про це Mind писав у матеріалі «Поза законом: які податкові перевірки планує відновити Кабмін». Сьогодні про те, як захистити компанію від такої перевірки. Як платник податків може виключити себе із плану перевірок і чому варто це зробити до їхнього початку, розповіли Mind юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine Михайло Яцків та адвокатка практики з вирішення податкових спорів компанії Яна Базя

Уряд ухвалив рішення скасувати мораторій на проведення податкових перевірок. Очевидно, внесені до плану-графіка перевірок компанії вже зараз визначаються з тим, як діяти далі – допустити до перевірки контролюючий орган чи відмовити в допуску й оскаржувати законність планової перевірки в суді.

Практика 2018–2020 років показала, що у більшості випадків платники погоджувалися з призначеними перевірками та допускали податкові органи до контрольно-перевірочного заходу. Хоча бізнес однозначно розумів сумну фіскальну статистику, що більшість планових податкових перевірок закінчуються складанням акту (тобто встановленням порушень податкового законодавства) та донарахуванням податків та штрафів.

Податкова навіть оприлюднювала статистику, скільки в середньому становлять донарахування за результатами перевірок. І хоча попередній рік не є показовим, бо фактично дев’ять місяців діяв мораторій на більшість видів податкових перевірок, загальна інформація за результатами перевірочної роботи є цікавою.

Так, за даними ДПС, протягом 2020 року податківцями було проведено 1069 планових перевірок юридичних осіб, а сума донарахованих і вже узгоджених грошових зобов’язань склала майже 2,87 млрд грн. Тобто «середній» акт за результатом перевірки 2020 року містив «порушень» на майже 2,7 млн грн донарахованих податків і штрафів.

Аргументація в актах часом дуже неочікувана та з явним фіскальним прицілом. Наприклад, в одному із спорів 2020 року контролюючий орган вказав, що розрахунок собівартості послуг, складений постачальником, є «первинним документом» для визначення ним дати виникнення зобов’язань із ПДВ.

У іншій справі операції з надання замовником у користування виробника виробничих площ та обладнання для виготовлення ним замовленої продукції контролюючий орган кваліфікував як «безоплатну оренду», на вартість якої мали бути нараховані зобов’язання з ПДВ.

Із цих та їм подібних прикладів походить, що результати податкових перевірок не завжди є очікуваними для платника та логічними з точки зору застосування податкового законодавства.

Як захистити свої інтереси до початку перевірки?

Бізнес може діяти на випередження податкової та не чекати акту перевірки й відповідних донарахувань, а поставити під сумнів законність запланованої перевірки. Це альтернативний спосіб захисту прав, коли компанія звертається до суду з вимогою до органу ДПС про виключення її з плану-графіка. Як результат, підприємство може бути виключене з нього і перевірка не розпочнеться. Це можливо, якщо податковий орган не доведе, що діяв відповідно до встановлених умов та порядку відбору компаній до плану.

Оскаржуємо включення в план: які ризики?

Компанії, які завчасно до отримання наказу на проведення перевірки, оскаржують їх відбір в план-графік, можуть зіштовхнутися із такою проблемою. У декількох податкових спорах суди першої та апеляційної інстанцій відмовляли платникам у задоволенні їхніх вимог про виключення з плану-графіка навіть не досліджуючи питання законності їх включення в нього. Такий підхід ґрунтувався на врахуванні позиції Верховного Суду, висловленій у справі № 826/6376/16.

На думку колегії, дії контролюючого органу щодо формування та затвердження плану-графіка є службовою діяльністю працівників податкового органу, а значить самі по собі не створюють для платника податків жодних негативних наслідків.

З цього приводу деякі суди вказують, що оскарженню підлягає лише наказ про проведення перевірки, в тому числі і з підстав недотримання податковим органом порядку та умов відбору платника до плану-графіка.

Такий підхід навряд чи можна назвати обґрунтованим та очікуваним з точки зору базових засад адміністративного судочинства. До того ж викладена вище позиція Верховного Суду щодо неможливості оскаржити внесення до плану перевірки не є однозначною. Це пояснюється тим, що в подібних спорах (наприклад, справи № 820/8487/15 та № 826/6720/16) Верховний Суд підтримав підхід щодо вирішення спорів по суті за результатами дослідження підстав та умов включення позивачів до планів перевірок.

Також, у справі № 808/4054/14 Верховний Суд вказав, що інформація, яка надійшла за результатами податкового контролю, може бути виключена з баз даних за умови визнання дій зі здійснення такого контролю протиправними.

Тобто, коли компанія одночасно заявляє до суду вимоги про визнання дій контролюючого органу щодо внесення такої компанії до плану-графіка протиправними та просить зобов’язати податкову виключити її, суди зобов’язані перевірити аргументи та докази компанії і вирішити спір по суті.

Чому просити про виключення з плану – хороша ідея?

Офіційна статистика свідчить, що шанс скасувати податкові донарахування оцінюється як «нижче середнього». Наприклад, ДПС повідомляє, що станом на 1 січня.2021 року до неї надійшло 16 774 скарги на 22 586 податкових повідомлень-рішень, з них:

• залишено без змін – 15 907;
• скасовано повністю – 4 712;
• скасовано частково – 780.

Тобто за даними ДПС результативність оскарження (часткового або повного) податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку складає 24,3%.

Що стосується судового оскарження результатів перевірок, то протягом 2020 року суди розглянули 26 900 справ на суму 89,15 млрд грн, з них:

• на користь органів ДПС – 16 360 справ (зокрема, немайнові спори) на суму 57,1 млрд грн, що складає 60,8% від кількості та трохи більше 64% від суми розглянутих судами справ;
• на користь платників податків – 10 550 справ на суму 32,05 млрд грн (або 39,2% від кількості та майже 36% від суми розглянутих справ).

Отже, шанс платника податків отримати позитивне судове рішення становить 39,2%.

З огляду на таку статистику й те, що висновки податкової перевірки потенційно можуть мати відверто фіскальний характер, компаніям доцільно використати альтернативний інструмент захисту прав, зокрема, з’ясувати, за яким ступенем ризику несплати податків і зборів та за яким критерієм відбору вони потрапили до плану-графіка документальних перевірок. У випадку, коли отримана від податкової інформація та дані податкового обліку підприємства не збігаються, у компанії є всі підстави вимагати визнання її включення в план-графік неправомірним.

Отже, компаніям, які знайшли себе в плані-графіку податкових перевірок, доцільно проаналізувати, чи законно та обґрунтовано їх туди внесено, чи є законні підстави для призначення перевірки та чи сформував податковий орган усі документи, які є обов’язковими додатками до плану податкових перевірок. Якщо підстави або документи відсутні – запланована перевірка може НЕ початися. Судова практика дає багато можливостей оскаржити незаконні дії податківців та уникнути проведення безпідставної планової податкової перевірки. Такий інструмент захисту доцільно використати хоча б тому, що попередити донарахування легше, ніж потім у судах оскаржувати висновки та мільйонні донарахування за результатом планових перевірок.