Структурування придбання NPL в Україні

Структурування придбання NPL в Україні

Для залучення іноземних інвесторів на ринок непрацюючих кредитів необхідним є внесення відповідних змін до законодавства із застосуванням до нерезидентів більш простих процедур.

1000

Джерело: Юридическая Практика 

На сьогоднішній день, за оцінками експертів, загальний обсяг ринку непрацюючих кредитів (NPLs) в Україні складає приблизно 27,9 млрд доларів, із яких 7,8 млрд доларів припадають на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд ) і 20,1 млрд доларів - на банківський сектор. Більше 85% непрацюючих кредитів банків і більше ¾ непрацюючих кредитів Фонду є корпоративними кредитами.

При цьому станом на кінець 2020 року державним банкам належала найбільша частка непрацюючих кредитів, але у третьому кварталі 2020 року відбулося зниження частки NPL у державних банках - з 48,5 % до 45,6%, а в листопаді - до 43,4 %.

Це зниження можна пояснити внесенням у квітні 2020 року Кабінетом Міністрів України змін до порядку управління непрацюючими кредитами державними банками.  Зокрема, на законодавчому рівні передбачена можливість державним банкам продавати NPL із дисконтом. До цього часу дії з продажу NPL із дисконтом або їх списання могли викликати негативні наслідки для менеджменту банку, зокрема, ризик кримінального переслідування.

Таким чином, уже сьогодні державні банки все активніше розглядають можливість продажу своїх NPL із дисконтом на торгах, що може бути привабливим для інвесторів, які діють на цьому ринку.

Більш того, існує висока ймовірність того, що частка проблемних кредитів може збільшитися в результаті економічної кризи, посиленої COVID-19, і зниження доходів населення. Такі зовнішні фактори також можуть мати безпосередній вплив і на компанію, і призвести до того, що частина компаній не зможуть обслуговувати отримані кредити. Виходячи з існуючої структури проблемних активів на балансах банків, можна припустити, що їх основні зусилля будуть зосереджені на роботі з корпоративними NPL.

«Оншорне» структурування

Інвестування в NPL в Україні в більшості випадків відбувається шляхом придбання прав вимоги за кредитом у банку і відступлення права вимоги за забезпеченням (наприклад, за іпотекою, заставою, порукою). Також трапляються випадки, коли безпосередньо викуповуються права власності або майнові права на проблемний актив, на який вже було звернено стягнення, але існують численні судові спори. У такому разі викуповуються безпосередньо такі права вимоги за договорами, на підставі яких права або власності чи майнові права виникли.

У розрізі такого інвестування надзвичайно важливо правильно структурувати інвестування в NPL.

Так, на практиці найбільш поширеною є так звана «оншорна структура інвестування», за якою покупка непрацюючих кредитів здійснюється через місцеву компанію спеціального призначення (SPV), при цьому є деякі особливості, на які слід звернути увагу.

Згідно зі сформованою судовою практикою, зокрема, Постановою Великої палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16, придбання непрацюючих кредитів розглядається як договір факторингу і є операцією з надання фінансових послуг. Таким чином, SPV має право на здійснення такої операції лише після отримання відповідних ліцензій і включення до Державного реєстру фінансових установ.  У протилежному випадку угода про придбання NPL може бути визнана недійсною.

Таким чином, щоб знизити потенційні риски заперечення дійсності покупки NPL, SPV має бути зареєстрована у якості фінансової установи у відповідному органі влади та мати ліцензію на надання фінансових послуг.

«Офшорне» структурування

На практиці іноземні інвестори також розглядають вихід на ринок NPL шляхом безпосереднього придбання NPL компанією-нерезидентом, але ця структура не є настільки поширеною в порівнянні з «оншорною» структурою інвестування. Зокрема, причиною цього є неоднозначна вимога щодо наявності фінансової ліцензії, а також негативні податкові наслідки для банку у випадку продажу NPL нефакторинговій компанії.

При цьому слід відзначити, що внаслідок валютної лібералізації в Україні були внесені зміни до порядку заміни кредитора-нерезидента новим кредитором-нерезидентом. Раніше, щоб замінити кредитора-нерезидента, необхідно було, щоб сам боржник звернувся до обслуговуючого банку із заявою про реєстрацію відповідних змін. Сьогодні ж обслуговуючий банк має можливість за власною ініціативою або на підставі заяви нового кредитора-нерезидента зареєструвати відповідні зміни в електронній інформаційній системі.

Тому до тих пір, поки в Україні не зміниться судова практика для нерезидентів-покупців NPL щодо вимоги до наявності фінансової ліцензії, «офшорна» структура інвестування в NPL буде не настільки поширеною.

Подальша реалізація NPL

Не менш важливим елементом структурування інвестування в NPL є структурування подальшої роботи і управління проблемними кредитами. В цьому контексті існують два можливих варіанти: (i) здійснювати управління проблемними кредитами безпосередньо через SPV (проте, зважаючи на останні законодавчі ініціативи, найближчим часом для здійснення колекторської діяльності буде вимагатися отримання відповідної реєстрації в НБУ), або ж (ii) передати управління боргом / продати його місцевій колекторській компанії.

Слід звернути увагу на те, що законодавство України дозволяє договірну реструктуризацію боргу в будь-який час шляхом підписання додаткової угоди до кредитного договору, де будуть викладені зміни графіку погашення або процентної ставки та/або розмірів виплат. При цьому не вимагається офіційне схвалення суду, НБУ чи іншого уповноваженого органу.

У випадку відмови боржника від погашення боргу або незгоди на реструктуризацію законодавство України передбачає:

  1. Судове стягнення шляхом звернення до суду про стягнення боргу або звернення стягнення на предмет іпотеки з подальшою процедурою примусового виконання;
  2. Позасудове стягнення шляхом подання заяви нотаріусу про вчинення виконавчого надпису щодо проведення подальших виконавчих процедур або реєстрації права власності на заставу/іпотеку, або отримання права на продаж забезпечення будь-якому потенційному покупцеві.

Відносно нещодавні зміни до законодавства дозволяють кредиторам звертатись до приватних судових виконавців замість державних для стягнення боргів, що може значно прискорити процес.

Крім того, прийняття Кодексу України з процедур банкрутства значно посилило позицію кредитора в процедурах банкрутства.

Крім того, зміни в іпотечному законодавстві, внесені у 2019 році, значно розширили права іпотекодержателів, гарантуючи, що іпотека, надана платоспроможною особою, залишається дійсною у випадку подальшої ліквідації компанії.

З вищевикладеного випливає, що на поточний момент «оншорне» інвестування в NPL є більш вигідним для інвестора, при цьому вже на стадії інвестування слід структурувати подальше управління придбаними непрацюючими кредитами. У той же час, щоб залучити на ринок NPL більше іноземних інвесторів, необхідно внести відповідні зміни до законодавства України, що передбачатимуть застосування до нерезидентів більш простих процедур. Більше того, можливість продажу деяких NPL та їх вартість залежить від зняття деяких обмежень, зокрема:

  1. Зняття мораторію на звернення стягнення за негривневими кредитами під заставу будинку позичальника, який діє до 21 квітня 2021 року;
  2. Скасування вимоги щодо отримання дозволу органів опіки та піклування на стягнення по кредитах на житлову нерухомість, де проживають діти віком менше 18 років;
  3. Скасування заборони будь-якій організації, крім банків, бути іпотекодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

 

Шишковський Богдан, старший юрист KPMG Law

KPMG у соцмережах

Мій профіль

Першокласний контент, персоналізований для вас.