close
Share with your friends

Чи скоригував феномен COVID-19 стратегію розвитку компанії? Що змінилося в довгостроковому баченні? Чи вплинула пандемія на бізнес-модель та рішення щодо інвестицій? Як саме?

COVID почасти скоригував нашу роботу, але, переважно, операційну діяльність. Утім, ми досить швидко адаптували наші бізнес-процеси до нових реалій. Нам було набагато простіше, ніж іншим компаніям, перевести роботу в режим «поза офісом», бо ще кілька років тому одним з ключових стратегічних завдань для нас стала цілковита цифрова трансформація бізнесу, що в нас дуже непогано виходить. Що ж до стратегії компанії, пандемія на наш бізнес значного впливу не мала. Ми не плануємо зупиняти або кардинально переглядати свою інвестиційну програму. Для нас і для наших акціонерів важливо підтримувати високий рівень якості мережі та сервісів відповідно до європейських стандартів групи Vodafone і надалі інвестувати в розвиток нових технологій. У квітні цього року ми почали реалізовувати черговий масштабний проєкт з будівництва 4G в селах у діапазоні 900 МГц, який у найближчі 2-3 роки лишатиметься пріоритетним. До кінця 2020 плануємо запустити мережу LTE 900 у всіх областях України та упродовж двох років забезпечити доступ до швидкісного Інтернету для 90% українців.

Завантажуйте восьмий випуск KPMG Review Magazine «Нова нормальність» (PDF 4 MB).

Нова нормальність

KPMG Review Magazine #8

Завантажити журнал
(PDF 4 MB)


 
Ustynova

Загалом, телеком-індустрія найменш вразлива до зумовлених COVID-19 ризиків. Ми втратили певні доходи, наприклад, від послуг у роумінгу. Без складнощів і ризиків не обходиться, але це керовані ризики. Сьогодні і в економіці, і в бізнесі чимало невідомих. Наш бізнес більше залежить від найближчих у часі економічних рішень, ніж від пов’язаної з коронавірусом ситуації.

Мета на найближчі 2 роки — вивести з паперового вжитку 80% від усього окументообігу: і внутрішнього, і зовнішнього.

Ваша компанія вже тривалий час перебуває на передовій бізнес-перетворень. Чи запустили ви якісь процеси трансформації бізнесу в період пандемії? Якщо так, розкажіть про ці проєкти і їхню мету. 

У геометричній прогресії зріс і надалі зростає обсяг електронного документообігу. Мета на найближчі 2 роки — вивести з паперового вжитку 80% від усього документообігу: і внутрішнього, і зовнішнього. Решту 20% поки що, з огляду на законодавчі обмеження, диджиталізувати неможливо. Ми мали досить добре розвинену систему електронних погоджень — через неї проходили практично всі документи компанії. З початком карантину, завдяки впровадженню кваліфікованого електронного підпису і технології Mobile ID, ми перейшли на повний цикл за всіма процедурами узгодження. Більш того, частина  документообігу перейшла в мобільний додаток — власну розробку наших IT-фахівців, яка дозволяє підписувати акти і договори безпосередньо в смартфоні.

За нормальних умов цифрова трансформація країни потребує 4—5 років. Карантин прискорив цей процес. І це позитивний бік кризи.

Ще один проєкт — повний перехід офісу на віддалену роботу. Віртуальний робочий день практикувався в компанії і раніше. Пандемія зажадала впровадження певних IT-інструментів, що дозволяють усім співробітникам одночасно працювати з дому так само, як в офісі: з захищеним доступом до робочих документів, систем узгодження, фінансового обліку, зберігання даних тощо. Ми практично миттєво перейшли на віддалений режим і успішно відпрацювали весь карантин, не зменшуючи темпів ухвалення рішень, ведення проєктів. Зараз, з відновленням роботи громадського транспорту, ми використовуємо змішаний графік: частина робочого тижня в офісі, частина — віддалено. 

Зумовлена короновірусом необхідність посилення цифровізації та інновацій створює передумови для підвищення кіберризиків. Сьогодні компанії несуть подвійну відповідальність. З одного боку, забезпечити поточну цифрову безпеку своїх компаній і клієнтів. З іншого, бути готовими до дій хакерів. Як ваша компанія справляється з цим завданням?

У Vodafone давно працює інфраструктура віддалених підключень з усіма необхідними точками контролю, захисту користувачів і ресурсів компанії. Що змінилося: по-перше, у 4-5 разів зросла кількість віддалених підключень співробітників, по-друге, з урахуванням того, що наші партнерські контакт-центри також вимушено перевели на віддалену роботу, ми організували цілодобову підтримку їхньої роботи у віддаленому режимі. Інакше було зі спробами зовнішніх атак: під час карантину їхня кількість зросла в 10-15 разів. При цьому «якість» таких спроб значно впала. Очевидно «юні хакери» через карантин отримали багато вільного часу, адже не треба ходити в школу/інститут/на роботу. І банально, від надлишку вільного часу, почали вдаватися до таких речей. Усі «спроби» ми просто блокували в автоматичному режимі. Ми дуже відповідально ставимося до забезпечення інформаційної безпеки, захисту від витоків і кібератак. У нас впроваджені міжнародні стандарти інформаційної безпеки, обов’язкові для всіх компаній Vodafone. Діє інтелектуальна система захисту, яка дозволяє виявляти і своєчасно припиняти спроби несанкціонованого доступу до фінансових і персональних даних. Інтелектуальна платформа системи аналізує, що відбувається в усіх важливих інформаційних системах компанії, в яких обробляється конфіденційна інформація і персональні дані абонентів. Для захисту даних використовують різні системи: системи захисту від витоків, системи контролю привілейованого доступу, системи контролю транзакцій в бази даних, системи шифрування дисків і зйомних носіїв, подвійний контроль інтернет-з’єднань зсередини і всередину корпоративної мережі: весь трафік проходить подвійну фільтрацію в мережі, ще до того, як потрапить всередину. Так само фільтруються і вихідні з’єднання.

СOVID-19 створив потребу швидких і радикальних змін і інновацій у бізнесі. Розкажіть про інновації вашої компанії в цей період.

Про інновації під час карантину я розповіла вище. А загалом можу додати, що події останніх місяців чітко показали реальний сенс і важливість онлайн-технологій. Завдяки розвитку технологій (інтернет, хмарні сховища і безпечний доступ до них, електронний підпис тощо) карантин, який 10 років тому міг цілковито паралізувати країну, спровокував значно менше негативних наслідків. Тому що змінилися бізнес-процеси. Ми розуміємо, що карантин і криза завершаться. Світ більше не буде таким, як був раніше. І одне можна сказати напевно: він обов’язково буде цифровим. Я очікую, що наші партнери, бізнес-клієнти і держава тепер усвідомлюють сенс впровадження цифрових процесів, електронного документообігу тощо. Якби більше компаній реалізували це у минулому, у нас було б менше бухгалтерів і офісних службовців, змушених під час карантину працювати в офісах. Звичайно, після кризи ситуація буде важкою, втрат буде багато. Але з іншого боку, я впевнена, з’являться нові можливості. Тому що перехід на цифрові технології означає поліпшення робочих процесів і підвищення продуктивності. Це відкритий і прозорий бізнес. Є ще одна хороша новина. За нормальних умов цифрова трансформація країни потребує 4—5 років. Карантин прискорив цей процес. І це позитивний бік кризи.

Всесвітній економічний форум наголошує на необхідності внесення питань кібербезпеки в корпоративну культуру. Наскільки вам вдається це робити? Як це відбувається у вашій компанії? Які плани щодо цього напрямку маєте?

Кіберсвідомість — важлива складова нашої корпоративної культури. Знання елементарних правил інформаційної гігієни так само важливе, як і технічне оснащення. Часом найбільші кіберпроблеми стаються через незнання і неуважність співробітників компаній, а також через відсутність автоматичної системи недопущення наслідків необережних дій. При влаштуванні на роботу в Vodafone кожен співробітник проходить тренінг з інформаційної безпеки. Курс містить стисло викладену інформацію, що робити і чого не робити, працюючи з інформаційними системами компанії, як самому не стати жертвою тощо. З урахуванням появи нових кіберзагроз навчання періодично повторюється.

Перед технологічними компаніями завжди стоїть непросте питання: чому надати пріоритет — інвестиціям у технології або людський капітал? Який ваш підхід?

Технології та технічні інновації створюються людьми. Для мене ніколи не стоїть дилема: технології або люди. Абсолютно очевидно, чим більше інтелектуальних, креативних і мотивованих співробітників у компанії, тим стійкіший її бізнес і крутіші перспективи, зокрема у запровадженні інновацій. А технології незамінні для автоматизації рутинних операцій і дозволяють вивільняти інтелектуальний потенціал співробітників, застосовувати його більш ефективно.

Якщо спробувати сформулювати секрети успішних і високоефективних цифрових перетворень для бізнесу за нинішніх умов, то якими вони можуть бути?

Пандемія продемонструвала вразливість бізнесу, особливо це стосується деяких індустрій. Не всім вдалося швидко адаптуватися і перебудуватися відповідно до потреб нової реальності. Наш рецепт максимального прискорення за постійно мінливих умов зовнішнього світу — перехід у цифрове середовище. Ми в компанії диджиталізували максимальну кількість процесів, ставимо на автоматизацію щоденну роботу кожного співробітника, регулярно переглядаємо і розбудовуємо формати взаємодії працівників. Така доля сьогодні чекає на практично кожен ринок. Шлях до зростання ефективності, прискорення розвитку сьогодні прокладається лише через диджитал-трансформацію і цілковиту автоматизацію рутинних процесів: сьогодні усе, що можна, потрібно віддати штучному інтелекту, щоб вивільнити цінний креативний ресурс співробітників.

Які перспективи розгортання мереж 5G у нашій країні?

Сьогодні на рахунку у Vodafone понад 100 комерційних мереж 5G, запущених в 11 країнах. Технологічно ми готові до розгортання 5G і в Україні. Але необхідно враховувати попит на 5G сервіси, фінансові аспекти та можливість повернути вкладені інвестиції в найближчому майбутньому. По-перше, не всі користувачі потребують 5G, масового попиту на цю технологію не буде, принаймні на цьому етапі. Тому що LTE технологічно абсолютно задовольняє всі потреби абонентів. По-друге, 5G — технологія, головним чином, для промислового використання. Наприклад, для автоматизації виробництва, віддаленого управління обладнанням, онлайн-моніторингу небезпечних і агресивних середовищ. Вона буде впроваджуватися там, де виникне готовність ринку, з’явиться запит від бізнесу, промисловості, сільського господарства. Поки що в Україні не так багато компаній, які замислюються про «розумні» заводи і повну роботизацію.

Чи зростає попит на B-2-B рішення телеком-операторів, що базуються на Big Data?

Аналіз великих даних — для України відносно новий ринок, який почав розвиватися лише кілька років тому. Поки що доходи від сервісів на основі аналітики великих даних не можуть зрівнятися з доходами від традиційних телеком-послуг, але вони вже стали повноцінною статтею доходу. Останнім часом спостерігаємо суттєве зростання попиту від українського бізнесу. Найпопулярніші напрямки — аналітичні огляди ринків і геосегментна аналітика, коли клієнт бачить маршрути переміщень і найбільш популярні місця концентрації споживачів, і традиційно — тригерні розсилки, таргетування, фінансові та кредитні скорінги.

Які цифрові сервіси в портфоліо телеком-операторів сьогодні затребувані найбільше?

Сьогодні ми маємо приріст за рахунок дата-доходів, але мине зовсім небагато часу, і зростання цих доходів суттєво сповільниться. Тому вже сьогодні ми не лише шукаємо нові шляхи зростання, але й намагаємося формувати в Україні ринки для розвитку нових напрямків. Впровадження 4G дало поштовх до розвитку нових технологій і нових сервісів на їхній основі —інтернету речей, аналітики великих даних, хмарних сервісів. Ми бачимо, що попит на ці послуги зростає як серед бізнес-клієнтів компанії, так і на рівні держави.

Чи розвивається в нашій країні інтернет речей, і який у вас підхід до цього сегменту?

Група Vodafone — серед світових лідерів інтернету речей: розвиває IoT-індустрію понад десять років, має понад 99 мільйонів підключених пристроїв у різних країнах, зокрема вже і в Україні. Ми підходимо до розвитку інтернету речей в Україні стратегічно: не продаємо окремі IoT-рішення або продукти, а створюємо повністю екосистему IoT, яка містить технологію, мережу, платформу, що забезпечує можливість підключення по всьому світу, і платформу рішень, які можуть масштабуватися під будь-який ринок і будь-якого замовника. Так, на початку цього року ми інтегрували Україну в глобальну IoT-платформу Vodafone. На сьогодні це єдина міжнародна інфраструктура в Україні, кастомізована під український ринок. Є навіть україномовна версія — і яка відповідає потребам українського бізнесу. Ми бачимо, що клієнти вже з’являються, є перші тестові проєкти і перші бізнес-кейси IoT.

Які навички повинен мати лідер в «нової реальності», щоб вести команду і компанію до досягнення цілей?

Швидкий аналіз інформації, швидкі рішення і готовність брати на себе відповідальність. За нинішніх умовах бракує інформації, на яку у веденні бізнесу можна покластися. Коли ситуація змінюється щодня, неможливо робити прогнози навіть на завтра: жодні прогнози і математичні моделі більше не працюють. Лише час покаже, які рішення були правильними, а які ні. Зараз ми ставимо під сумнів будь-яке рішення, аналізуємо інформацію, намагаємося знайти баланс між бізнес-результатами і безпекою. Скільки підприємств — стільки різних ситуацій в контексті COVID-19. Навіть в одній і тій же галузі. Я це бачу з міжнародних звітів Vodafone: може здаватися, що одна галузь, одна проблема, але болить по-різному. Немає єдиного рішення, немає універсальної пігулки, яка допоможе всім. Кожен бізнес повинен адаптуватися по-своєму, залежно від проблем, з якими стикнувся, і вирішувати їх швидко і ефективно. У цьому сенсі критичне мислення має для менеджерів вирішальне значення. Також важливо дуже швидко ухвалювати рішення. Іноді за п’ять хвилин. Наприклад, коли стало зрозуміло, що ситуація з коронавірусом загострилася, а кількість пацієнтів зростала в геометричній прогресії, нам знадобилося кілька хвилин, щоб відправити додому співробітників віком понад шістдесят років зі збереженням повної оплати праці. Тому що вони перебували в групі особливого ризику.

Ольга Устинова

Генеральний директор «Vodafone Україна»