Джерело: БУХГАЛТЕР.UA

Ми вже аналізували у першій частині цього матеріалу найбільш яскраві судові справи з питань трансфертного ціноутворення (далі - ТЦ). Варто зауважити, що незважаючи на значну кількість технічних справ з питань ТЦ, найбільш цікавими є спори з ТЦ "за суттю". Статистика за результатами розгляду цієї категорії спорів складається на користь платників податків. Так, станом на квітень 2020 р. бізнес виграв 76 % справ (25 із 33 справ). Однак, лише сім справ були переглянуті у Верховному Суді.

Коригування умов зіставних і контрольованих операцій

Доведення дотримання чи недотримання принципу "витягнутої руки" під час здійснення контрольованих операцій є складним та комплексним процесом, відтак як у платників податків, так і у податкових органів виникають труднощі та спірні позиції. Найчастіше такий податковий спір вникає не через грубе порушення платниками податкового законодавства з питань ТЦ, а внаслідок різниці в підходах до методології, розрахунків бізнесу і представників фіскального органу. Така різниця часто коштує платникам податків мільйонних податкових донарахувань.

Все частіше в актах перевірок з ТЦ контролюючі органи проводять коригування умов зіставних та контрольованих операцій, тому в судах бізнесу доводиться обґрунтовувати неправильність, ненадійність чи неточність таких коригувань.

До прикладу, у справі № 804/5360/17, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність в офіційно визначених джерелах інформації про операції з аналогічними що і контрольовані операції умовами поставки не створює безумовну підставу для застосування додаткових джерел. На користь такого висновку свідчить передбачена нормою пп 39.2.2.3 ПКУ можливість коригування умов (результатів) зіставних та контрольованих операцій. Тільки в разі якщо коригування не призведе до усунення відмінностей, що мають істотний вплив на результати операцій і вочевидь виключають їх зіставність, може бути використана інформація про ринкові ціни, передбачена підпунктом 39.5.3.2 ПКУ.

Що цікаво, суд визнав правомірним отримання контролюючим органом інформації щодо зіставності комерційних та фінансових умов зіставних операцій (базис поставки FOB ''Франко-борт'' згідно з Правилами Інкотермс-2000) з умовами контрольованих операцій (базис поставки CPT, DAT згідно з вказаними Правилами) контролюючий орган провів коригування, зменшивши ціни в зіставних операціях на вартість послуг із перевалки (тобто, завантаження товару на борт судна) на підставі отриманої від позивача інформації щодо вартості цих послуг у стивідорних компаній.

Використання джерел інформації у справах щодо ТЦ

Як стає зрозуміло із фабули справи № 808/411/18, контролюючий орган погодився із джерелами інформації та видами коригувань, які використав платник податків. Верховний Суд зазначив, що між сторонами у справі відсутні розбіжності щодо підходу позивача до використання ціни з офіційних джерел для цілей трансфертного ціноутворення, тобто, з урахуванням умов доставки до порту та поряд з цим витрат стивідорних компаній, що включають в себе: вантажно-розвантажувальні роботи, приймання, обслуговування та зберігання вантажів подальше завантажених на судно, транспортування, здійснення контролю якості, проведення інспекцій супутні експедиторські послуги та інші.

Однак, контролюючий орган не погодився із коригуванням на вартість комплексної ставки перевалки товарів на морський транспорт, провівши власне коригування. З цього приводу колегія суддів зазначила, що відповідачем безпідставно не взято до уваги отриману від стивідорної компанії інформацію про вартість комплексної ставки перевалки товарів на морський транспорт, яка сплачувалась покупцем товару під час проведення контрольованих операцій та про вартість фактично понесених додаткових експедиторських витрат покупцем, сплачених при завантажені товару на борт судна, внаслідок чого при коригуванні цін відповідачем помилково завищено мінімальне значення ринкового діапазону ціни.

Також Верховний Суд дійшов до цікавого висновку, суперечки щодо якого і досі ведуться серед фахівців з питань ТЦ. А саме, суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що не заслуговує на увагу те, що для цілей трансфертного ціноутворення датою здійснення контрольованої операції є саме дата переходу права власності на товар, оскільки норми ст. 39 ПКУ не ототожнюють дату здійснення контрольованої операції з датою переходу власності, зокрема пп. 39.3.3.3.4 ПКУ передбачає, що ринковий діапазон цін визначається на підставі інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Відтак, хоча сьогодні перевірок з ТЦ проводиться не багато, донарахування за їх результатом є для бізнесу є дуже суттєвими. Аби зрозуміти логіку підходів як податкових органів, так і судів, а значить - зменшити ризики на власному підприємстві, доцільно тримати "руку на пульсі" та постійно ознайомлюючись із висновками судів та актуальною практикою.

Суди, як свідчить аналізу рішень, сформували ряд важливих і прогресивних правових позицій та висновків. Будемо сподіватись, що з огляду на усталені позиції Верховного Суду, податковий орган підійде уважніше до якості актів перевірок із питань ТЦ та зменшать кількість суперечливих висновків, або ж щонайменше почне застосовувати ці інструменти і методи, до яких апелює весь світ (як мінімум, положення Настанов ОЕСР "Про трансфертне ціноутворення для транснаціональних корпорацій і податкових органів").

Наталія Мусієнко, старша юристка KPMG Law Ukraine,

Софія Барановська, юристка KPMG Law Ukraine