Як норма DAC6 наблизить "світ BEPS" до України

Як норма DAC6 наблизить "світ BEPS" до України

Для українського бізнесу саме час оцінити ризики наявності в існуючих угодах ознак агресивного податкового планування, а також враховувати оновлені вимоги фінансового моніторингу та DAC6 у своїх бізнес-моделях.

1000

Джерело: Бізнес Цензор

Дозволимо собі нагадати тим, хто ще не звернув увагу, що 28 квітня 2020 року запрацював оновлений Закон про фінансовий моніторинг.

З-поміж іншого, він суттєво збільшив штрафні санкції та зобов’язав надавачів професійних послуг у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, податкового консультування, юриспруденції тощо (далі – Консультанти), здійснювати незалежну перевірку своїх клієнтів та звітувати у випадках та в порядку, визначених Законом.

На фоні невизначеності, через впровадження нового законодавства та через турботу про конфіденційність, у вітчизняного бізнесу можуть виникнути думки, чи не звернутися для уникнення зайвої уваги до провайдера послуг - нерезидента.

Проте, увага з боку внутрішніх регуляторів, це не єдине, про що наразі необхідно турбуватися українським платникам податків, а особливо міжнародним групам компаній, які здійснюють господарську діяльність у Європі.

DAC6 – це черговий суттєвий крок у плані BEPS, який розвивається стрімко, але не "гучно". Отже, саме час дізнатися, що може розповісти про вас контролюючим органам ваш європейський Консультант.

Під DAC6 розуміють зміни, що прийняті в Євродирективу про адміністративне співробітництво в галузі оподаткування та мають на меті розширення можливостей податкових органів для реагування на агресивне податкове планування в межах транскордонних угод.

Необхідність у таких змінах полягала у складнощах, що виникають у країн-членів Євросоюзу під час спроб захистити податкову базу від розмивання та виведення прибутку з-під оподаткування.

В свою чергу, основні надії у боротьбі з такими явищами покладаються на механізми прозорого моніторингу, звітування та автоматичний обмін даними.

Основним нововведенням, що червоною стрічкою проходить крізь DAC6, є максимальне наближення суб’єктів моніторингу до платників податків.

А хто може бути ближче, ніж Консультанти, що долучаються до процесу податкового планування? Напевно тільки самі платники податків.

Цей доволі зрозумілий висновок призвів до того, що DAC6 декларує обов’язок Консультантів, які беруть участь у плануванні або супроводженні транскордонних угод, розкривати контролюючим органам інформацію про потенційно агресивні механізми податкового планування.

В окремих випадках, коли звітування порушує професіональні юридичні привілеї Консультантів відповідно до національного законодавства, або Консультант не є резидентом Європейського Союзу, обов’язок зі звітування переходить безпосередньо на платника податків.

Незважаючи на пандемію, та пов’язане з цим відстрочення дати подання перших звітів на три місяці, впровадження правил DAC6 має відбутися 1 липня 2020 року з ретроспективною дією з моменту прийняття Директиви 2018/822 від 25 травня 2018 року.

Тобто першим звітнім періодом буде вважатися 25 травня 2018 – 1 липня 2020. У подальшому, звітність щодо транскордонних угод має надаватися протягом 30 днів з моменту коли транскордонна угода стає доступною до реалізації, або готова до застосування, або здійснено перший крок до її реалізації, в залежності від того, що відбулося раніше.

Передбачається автоматичний обмін інформацією між податковими органами ЄС. Проте, звіт може бути направлено за межі ЄС у разі запиту відповідного податкового органу або в межах спонтанного обміну даними.

Постає питання – Консультанти повинні звітувати щодо будь-якої транскордонної угоди? В рамках DAC6 сформовано методологічну базу, відповідно до якої має бути проведено так званий main benefit test, що дозволить визначитись з наявністю або відсутністю агресивного податкового планування.

Звітувати буде необхідно у разі, якщо, беручи до уваги всі відповідні факти та обставини, вдасться встановити, що основною вигодою чи головною метою аналізованої угоди є отримання податкових переваг.

Суворе дотримання Консультантами цих правил забезпечується системою штрафів. Безпосередньо DAC6 наголошує на тому, що "штрафні санкції повинні бути ефективними, пропорційними та стримуючими". Нижче наведено топ-5 країн, що дуже серйозно поставилися до рекомендацій Єврорегулятора.

Table

В таких умовах жоден Консультант не наважиться нехтувати новими правилами та приховувати ознаки "потенційно агресивного податкового планування".

Зрозуміло, що така масштабна програма, а також система нагляду та звітування, що імплементується в її межах, не може бути ідеальною на перших етапах реалізації, а тому несе ризики не тільки для суб’єктів господарювання, що зловживають схемами податкової оптимізації, а й для сумлінних платників податків, що залучені у зовнішньоекономічну діяльність. Серед таких ризиків можна виділити ключові:

  • помилковість висновків при проведенні main benefit test;
  • необхідність залучення значних ресурсів для аналізу транскордонних угод за великий період 25.05.2018 – 01.07.2020 в рамках "перехідних положень";
  • мізерні строки, в рамка яких необхідно готувати звіт по транскордонним операціям, після "перехідних положень";
  • дуже суттєві штрафні санкції майже в усіх державах, що впроваджують правила DAC6.

Станом на сьогодні зрозуміло, навіть якщо Україна не входить по переліку країн, що впроваджують правила DAC6, українським бенефіціарам, що мають зареєстровані на території ЄС компанії, або компаніям, які працюють з європейськими контрагентами, вже зараз слід приділяти дуже ретельну увагу податковому плануванню на території Євросоюзу, особливо з огляду на можливість отримання ДПС звітів з Євросоюзу у разі запиту.

З кожним роком "світ BEPS" стає все ближчим, а можливостей для приховування доходів та розмивання податкової бази – все менше.

Україна також рухається у цьому напрямку, про що свідчать, частково компліментарні до DAC6 за своєю сутністю, Закон про фінансовий моніторинг та Законопроект 1210.

Отже, для українського бізнесу саме час оцінити ризики наявності в існуючих угодах ознак агресивного податкового планування, а також враховувати оновлені вимоги фінансового моніторингу та DAC6 у своїх бізнес-моделях.

Дмитро Носенко, консультант, група трансфертного ціноутворення KPMG в Україні

KPMG у соцмережах

Мій профіль

Першокласний контент, персоналізований для вас.