Закон, зокрема, спрямований на імплементацію в Україні наступних восьми дій Плану протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting):

• Дія 3 BEPS «Розробка ефективних правил оподаткування контрольованих іноземних компаній»;
• Дія 4 BEPS «Протидія розмиванню бази оподаткування шляхом виплати процентів та здійснення інших фінансових операцій»;
• Дія 6 BEPS «Запобігання неправомірному застосуванню пільг, передбаченими конвенціями про уникнення подвійного оподаткування»;
• Дія 7 BEPS «Запобігання штучному уникненню статусу постійного представництва»;
• Дії 8-10 BEPS «Узгодження наслідків трансфертного ціноутворення зі створенням вартості: нематеріальні активи, ризики та капітал, операції з високим рівнем ризику»;
• Дія 13 BEPS «Документація з трансфертного ціноутворення та звітність у розрізі країн».

Основними нововведеннями Закону є:

1.     Запроваджено правила оподаткування доходів від опосередкованого продажу корпоративних прав в українських компаніях

До переліку доходів з джерелом походження з України включено прибуток від відчуження корпоративних прав або інших аналогічних прав в іноземних юридичних особах, якщо вартість таких корпоративних прав утворюється переважно за рахунок корпоративних прав в українській юридичній особі, вартість корпоративних прав якої переважно утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні.

Вартість корпоративних прав іноземної юридичної особи та вартість нерухомого майна української юридичної особи для цілей цього правила визначаються на підставі балансової (залишкової) вартості як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують відчуженню та підлягають порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю такої юридичної особи.

Ці зміни наберуть чинності з 1 липня 2020 року.

2.     Розширено визначення поняття «дивіденди»

Для цілей оподаткування, контролюючі органи можуть прирівняти до дивідендів суми доходів, що виплачуються на користь пов’язаних осіб – нерезидентів, нерезидентів з Переліку низькоподаткових юрисдикцій та Переліку організаційно-правових форм, затверджених Кабінетом Міністрів України, у контрольованих операціях понад суму, як відповідає принципу «витягнутої руки», зокрема:

• суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права);
• вартість товарів (робіт, послуг), що придбаються у нерезидента;
• сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту.

Ці зміни наберуть чинності з 1 січня 2021 року.

3. Розширено визначення поняття «пов’язані особи»

i.        Пов’язаними особами можуть бути як фізичні та юридичні особи, так і утворення без статусу юридичної особи.

ii.      Підвищено відсоток володіння корпоративними правами юридичної особи з 20% до 25% для встановлення пов’язаності юридичних осіб між собою, а також фізичних та юридичних осіб.

iii.     Встановлено, що пов’язаними визнаються юридичні особи, якщо сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою стосовно іншої юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза.

4. Змінено підхід до визначення наявності постійного представництва нерезидента в Україні

i.        Розширено визначення «постійне представництво», зокрема це визначення включає:

• осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов та/або укладають договори (контракти) від імені нерезидента, у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб-нерезидентів,
• осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, зі складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів-утримувачів складу тимчасового зберігання або митного складу.

ii.      Передбачено невичерпний перелік ознак, які свідчать про наявність у особи фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва, зокрема:

• надання обов’язкових до виконання вказівок нерезидентом, у т.ч. засобами електронного зв’язку, та їх виконання особою в Україні;
• використання особою корпоративної пошти нерезидента та/або його пов’язаних осіб для комунікації з нерезидентом та/або з третіми особами, з якими нерезидент уже уклав або надалі буде укладати договори чи інші правочини;
• наявність в особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента або яке належить нерезиденту чи третім особам та підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента.

iii.     Передбачено, що постійне представництво нерезидента в Україні визнається також у разі, якщо діяльність в Україні здійснюють декілька нерезидентів – пов’язаних осіб, якщо така діяльність у сукупності виходить за межі діяльності підготовчого або допоміжного характеру для такої групи нерезидентів - пов’язаних осіб. У такому разі постійне представництво визнається для кожного такого нерезидента - пов’язаної особи.

iv.     Збільшено загальний строк тривалості робіт, пов’язаних з будівельним майданчиком, будівельним, складальним або монтажним об’єктом, наглядовою діяльністю, перевищення якого призводить до виникнення постійного представництва нерезидента в Україні, з 6 місяців до 12 місяців.

iv.     Запроваджено можливість здійснення податкової перевірки діяльності нерезидента в Україні, що має ознаки постійного представництва. Податкові органи зможуть надсилати нерезиденту, діяльність якого в Україні має ознаки постійного представництва, акти перевірок, а також податкові повідомлення – рішення. У разі виявлення податковими органами постійного представництва в Україні без його реєстрації, податкові органи зможуть самостійно брати таке постійне представництво нерезидента на податковий облік.

5.     Запроваджено правила оподаткування контрольованих іноземних компаній («КІК»)

i.        Доходи іноземних юридичних осіб та утворень без статусу юридичної особи (зокрема, партнерств, трастів, фондів, інших установ та організацій), можуть оподатковуватися в Україні, якщо такі особи знаходяться під юридичним/фактичним контролем фізичних/юридичних осіб – резидентів України.

ii.      Наявність юридичного контролю встановлюється, якщо фізична/юридична особа – резидент України володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50% або більше ніж 10%, за умови що декілька фізичних/юридичних осіб – резидентів України володіють частками у такій іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

iii.     Наявність фактичного контролю визначається, зокрема, але не виключно, за наступними критеріями:

• фізична/юридична особа – резидент України веде перемовини та узгоджує суттєві умови правочинів, які формально затверджуються або виконуються органами управління КІК без подальшого додаткового затвердження;
• фізична/юридична особа – резидент України здійснює операції за банківськими рахунками КІК або має можливість блокувати операції за такими рахунками;
• у фізичної/юридичної особи – резидента України є довіреність на здійснення суттєвих правочинів від імені КІК, видана та термін більш ніж один рік, що не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління КІК;
• фізична/юридична особа – резидент України зазначена як засновник (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) КІК під час відкриття рахунків такою КІК.

iv.     Платником податку щодо доходів КІК є контролююча особа, тобто фізична/юридична особа – резидент України, що здійснює контроль над КІК. Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює контролююча особа.

v.      Визначено умови, коли засновник утворення без статусу юридичної особи не буде вважатися контролюючою особою щодо частки в іноземній юридичній особі, яка входить до активів такого утворення без статусу юридичної особи.

Ці зміни наберуть чинності з 1 січня 2021 року.

6.     Запроваджено «тест основної мети» («Principal Purpose Test») як передумову застосування конвенції про уникнення подвійного оподаткування («Конвенція»)

Платник податків матиме право на пільги, передбачені Конвенцією, за умови проходження «тесту основної мети». Зазначений тест передбачає, що податкові вигоди, передбачені Конвенцією, не надаються, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції резидента з нерезидентом було безпосереднє або опосередковане отримання переваг Конвенції.

7.     Змінено визначення бенефіціарного власника доходу для цілей застосування Конвенції

i.        Бенефіціарним власником доходу вважатиметься особа, яка не тільки має право на отримання такого доходу, а також є вигодоотримувачем щодо такого доходу (має право фактично розпоряджатися доходом).

ii.      Як й у чинній редакції кодексу, не вважатиметься бенефіціарним власником особа, яка має право на отримання доходу, проте є лише агентом, номінальним власником або посередником щодо такого доходу. Закон запроваджує також невичерпний перелік ознак, що можуть свідчити, що особа виконує посередницькі функції щодо такого доходу, зокрема, якщо така особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів, достатнього власного капіталу тощо); така особа не має достатньо повноважень або не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом; така особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи;  зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики у такій операції тощо.

iii.     Закон передбачає можливість застосування Конвенції напряму з бенефіціарним власником доходу, якщо безпосередній отримувач доходу не є бенефіціарним власником, за умови надання особі, яка виплачує такий дохід (податковому агенту), заяви у довільній формі про відсутність у безпосереднього отримувача доходу статусу бенефіціарного власника та заяву у довільній формі та докази наявності такого статусу в іншої особи.

8.     Введено правила «place of effective management» для визнання нерезидентів резидентами України – платниками податку на прибуток в Україні

i.        Платниками податку-резидентами України можуть визнаватися юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн, якщо вони мають місце ефективного управління на території України.

ii.      Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України або відмовитися від статусу податкового резидента України.

iii.     Іноземна компанія, що отримала статус платника податку на прибуток – резидента України, не визнається КІК в Україні.

Ці зміни наберуть чинності з 1 січня 2021 року.

9.     Запроваджено процедуру взаємного узгодження при застосуванні Конвенції

Законом передбачено, що якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, яке не відповідає положенням Конвенції, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених Податковим кодексом України, передати свою справу на розгляд за спеціальною процедурою взаємного узгодження у порядку визначеному кодексом.

10.  Змінено правила «тонкої капіталізації»

i.        Платник податків у якого сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 30% суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток.

ii.      Правила «тонкої капіталізації» не застосовуються до фінансових установ та компаній, які займаються виключно лізинговою діяльністю.

Ці зміни наберуть чинності з 1 січня 2021 року.

11.  Змінено правила розрахунку інвестиційного прибутку

У разі продажу або придбання фізичною особою платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих в офшорних юрисдикціях (крім КІК), доходи та витрати за такими операціями визначаються:

• у розмірі, не нижчому звичайної ціни, у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
• у розмірі, не вищому звичайної ціни, у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

12.  Встановлено критерії визначення «розумної економічної причини»

Передбачено невичерпний перелік ознак, що можуть свідчити про відсутність розумної економічної причини (ділової мети) в операціях з нерезидентами:

i.        головною ціллю або однією із головних цілей операції, та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

ii.      в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

13.  Обмеження витрат у податковому обліку щодо операцій з нерезидентами, які не мають «ділової мети»

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податків у операціях з нерезидентами, якщо такі операції не мають «ділової мети». Про відсутність «ділової мети» може свідчити, зокрема, але не виключно, наступні обставини:

• головною/однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата/неповна сплата податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
• у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

14.  Основні нововведення щодо контролю за трансфертним ціноутворенням (надалі – «ТЦ»)

i.       Перелік операцій, які можуть визнаватись контрольованими, розширено операціями з реструктуризації бізнесу, під час яких платник податків передає частину своїх функцій (та як наслідок потенційні можливості та вигоди) нерезиденту, що призводить до зменшення рівня доходу та/або фінансового результату такого платника.

ii.      Змінено методологію обґрунтування цін в операціях із сировинними товарами (прийшли на заміну біржових товарів). Метод порівняльної неконтрольованої ціни залишається пріоритетним, але використовуються котирувальні ціни (включають, зокрема, результати біржових торгів, ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін, статистичних агентств або від урядових агентств із ціноутворення), та платник податків має підтвердити дату ціноутворення шляхом інформування контролюючого органу.

iii.     Для платників податків, які входять до міжнародних груп компаній, запроваджена трирівнева документація з ТЦ:

-         звіт в розрізі країн міжнародної групи компаній (Country-by-Country Reporting) для компаній, сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить такий платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року перевищує еквівалент 750 мільйонів євро. Передбачається, що податкова служба буде обмінюватись цими звітами з іноземними податковими органами;

-         глобальна документація (майстер-файл)(Master file) для компаній, сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить такий платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року перевищує еквівалент 50 мільйонів євро;

-         документація з ТЦ (Local file) – розширено перелік інформації, яка має бути зазначена у документації з ТЦ.

iv.    Введено нову форму звітності – повідомлення про участь в міжнародній групі компаній, яку платник податків має подавати одночасно зі звітом про КО.

v.      Із запровадження нових форм звітності з ТЦ введено відповідальність у вигляді штрафів (до 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи) за її неподання, несвоєчасне подання або подання із порушеннями).

vi.    Передбачено можливість визначення вартості нематеріальних активів та компенсації за передання функцій за методикою зіставної оцінки вартості, яка ґрунтується на розрахунку поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків.

vii.   Для операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів платником податків у документації з ТЦ має бути обов’язково обґрунтовано наявність розумної економічної причини (ділової мети). За відсутності ділової мети у таких операціях застосовується фінансова різниця, яка збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму понесених витрат.

viii. Регламентовано процедуру  проведення платником податків пропорційного коригування (зменшення розміру податкових зобов’язань з урахуванням проведеного контрагентом-нерезидентом коригування своїх зобов’язань, виходячи з умов, що відповідають принципу «витягнутої руки»).

ix.    Методологія трансфертного ціноутворення (обґрунтування ціни придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) та/або рівня доходів/витрат) має застосовуватись у разі:

a.      розрахунку суми доходу, прирівняного до дивідендів;

b.     визначення ціни реалізації товарів (робіт, послуг) при операціях з нерезидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій та визначених організаційно-правових форм;

c.      визначення обсягу оподатковуваного прибутку постійних представництв;

d.     підтвердження фінансового результату КІК.

x.      Розширено права контролюючого органу під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» (розширено перелік інформації, яку можуть запросити у платника податків та інших компаній, які прямо або опосередковано залучені у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг); надано можливість проводити огляди приміщень, в яких платник податків веде свою діяльність пов’язану із контрольованою операцією).