close
Share with your friends

Законопроект No 3275: як держава планує підтримати бізнес?

Законопроект №3275: як держава планує підтримати бізнес

Аналіз останніх змін законодавства від Ірини Хиляк, старшого юриста KPMG Law Ukraine

За цією темою

Джерело: Ліга Закон

30 березня 2020 року Верховна Рада України підтримала черговий законопроект № 3275, що вносить зміни до низки законодавчих актів України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Необхідність прийняття ще одного Закону пов'язана з потребою доповнень і виправлень окремих положень раніше прийнятих Законів №530 (Законопроект №3219) та №533 (Законопроект №3220). Новий Закон №3275 розширює як податкові пільги для бізнесу, так і врегульовує окремі питання застосування процесуальних строків, виплати соціальної допомоги громадянам, нарахування процентів за кредити, сплати орендної плати на період карантину тощо.

Зокрема, в частині оподаткування та адміністрування податків передбачено звільнення від оподаткування ліків, медичних виробів та обладнання, врегульовується питання використання пільги на землю, уточнено порядок проведення фактичних та камеральних перевірок на період карантину, врегульовано питання перебігу процесуальних строків, продовжено строки для подання звітності.

Розглянемо більш детально, які зміни буде внесено в законодавство після набрання Законом №3275 чинності.

Податкові пільги для платників

Закон №3275 передбачає розширення пільг в частині оподаткування ПДВ, податком на прибуток підприємств та митом операцій з постачання товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зокрема, щодо постачання ліків, медичних виробів та обладнання у період карантину (з 17.03. до 30.04., якщо карантин не буде продовжено) для платників передбачено наступні пільги:

  • операції з ввезення на митну територію України та/або постачання таких товарів на території України звільняються від оподаткування ПДВ;
  • до операцій з такими товарами не застосовуються п.198.5 та ст.199 Податкового кодексу України в частині нарахування компенсуючих податкових зобов'язань;
  • такі товари звільняються від сплати ввізного мита - на період до 30.06.2020 р.;
  • для цілей податку на прибуток платники у 2020 р. мають право врахувати у повному обсязі витрати на суму коштів або вартості таких товарів, які добровільно передані громадськім об'єднанням, благодійним організаціям, державним органам, закладам у сфері охорони здоров'я, протягом дії карантину без 4% коригування (тобто, не вимагається збільшення фінрезультату на суму вартості таких товарів, як передбачено п.140.5.9 Податкового кодексу України);
  • платники податку на доходи фізичних осіб мають право на включення вартості таких благодійно переданих товарів до податкової знижки у повному обсязі відповідно до положень ст.166 ПК України.

Додатково, в частині права на витрати для цілей податку на прибуток та права на податкову знижку розширено перелік товарів, щодо яких застосовуватиметься пільга - окрім ліків, медичних виробів та обладнання, вона буде поширюватися на дезінфекційні засоби, засоби індивідуального захисту, медичні вироби для скринінгу хворих, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти, засоби особистої гігієни, продукти харчування тощо.

Закон №3275 окремо передбачає, що пільги з ПДВ застосовуються починаючи з 17.03.2020 р. Тому, очевидно, платникам доведеться внести зміни у податкову звітність з ПДВ, у якій відповідні операції були відображені та оподатковані за звичайною ставкою.

Також Законом №3275 передбачено спрощення процедури постачання і використання спирту для виробництва антисептиків та пільги з акцизного податку для таких операцій.

Ряд змін та уточнень внесено в частині пільги з плати за землю. Перш за все, зменшено термін дії пільги - вона застосовуватиметься лише за березень (Закон №533 передбачав дію пільги на період з 1 березня по 30 квітня 2020 року).

Уточнено порядок застосування такої пільги для платників плати за землю (крім фізичних осіб), які вже подали податкову декларацію: вони мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміну податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 р.

За квітень плату за землю платити доведеться, однак продовжено строк для сплати податкового зобов'язання - до 30.06.2020 р.

Якщо платник вже встиг подати уточнюючу декларацію за квітень, керуючись Законом №533, він зобов'язаний не пізніше 30.04.2020 р. ще раз подати уточнюючу податкову декларацію і відобразити податкове зобов'язання. Штрафні санкції у зв'язку з самостійним виправлення помилок, визначені ст.50 та 120.2 ПК України, до такої уточнюючої декларації не застосовуються.

Аналогічний порядок звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно за березень 2020 р. передбачено для об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

В той же час, залишається відкритим питання, яке саме використання земельної ділянки та об'єкта нежитлової нерухомості може вважатися використанням у господарській діяльності для цілей застосування пільги.

Бонус для платників єдиного податку

Закон передбачає введення в дію нових лімітів для платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Дані зміни приводять законодавчі вимоги щодо застосування спрощеної системи оподаткування у відповідність до економічних реалій та були передбачені ще законопроектом №1210. Однак, оскільки набранням ним чинності відтерміновується, Верховна Рада вирішила позачергово ввести в дію дані зміни Законом №3274.

Тому, у 2020 р. для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, діятимуть такі ліміти:

- перша група - обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1 млн. грн.;

- друга група - не більше 5 млн. грн.;

- третя група - не більше 7 млн. грн.

Також в частині адміністрування місцевих податків передбачено, що органи місцевого самоврядування у 2020 році матимуть право прийняти рішення про зменшення ставок єдиного податку.

Податкові перевірки та відповідальність - що змінилося?

Законом №3275 продовжено строки для проведення камеральних перевірок податкової звітності за березень - травень 2020 року або уточнюючих розрахунків, поданих протягом березня-травня 2020 року, з 30 до 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, або за днем їх фактичного подання. Для податкової звітності з ПДВ строки проведення камеральних перевірок залишаються без змін.

Також до 31.05.2020 р. продовжено мораторій на проведення перевірок з ЄСВ, а також звільнення від штрафний санкцій за порушення відповідного законодавства. До 30.06.2020 р. продовжується мораторій на проведення неподаткових перевірок.

Крім того, якщо Закон №3220 передбачав можливість проведення усіх фактичних перевірок без винятку, то новим Законом №3275 дозволяється проведення лише окремих їх видів, передбачених пп. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 ПК України, в частині дотримання вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Також в частині акцизного податку уточнено перелік видів правопорушень, за які в період карантину може застосовуватися відповідальність. Якщо раніше йшлося лише про правопорушення, передбачене ст.128-1 ПК України, то тепер застосовуватиметься відповідальність за порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
  • здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку.

Які процесуальні зміни передбачає новий Закон?

Закон врегульовує важливе питання щодо перебігу процесуальних строків у процедурі досудового та судового оскарження рішень податкових органів.

На практиці на рівні Державної податкової служби України було призупинено слухання скарг платників з перенесенням дат розгляду на невизначений строк. Тобто склалася ситуація, коли забезпечити розгляд скарги за участю платники стало неможливим, а неприйняття рішення у строк автоматично може означати задоволення скарги, як передбачає абз.3 п. 56.9 ПК України.

Закон №3275 врегульовує дану проблему та передбачає, що на період до 31.05.2020 р. зупиняється перебіг строків:

  • в частині процедури адміністративного оскарження щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) до 31.05.2020 р. та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020 року;
  • щодо подання скарг на податкові повідомлення-рішення (наразі 10 робочих днів з дня отримання ППР);
  • щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;
  • щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів, що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31.05.2020 р.;
  • щодо розгляду скарг платників, які стосуються ЄСВ, та подання таких скарг, термін подачі яких припадає на період з 18.03. до 31.05.2020 р.

Перебіг зупинених строків буде поновлений з 01.06.2020 р. з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

При цьому, зупинення строків не стосується скарг щодо правомірності декларування заявленого бюджетного відшкодування ПДВ, а також надання відповідей на запити з даних питань.

Окрім того, зупинення строків також не застосовується до процедури подання та розгляду заперечень на акт перевірки, що передбачена ст.78 ПК України. Без змін залишилися і строки для сплати податкового зобов'язання, які визначені ст.57 ПК України (10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), що залишає ризик виникнення податкового боргу у платників, які чекатимуть закінчення карантину для початку процедури оскарження таких повідомлень-рішень.

Ряд змін передбачено і в частині перебігу процесуальних строків в адміністративних судах. Зокрема, доповнено Прикінцеві положення КАС України щодо продовження дії процесуальних строків на час дії карантину. Відтак, у разі набрання чинності законопроектом № 3275, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, встановлений Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Додатково статтю 195 КАС України доповнено ч. 3-1, яка встановлює право учасників справи під час дії карантину, брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису.

Таким чином, учасники справи зможуть брати участь у судовому засіданні будучи вдома, адже раніше судове засідання у режимі відеоконференції могло бути проведене тільки у випадку перебування учасників справи у приміщеннях судів.

Законодавство про працю: що нового?

Закон №3275 передбачає нову редакцію ст. 60 Кодексу законів про працю, в якій буде врегульовано порядок застосування гнучкого режиму робочого часу та дистанційну (надомну) роботу.

Зокрема, на час карантину власник або уповноважений ним орган може наказом чи розпорядженням передбачити умову про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу. Обов'язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу при цьому не вимагається.

Законом №3275 передбачено, що гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

Визначено, що при дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати законодавчо передбачених норм.

Окремо Закон №3275 передбачає, що виконання дистанційної (надомної) роботи чи застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників та не передбачає змін щодо оплати праці.

Згідно з текстом законопроекту, закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування (крім деяких норм, які діятимуть з 17.03.2020 р.). Тому точна дата набрання чинності буде відома лише після підписання Президентом та опублікування остаточного тексту закону.

Ірина Хиляк, старший юрист KPMG Law Ukraine

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG