Зокрема, Закон № 530 доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 44-3, що передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей. Також було змінено редакцію ст.325 Кримінального кодексу України – збільшено розмір штрафів та передбачено санкцію у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.

Закон №540 підвищує штрафи за порушення порядку формування та застосування цін (стаття 165-2 КУпАП) і передбачає окрему кваліфікаційну ознаку – спекулювання цінами під час карантину на товари протиепідемічного призначення.

За інформацією національної поліції, вже складено більше 3120 протоколів за порушення правил карантину, а суди розглянули більше 160 справ щодо притягнення відповідальності за такі порушення.

Водночас, на практиці виникають питання, чи завжди дії державних органів правомірні та обґрунтовані. Практика з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine проаналізувала, на що варто звернути увагу, якщо до Вас прийшла «карантинна» перевірка.

Хто має право притягати до відповідальності?

Як передбачає ст.255 протоколи про правопорушення за ст.44-3 КУпАП мають право складати:

• органи внутрішніх справ (Національної поліції)
• органи охорони здоров’я
• органи державної санітарно-епідеміологічної служби

При цьому, власне розгляд справ про притягнення до відповідальності та накладення штрафу здійснюють загальні суди (як визначає ст.221 КУпАП).

Як оформлюється порушення?

Уповноважені органи складають протокол, в якому повинні зафіксувати факт порушення, докази його вчинення та наявність вини особи у його вчиненні.

З огляду на неналежне або неповне оформлення протоколу, відсутність доказів вчинення порушення, в ряді справ суди закривають провадження або повертають протокол на дооформлення, що  зазвичай зробити вже неможливо (наприклад, справа № 457/403/20, справа №701/277/20, справа № 753/5451/20, справа № 235/1961/20, справа № 495/1800/20).

До кого можуть застосувати штрафи?

До відповідальності може притягатися сам суб’єкт господарювання або його посадова особа, що відповідальна за дотримання правил карантину.

В ряді рішень суди закривають справи з огляду на те, що протокол про адмінправопорушення було складено на працівника, а не на суб’єкта господарювання, або взагалі без належної ідентифікації статусу особи (наприклад, справа № 214/2095/20, справа №766/5083/20, справа № 591/1690/20).

Як захищатися у випадку неправомірних дій?

Особа, щодо якої складено протокол, має право подати до суду письмові пояснення, в яких обґрунтувати відсутність підстав для притягнення до відповідальності: відсутність складу, події чи вини у вчиненні правопорушення.

Чому важливо діяти проактивно?

Поряд з активними перевірками та складенням протоколів за ст.44-3 КУпАП, наразі відкрито вже 33 кримінальні провадження щодо порушень правил карантину. Однак, як розмежувати склади правопорушень, передбачених ст. 44-3 КУПАП та ст. 325 КК України, – відкрите питання.

Обидві статті передбачають відповідальність за порушення правил карантину (знову ж таки – без уточнення, як і ким мають визначатися такі правила), а факт реального настання негативних наслідків не є обов’язковою умовою для кримінально-правової кваліфікації. Для відкриття кримінального провадження достатньо лише, щоб таке порушення завідомо могло спричинити поширення захворювань.

Логічне питання, чи не стане в майбутньому ст.325 КК України інструментом тиску на добросовісний бізнес. Тому, подумати про шляхи захисту від можливих претензій варто вже на етапі складення адмінпротоколу.

Ірина Хиляк, старша юристка KPMG Law Ukraine