Однією з важливих змін є імплементація до Податкового кодексу України 13 Дії плану BEPS, а саме впровадження трирівневої документації з трансфертного ціноутворення, яка складається з: майстер-файлу (master file), локального файлу (local file), звіту у розрізі країн (country-by-country report, далі – CbCR, Звіт).

NB

CbCR містить інформацію про глобальний розподіл доходів, нарахованих та сплачених податків та види господарської діяльності серед податкових юрисдикцій, в яких працює міжнародна група компаній (далі – Група). Звіт використовується для експрес-оцінки ризиків ТЦ.

CbCR складається з трьох таблиць, які містять інформацію про Групу у розрізі кожної юрисдикції, де зареєстровані дочірні компанії:

• у першій таблиці наводяться основні фінансові показники діяльності Групи в кожній країні: суми доходів, прибуток, нараховані та сплачені податки, статутний капітал, нерозподілений прибуток, кількість працівників, матеріальні активи (Таблиця 1);
• друга таблиця містить основні види діяльності, якими займаються дочірні компанії Групи в кожній юрисдикції (Таблиця 2);
• третя таблиця містить додаткову інформацію чи пояснення, які полегшують розуміння інформації, наданої у перших двох таблицях Звіту (Таблиця 3).

У листопаді 2019 року ОЕСР випустила оновлені рекомендації щодо заповнення CbCR, що ґрунтуються на результатах аналізу помилок, яких припускались Групи компаній. Нижче наведено топ-10 помилок при заповненні Звіту.

1. Використання декількох валют. Звіт заповнюється у валюті, в якій материнська компанія веде свою діяльність. Інформація всіх дочірніх компаній Групи повинна бути конвертована у цю валюту при заповненні Звіту.
2. Використання скорочених або збільшених чисел, округлення. Для заповнення Таблиці 1 повинні бути використані повні числа, без десяткових знаків. Використання скорочених чисел (наприклад, шляхом видалення останніх трьох чи останніх шести цифр, як це можна зробити при заповненні консолідованих підсумкових звітів у тисячах або мільйонах валютних одиниць) не дозволяється. Що стосується збільшених чисел, то деякі Групи, включили дані, які містили дроби (тобто такі, що виникають після десяткової крапки). Це не дозволено і може спричинити множення кожної фінансової цифри на коефіцієнт 100, якщо десятковий знак згодом буде видалено (наприклад, при конвертації Звіту в XML).
3. Розбіжності між загальною сумою доходів та деталізованими даними у розрізі пов’язаних та непов’язаних осіб. Загальні доходи Групи (третій стовпець) завжди повинні дорівнювати сумі доходів за угодами з непов’язаним особами Групи (перший стовпець) та доходів від угод укладених учасниками цієї Групи і пов’язаними особами (другий стовпець).
4. Дивіденди включаються до прибутку (збитку) до оподаткування в юрисдикції, коли це не дозволено. Юрисдикції по-різному розуміють правила заповнення цих показників. У оновленому керівництві ОЕСР уточнює, що прибуток (збиток) до оподаткування не включає дивіденди.
5. Використання неправильних кодів юрисдикцій. Усі юрисдикції, включені у Звіт, повинні бути визначені за допомогою стандартного двозначного літерного коду ISO.
6. Поле податкового ідентифікаційного номера порожнє або містить лише пробіли. Ні в якому разі не слід залишати це поле порожнім або заповнювати за допомогою пробілів.
7. Однаковий податковий ідентифікаційний номер наведено для декількох установ. Податкові ідентифікаційні номери не повинні повторюватися, за винятком випадків, коли однаковий код видається більш ніж одній установі в одній юрисдикції.
8. У полі, де необхідний податковий ідентифікаційний номер, введено NOTIN. NOTIN слід вводити лише у тих випадках, коли суб’єкт господарювання не отримав податковий ідентифікаційний номер від контролюючого органу, який перебуває в його юрисдикції.
9. Різні юрисдикції перераховані в Таблиці 1 та 2. Одні й ті ж юрисдикції повинні бути включені до обох таблиць. Поширеною є помилка коли Групи подали Звіти із різними даними по юрисдикціям в Таблиці 1 та Таблиці 2.
10. Неконсолідовані суб'єкти господарювання не були включені до таблиць. До Звіту мають включатися окремі господарські підрозділи, які не включаються до консолідованої фінансової звітності Групи за розмірами чи істотністю, а також постійні представництва суб’єктів господарювання.

Оскільки, законопроект №1210 передбачає подання CbCR, компаніям необхідно розуміти, яку інформацію необхідно розкривати та які ризики з цим пов’язані. Сподіваємось, що цей огляд допоможе швидко та безпомилково подати Звіт, уникаючи зайвих питань та уваги з боку контролюючих органів.

Ірина Болтянська, консультант, Трансфертне ціноутворення, KPMG в Україні