close
Share with your friends

Фінмоніторинг - 2020: що зміниться з 28 квітня?

Фінмоніторинг - 2020: що зміниться з 28 квітня?

З 28 квітня 2020 р. набирає чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон»), прийняття якого було націлено на приведення існуючої процедури фінансового моніторингу у відповідність до світових та європейських стандартів. У зв'язку з цим пропонуємо розглянути ключові нововведення, які пропонує Закон.

За цією темою

Джерело: Юридична Газета

Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

Закон збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 тис. грн. до 400 тис. грн. Також Закон зменшив кількість ознак, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, обов’язковому фінансовому моніторингу підлягатимуть фінансові операції на суму 400 тис. грн (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 тис. грн) у разі наявності однієї з наступних ознак:

  1. зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, залучених у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
  2. фінансові операції з публічними діячами;
  3. фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
  4. фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Переказ коштів по-новому

Не менш важливим є запровадження процедури фінансового моніторингу при здійсненні переказу коштів. Починаючи з 28 квітня усі перекази коштів в межах України від 5 до 30 тис. грн повинні супроводжуватися як мінімум:

  1. стосовно платника – номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання;
  2. стосовно отримувача – номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 тис. грн, або здійснення будь-яких переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

  1. якщо фізична особа – прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
  2. якщо юридична особа (трас) – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації суб’єкт первинного фінансового моніторингу («СПФМ»), що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру ідентифікації та верифікації.

Належна перевірка

Відтепер, фінансовий моніторинг буде здійснюватися шляхом проведення належної перевірки клієнта (так званий, «customer due diligence»), що охоплює наступний комплекс заходів:

  1. ідентифікацію та верифікацію клієнта;
  2. встановлення кінцевого бенефіціарного власника («КБВ») клієнта. При цьому, СПФМ заборонено покладатися виключно на дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань («ЄДР»). Відтак, СПФМ зобов’язаний здійснити всі належні заходи щодо встановлення КБВ. Щобільше, у разі виявлення розбіжностей між даними в ЄДР та встановленим КБВ, СПФМ буде зобов’язаний повідомити Державну службу фінансового моніторингу України;
  3. встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
  4. проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);
  5. забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки (simplified due diligence) у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки (enhanced due diligence).

Важливим нововведенням є те, що Закон дозволяє СПФМ здійснювати процедуру віддаленої верифікації клієнтів, такими як: BankID, який поки доступний обмеженому колу банків; відеоверифікація; верифікація за допомогою КЕП; дистанційне зчитування інформації з біометричного паспорта через смартфон. Однак, наразі відсутні єдині підходи регулятора до способів дистанційної верифікації клієнтів.

Посилення відповідальності за порушення вимог Закону

Закон значно змінив відповідальність СПФМ, зокрема, збільшено розміри штрафних санкцій в десятки разів. Водночас, для різних СПФМ встановлюються різні граничні розміри штрафу: для СПФМ, які є фінансовими установами – 10 % від обороту, але не більше 135,15 млн грн; для інших СПФМ – двократний обсяг вигоди, а якщо не можливо визначити, – 27,03 млн грн.

Однак, таке положення про граничні розміри є спірним, оскільки з буквального читання Закону слідує, що такі граничні розміри застосовуються у випадку вчинення двох і більше видів порушень. В той час як, за вчинення СПФМ, який не є фінансовою установою, порушення щодо незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу застосовується штраф у розмірі 10% від обороту, але не більше 135,15 млн грн. Відповідно, такий штраф в рази перевищує встановлені граничні розміри штрафів. В цьому разі, необхідно, щоб такі суперечності Закону були виправлені на рівні підзаконних нормативно-правових актів.

Закон, встановлюючи виключно граничні межі штрафу, надає регуляторам значні дискреційні повноваження. Тому, важливим буде визначення самими ж регуляторами своїх підходів щодо застосування тієї чи іншої міри відповідальності, в тому числі, щодо визначення розміру штрафу, але в будь-якому разі такі підходи повинні пройти «стрес-тест» в судах.

Окрім того, Закон запроваджує можливість досудового врегулювання – укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо. 

Закон позитивно оцінюється професійною спільнотою, оскільки значно удосконалює законодавство у сфері фінансового моніторингу, закріплює міжнародні та європейські стандарти. Водночас, посилюються вимоги до розкриття структури власності клієнтів та підконтрольних їм груп компаній як в Україні, так і за її межами. Однак, слід зауважити, що таке розкриття вимагатиметься не лише Законом, але й прийнятим в січні цього року законопроектом № 1210, який досі не підписаний президентом. Відтак, СПФМ слід привести свою процедуру фінансового моніторингу у відповідність із Законом з метою уникнення накладення значних штрафних санкцій, а клієнтам – врахувати прийняті нововведення та за потреби оптимізувати свої бізнес-структури.

Олександр Руденко, радник, KPMG Law Ukraine
Богдан Шишковський, старший юрист, KPMG Law Ukraine

© 2020 ТОВ "КПМГ-Україна", компанія, яка зареєстрована згідно із законодавством України, член мережі незалежних фірм KPMG, що входять до асоціації KPMG International Cooperative ("KPMG International"), зареєстрованої згідно із законодавством Швейцарії. Усі права застережені.

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG