Джерело: Мінфін

Європейський досвід

У багатьох країнах банки оголосили платіжні канікули для окремих підприємств, що постраждали внаслідок кризи, та клієнтів, які мають іпотечні договори. Деякі з них дозволили не сплачувати основну суму разом з відсотками, а погашати тільки відсотки за кредитами.

Такі дії правильні, але вони можуть стати випробуванням на стійкість капіталу для деяких банків. Мова йде про менш диверсифіковані відносно невеликі банки.

Європейський центральний банк пом'якшив вимоги до капіталу європейських банків. Зокрема, запустив додаткові програми LСRO — антикризова операція довгострокового рефінансування банків центральним банком. Вона дозволяє банкам отримати кошти на тривалий термін під низький відсоток під заставу своїх активів.

Як регулятор контролює ситуацію

Національний банк України також запровадив низку заходів на підтримку банківської системи. Зокрема, відтермінував вимогу дотримання банками буферу запасу капіталу, який вони накопичують під час економічного зростання для компенсації можливих втрат у разі спаду економіки.

У разі відтоку депозитів НБУ може дозволити не дотримуватися мінімального рівня ліквідності у відповідності з показником LCR (Liquidity Coverage Ratio – показник покриття ліквідності). Також відкладено строки проведення стрес-тестування банків та проведення виїзних перевірок.

Проте цього недостатньо, щоб впоратися із погіршенням якості кредитних портфелів. На що зараз можна очікувати? Ми прогнозуємо, що дуже багато позичальників будуть іти в дефолт, тобто не зможуть погашати кредити та платити відсотки. Водночас досвід попередніх економічних криз демонструє: частина бізнесу, навіть маючи змогу платити за кредитом, використовує ситуацію, аби цього не робити.

Перед НБУ постає справді нетривіальне завдання. З одного боку, регулятор має відстоювати інтереси банків, яким боржники повинні повертати кредити, аби фінансовий сектор залишався стійким. З іншого – є політичний тиск на регулятора, аби не чинити тиск на позичальників.

Якщо для фізичних осіб введено так звані кредитні канікули, то для юридичних осіб такого механізму на законодавчому рівні немає. Тому НБУ видав Постанову №39, якою дозволив банкам тимчасово пом’якшити вимоги щодо оцінки кредитного ризику, зокрема, стосовно реструктуризації заборгованості.

Ідея полягає в тому, щоб банки діяли проактивно: не чекаючи дефолту клієнтів, самі ініціювали обговорення з бізнесом оновлення графіку платежів без додаткового навантаження на капітал. Це повинно дозволити юридичним особам максимально швидко та безболісно вийти в нормальний графік погашення заборгованості після завершення карантину.

Для банків це буде означати також, що вони матимуть додатковий час щодо оцінки необхідного капіталу. Також цей крок дозволить зменшити кількість дефолтів боржників, які зможуть концентруватися безпосередньо на відновленні своєї діяльності.

Що роблять банки, аби вижити в умовах кризи

Європейські банки зараз організовують співробітникам умови для роботи з дому. Деякі з них запроваджують графік змін, за яким частина співробітників працюють на робочому місці протягом двох тижнів, а інші - віддалено.

Для обробки переказів коштів, зокрема, банки активізують резервні потужності, якими управляють окремі групи людей (на випадок, якщо члени однієї команди захворіють). Додатково відокремлюють голову Правління та Директора з операційної діяльності, щоб мінімізувати ризик їх одночасного захворювання.

Всі країни вступили у період надзвичайних обставин. Ніхто не знає, коли він закінчиться. Українським банкам варто опиратися на практику європейських колег, які йдуть на крок попереду щодо розгортання кризи та відповідей на нові виклики.

Основні кроки

Своїм клієнтам ми радимо створити робочу групу та розробити план щодо подальшого управління кредитним портфелем. Зокрема, ми рекомендуємо:

• провести моніторинг та сегментацію позичальників; 
• проаналізувати стратегію реструктуризації та заходи з відстрочення платежів за кредитами;
• переглянути поточну стратегію кредитування.

Ще один крок - аналіз сценаріїв розвитку ситуації, спричиненої Covid-2019. Потрібно врахувати можливі терміни та різні ступені важкості ситуації: оптимістичний, очікуваний, песимістичний.

Існуючі стрес-моделі відображають колишні кризові сценарії і не відповідають новим викликам. Варто поглиблено проаналізувати окремі ризики з метою валідації портфельних прогнозних оцінок. А також розглянути ключові драйвери впливу у різних сценаріях для обговорення із стейкхолдерами та особами, що визначають політику банків, щодо потенційних дій.

Важливо провести симуляцію майбутньої потреби у резервах під кредитний портфель із прив'язкою до параметрів кредитного ризику. Фінансове прогнозування варто зосередити на капіталі, показниках P&L та складових балансу, що мають на них найбільший вплив, не обмежуючись виключно кредитним портфелем.

Олексій Філіпов, менеджер відділу управління ризиками KPMG в Україні