close
Share with your friends

Практика МСФЗ

Практика МСФЗ

Наш сьогоднішній співрозмовник — партнер KPMG в Україні Оксана Олехова, яка керує підрозділом податкового консультування. У нашій країні юридично-податкове консультування — сфера для фахівців зі сталевими нервами, високим інтелектом та бойовим характером. Інші тут просто не виживають. Тому ми переконані, що думки спеціаліста найвищого рівня, який допоміг багатьом підприємствам перемогти в суворих протистояннях із фіскальними органами, будуть для наших читачів і цікавими, і корисними.

За цією темою

Джерело: ibuhgalter.net

У 2019 році значна кількість компаній долучилась до складання фінансової звітності за МСФЗ. Яким, на Ваш погляд, має бути оптимальний процес переходу на МСФЗ?

О. О.: З нашого досвіду, деякі компанії розглядають перехід на МСФЗ як можливість розпочати ведення бухгалтерського обліку з чистого аркуша, можливість переглянути свої облікові підходи та політики.

Першим кроком компанія, яка переходить на МСФЗ, повинна проаналізувати свої бізнес-процеси. Це необхідно для того, щоб визначити, які різниці в обліку за ПСБО та МСФЗ можуть вплинути на показники фінансової звітності. За результатами такої діагностики компанія також повинна досягти розуміння податкових наслідків коригувань, що виникають під час переходу від ПСБО до МСФЗ.

У нашій практиці є випадки, коли компанії, які були впевнені, що їхній ПСБО-облік максимально гармонізований з МСФЗ, провели з нашою допомогою діагностику своїх господарських операцій. Під час такої діагностики ми виявили суттєві коригування, які вимагали від управлінців компанії ухвалити рішення про переструктурування окремих бізнес-процесів.

Другий крок — опрацювання методологічних підходів до обліку господарських операцій за МСФЗ, наприклад розроблення методології розрахунків резервів, порядку проведення зменшення корисності активів, підходів до розрахунків оренди за МСФЗ 16 «Оренда», підходів до обліку змінних компенсацій за МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами».

Третім ключовим етапом є підготовка за МСФЗ облікової політики компанії. Важливість облікової політики також підкреслюється тим фактором, що зараз податкові органи обов’язково запитують цей документ під час перевірок.

Наведені три кроки можна вважати основними. Водночас перехід компанії на МСФЗ не завершується на затвердженні облікової політики, адже додатково необхідно навчати працівників вимог МСФЗ та налаштовувати програмне забезпечення. Окрім того, ведення обліку за МСФЗ може вимагати додаткового налагодження комунікацій між операційними та фінансовим підрозділами компанії. У багатьох випадках бухгалтеру може бути складно ухвалювати рішення про визнання операцій без додаткових пояснень від колег з операційних підрозділів.

Що важливо врахувати з податкової точки зору під час переходу на МСФЗ? Як, із Вашого досвіду, підприємства готуються до того, що податкові органи читатимуть їхню першу МСФЗ-звітність?

О. О.: Нагадаю, що коригування під час переходу на МСФЗ відображаються через нерозподілений прибуток. Виправляють помилки попередніх періодів також через коригування нерозподіленого прибутку. Тож усі коригування, які компанія виявила на етапі діагностики під час переходу на МСФЗ, необхідно проаналізувати щодо того, чи такі коригування пов’язані виключно з переходом на МСФЗ чи їх можна кваліфікувати як виправлення помилок попередніх періодів.

Якщо компанія доходить висновку, що коригування пов’язані саме з виправленням помилок, спричинених тим, що вона відхилялась від певних вимог за ПСБО, то тут може виникнути необхідність подавати уточнюючі декларації з податку на прибуток та доплачувати податкові зобов’язання в окремих випадках.

Щодо ПДВ важливо проаналізувати, які активи чи зобов’язання можуть бути списані під час переходу на МСФЗ та чи не виникає ризику нарахування ПДВ у зв’язку з такими списаннями.

Для того щоб підготуватися до перевірки податковими органами першої звітності за МСФЗ, необхідно проаналізувати всі коригування, які компанія провела або планує провести, саме з податкової точки зору. Бажано, щоб такий аналіз провели сторонні кваліфіковані в МСФЗ та податковому законодавстві фахівці, аби забезпечити незалежний погляд на облік компанії.

Чи є вже практика 2019 року, як податкові органи під час перевірок трактують коригування, проведені компаніями під час переходу на МСФЗ?

О. О.: Така практика вже є. Вона здебільшого стосується комплексних податкових перевірок компаній, коли до періоду перевірки податковими органами вже потрапили перший квартал або перше півріччя 2019 року. Ми бачимо, що податкові органи звертають увагу на коригування, проведені під час переходу на МСФЗ з метою визнати окремі коригування виправленням помилки та донарахувати доходи чи визнати витрати попередніх періодів.

Нам відома ситуація, коли компанія під час переходу на МСФЗ здійснила перерахунок отриманої позики за амортизованою вартістю та визнала дисконтування через нерозподілений прибуток. Компанія не уточнювала свої декларації з податку на прибуток попередніх періодів, стверджуючи, що коригування пов’язане саме з переходом на МСФЗ, а не з виправленням помилок. Вона дотримувалась позиції, що дисконтування за ПСБО не передбачено. Податкові органи під час комплексної податкової перевірки вказали, що цей перерахунок пов’язаний із виправленням помилки минулих періодів, та наполягали на донарахуванні оподатковуваних доходів за 2016 рік.

Наказом Мінфіну від 16.09.2019 р. № 379 внесено зміни до ПСБО 11 «Зобов’язання» та ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість». Зокрема, виключено з нацстандартів норми, які передбачали необхідність визнавати за теперішньою вартістю довгострокові зобов’язання та довгострокову дебіторську заборгованість, на які нараховуються відсотки. Яким чином таке уточнення може вплинути на підходи податкових органів до дисконтування фінансових інструментів за ПСБО?

О. О.: Ми бачимо, що до сьогодні Міністерство фінансів України не висловило чіткої позиції щодо питання дисконтування фінансових інструментів за ПСБО. Водночас зміна, відповідно до якої довгострокові дебіторська та кредиторська заборгованості визнаються за теперішньою вартістю, незалежно від того, чи нараховуються відсотки на такі фінансові інструменти, може свідчити про рух Мінфіну саме в напрямку до необхідності дисконтувати за ПСБО. Тобто якщо раніше в окремих судових справах компанії відстоювали свою позицію, що дисконтувати безвідсоткові поворотні позики не потрібно на підставі того, що вимога про теперішню вартість передбачена лише для відсоткових заборгованостей, то відтепер такий аргумент уже не спрацює. Навіть більше, можна очікувати, що податкові органи будуть застосовувати зазначені зміни ретроспективно.

Яка ефективність судочинства в податкових спорах, де ставлять під питання облікові підходи? Чи важко доносити суддям тонкощі бухгалтерського ремесла?

О. О.: На сьогодні категорія судових справ, де податкові органи заперечують облікові підходи компаній, — одна з найскладніших для суддів. Нам самим доводилося неодноразово спостерігати, як суддя тримався за голову, коли розбирали епізод щодо дисконтування. Суддям, як юристам, часто буває важко зрозуміти складні економічні категорії та правила бухгалтерського обліку.

Під час судових засідань наші колеги-адвокати пояснюють сутність окремих облікових категорій для суддів буквально на пальцях, на спрощених умовних та практичних прикладах. Застосовуємо всі можливі інструменти: пояснення бухгалтера, коментарі до стандартів бухгалтерського обліку, експертні висновки. При цьому ми бачимо, що за умови підготовки чітких і зрозумілих аргументів на користь правомірності дій компанії ймовірність виграти справу в суді, дійсно, висока.

Важче буває у спорах, де компанія вела облік із певним відхиленням від вимог стандартів бухобліку. У таких випадках, навіть якщо відхилення не призвело до заниження об’єкта оподаткування, у податкових органів більш розв’язані руки для фіскальних підходів під час перевірок. Тому інколи важко пояснити в суді, чому дії компанії не відповідали вимогам стандартів, та довести, що таке відхилення не призвело до порушення вимог податкового законодавства.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ. На одному з наших податкових тренінгів щодо МСФЗ 15 у межах МСФЗ Академії мені довелося спостерігати ситуацію, коли слухачі тренінгу розділились на два табори: одні вимагали від тренера різних додаткових проведень, інструментів, щоб хай і не зовсім відповідно до МСФЗ, але щоб були задоволені податкові органи, тоді як інша частина слухачів наполягала на тому, що краще так, як вимагають саме стандарти, а не так, як бачать (чи хотіли би) податкові органи.

З досвіду скажу, що, дійсно, найкраще діяти відповідно до вимог стандартів бухобліку і вже накладати правила податкового законодавства на сутність бізнес-процесів. Адже різноманітні штучні коригування та підлаштовування бухгалтерського обліку під податковий — це напівміра, яка замасковує податкові питання лише на певний час та може кристалізуватись у ще суттєвіші податкові ризики в майбутньому.

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG