close
Share with your friends

Латинська Америка переглянула свої погляди на трансфертне ціноутворення

Трансфертне ціноутворення

У минулому Латинська Америка втратила близько 98 млрд доларів податкових надходжень внаслідок неоднозначного трактування законодавства з трансфертного ціноутворення (за оцінками Економічної комісії ООН для країн Латинської Америки і Карибського басейну). Це призвело до того, що багато латиноамериканських держав переглянуло свої правила і підходи до проведення перевірок з ТЦ.

За цією темою

Перу. У Перу в Правилах для внутрішньогрупових угод виділяють так звані послуги з «низькою доданою вартістю», і для таких послуг маржа не може перевищувати 5% витрат, понесених постачальником. Такими є послуги, які відповідають наступним умовам: носять допоміжний характер; не є основною діяльністю Групи; не критичні у використанні і/або у створенні унікальних нематеріальних активів; і не мають на меті прийняття значних ризиків постачальником послуг.

Бразилія. У Бразилії для методів порівняльної неконтрольованої ціни, ціни перепродажу та «витрати плюс» допускається використання співставних цін (рентабельності) тільки за той рік, у якому була проведена контрольована операція. Крім того, для розрахунку рентабельності при застосуванні методу ціни перепродажу повинні аналізуватися виключно транзакції на внутрішньому ринку Бразилії.

Колумбія. У Колумбії фінансова звітність місцевих платників податків є публічною і доступною для всіх. Однак, оскільки вичерпна інформація для аналізу функцій, активів і ризиків місцевих компаній часто відсутня, вони рідко використовуються для цілей порівнянності. Тому зазвичай аналізуються тільки зарубіжні зіставні компанії, і такий підхід був схвалений податковим органом Колумбії.

Шостий метод ТЦ в країнах Латинської Америки. З огляду на складність застосування основних методів трансфертного ціноутворення, латиноамериканські країни, що розвиваються, розробили інноваційні заходи з ТЦ. Ці заходи дозволяють простіше враховувати основні ризики, виявлені в економічних секторах, які практикують мінімізацію податків за рахунок трансфертних цін. Яскравим прикладом є так званий «шостий метод», який був розроблений для контролю за торгівлею сировинними товарами.

Шостий метод трансфертного ціноутворення застосовується в першу чергу у країнах, що розвиваються, оскільки ці країни багаті ресурсами. Даний метод є відгалуженням першого методу ТЦ - методу порівняльної неконтрольованої ціни. Його сутність полягає у зіставленні цін в контрольованій операції (операції з реалізації сировини) із ринковими цінами на аналогічні операції на дату відвантаження сировинного товару. Крім того, шостий метод також передбачає визначення економічної суттєвості функцій посередника між постачальником та кінцевим споживачем у таких операціях.

Застосування шостого методу ТЦ на законодавчому рівні передбачено у таких країнах як Аргентина, Болівія, Бразилія, Коста-Ріка, Домініканська Республіка, Еквадор, Гватемала, Парагвай, Перу і Уругвай. На даний момент, на практиці цей метод був випробуваний у Аргентині, Бразилії, Еквадорі й Уругваї.

Вперше шостий метод був розроблений в Аргентині у 2003 році. З тих пір він в обов'язковому порядку застосовується для недобросовісних торгових операцій між пов'язаними особами. Поширеним прикладом таких операцій може бути наступний. Транснаціональна компанія виробляє або видобуває сировину (агро-продукцію, корисні копалини) в Аргентині, потім продає сировину пов'язаному агенту в офшорній/низькоподатковій юрисдикції. При цьому, фактично товар не вивозиться з країни. Далі, ця ж сировина продається офшорним агентом кінцевому споживачу за вищою ціною, і вже після цього відвантажується за кордон.

Для протидії такій практиці, податкові органи Аргентини впровадили вимогу щодо обов'язкового застосування в операціях з пов'язаним агентом ціни сировини на дату відвантаження товару кінцевому покупцеві. Тобто, використовується ринкова ціна - якщо тільки узгоджена між пов'язаними особами ціна не є вищою за ринкову.

Інформацію про ринкові ціни можна знайти в базі даних CIAT (Міжамериканський Центр Податкової Адміністрації). Ця БД містить ціни на велику кількість сільськогосподарських і несільськогосподарських сировинних товарів, таких як кукурудза, пшениця, соєві боби, масло, банани, ячмінь, солод і мерлуза (в залежності від юрисдикції). Іноді список товарів включає також золото, мідь, цинк, каву, олійні культури і рибну муку.

Недоліками шостого методу, зокрема, можна назвати такі: «ринкова» ціна на товар зазвичай не враховує географічне розташування контрагентів операції, а отже, не враховує вартість транспортування/логістики та інші супутні витрати; крім того, ціна не враховує рівень розвитку ринку покупця, конкретний обсяг поставки та умови договору, а також якість продукції.

Проте, шостий метод ТЦ є хорошою альтернативою для країн, що розвиваються, у тих випадках, коли класичні методи застосувати складно; певною мірою цей метод можна розглядати як спосіб вирішення проблеми знаходження співставних цін для конкретних сировинних продуктів.

Незважаючи на те, що перераховані особливості актуальні в окремо взятих державах, підвищена увага до різних аспектів ТЦ відзначається по всьому світу. Податкові органи певної країни можуть висувати особливі вимоги з питань ціноутворення, тому варто враховувати можливість виникнення додаткових ризиків з ТЦ в операціях з іноземними контрагентами. Для міжнародних груп компаній важливо стежити за такими тенденціями, для того, щоб бути готовими до глобальних змін.

Ганна Шолохова, консультант, трансфертне ціноутворення, KPMG в Україні

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG