close
Share with your friends

Перший досвід застосування МСФЗ-2019: податкові аспекти

Перший досвід застосування МСФЗ-2019

Аналізом податкових нюансів, які варто врахувати компаніям у процесі переходу на МСФЗ, прикладами трактування облікових підходів за МСФЗ податковими органами та цікавими податковими роз’ясненнями контролюючих органів щодо застосування МСФЗ поділилися експерти КPMG під час чергового семінару 1 листопада.

За цією темою

Віктор Шекера, сертифікований аудитор, директор KPMG в Україні, звернув увагу учасників семінару на те, як МСФЗ вплинуть на податкове декларування. Зокрема, платники зобов’язані будуть як додаток до декларації з податку на прибуток подавати як мінімум «стислу» проміжну фінансову звітність за МСФЗ. «Ми всі звикли до того, що в минулих періодах до декларації з податку на прибуток додаються тільки Баланс та Звіт про фінансові результати. Проте, оскільки у 2018 р. до постанови КМУ №419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» були внесені зміни, а також беручи до уваги МСБО №34 «Проміжна фінансова звітність» та роз’яснення ДПС України, до поквартальної декларації слід додавати повну або стислу фінансову звітність» – зазначив експерт.

Зокрема, існує специфіка складання приміток до проміжної фінансової звітності – зазначив Віктор: «Тим компаніям, які складають фінансову звітність за МСФЗ, слід взяти до уваги, що таблична форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності», затверджена наказом №302, для них не працює. Відтак, слід складати та подавати до ДПСУ примітки як мінімум у «стислому» форматі». Що стосується звіту про управління, то спікер зазначив про роз’яснення ДФС України про те, що такий звіт не є складовою частиною фінансової звітності та не додається до декларації з податку на прибуток.

Також, Положення №879 «Про інвентаризацію активів та зобов’язань підприємств» визначає, що інвентаризація є обов’язковою у разі переходу на міжнародні стандарти на дату такого переходу. Відповідно до МСФЗ 1, датою переходу є дата початку звітного періоду, за який доставляється порівняльна інформація першої річної фінансової звітності. Тобто якщо підприємство складає фінансову звітність у 2019 р., то датою переходу буде 01.01.2018 р. Формально, на 01.01.2018 р. повинна бути проведена повна інвентаризація активів і зобов’язань та ризик переходу на МСФЗ.

Водночас, об’єктивно, на цю дату компанія ще могла не знати, що вона має застосовувати МСФЗ. «Вихід є у тому же Положенні №879, де вказано, що підприємства можуть організовувати та назначати інвентаризаційні комісії або уповноважувати посадових осіб, які розглядають акти інвентаризації та приймають рішення про відповідність активів зобов’язань інших статей балансу, в тому числі міжнародні стандарти фінансової звітності». повідомив директор KPMG в Україні

Основні податкові питання, пов’язані з необоротними активами (основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції та інвестиційна нерухомість), які виникають при переході на МСФЗ, розглянув Ілля Пуголовко, старший податковий консультант KPMG в Україні.

  • Що робити, якщо збільшуємо строки корисної експлуатації в бухгалтерському обліку та як це вплине на податкову амортизацію? 

«З одного боку, це питання оціночних категорій, з іншого – у п. 14 МСФЗ 1 йдеться про те, що оцінки компанії до і після переходу мають бути узгоджені, окрім випадків, коли такі оцінки були помилковими. Як відомо, трактування помилок з боку ДПС України прогнозовано фіскальне. Так, ДПСУ зазначає, що якщо допущено помилку, то компанія має подати уточнювальну декларацію з податку на прибуток та скоригувати показники декларації», – зауважив Ілля Пуголовко.

Водночас у національних стандартах йдеться про те, що платник податку мав би право встановлювати податкові строки амортизації в бухгалтерському обліку. Зокрема, в п. 27 П(С)БО 7 «Основні засоби» зазначено, що компанія може встановлювати такі строки, враховуючи податкові строки. «На нашу думку ризик залишається, але вважаємо, що видавники міжнародних стандартів не враховували реалії їх застосування в Україні», – переконаний експерт.

  •  Ліквідаційна вартість

За словами Іллі Пуголовка, достатньо часто при перегляді оцінок під час переходу на міжнародні стандарти переглядається така категорія як ліквідаційна вартість основних засобів. Коли окремі активи (наприклад, автомобілі) в обліку мають нульову ліквідаційну вартість, при тому що через деякий проміжок часу їх реалізація відбувається за цінами вищими, ніж повністю замортизована залишкова вартість. Відповідно, у ДПСУ також можуть виникнути питання, чи правильні були наші оцінки при визначенні строку корисного використання та амортизації.

Експерт звернув увагу учасників семінару на важливий момент: «Можуть виникнути ситуації, коли ліквідаційна вартість буде більшою ніж залишкова в податковому обліку. Що робити в такому випадку, адже ліквідаційна вартість, відповідно до роз’яснень податкової служби, впливає на вартість для амортизації згідно з нормами Податкового кодексу. На нашу думку, амортизація таких активів у податковому обліку припиниться, але питання про те, чи потрібно коригувати її ретроспективно, також залишається відкритим».

  • Строки початку нарахування амортизації

«Як відомо, за МСФЗ амортизація об’єкту основних засобів починається з дати, коли такий актив вже фактично готовий до використання. Однак у національних стандартах початок амортизації «зміщений» - починаючи з місяця наступного за датою введення», – повідомив пан Пуголовко. На його переконання, це питання більш технічне і залежить від того, як налаштована облікова система компанії.

  •  Консервація та зупинення нарахування амортизації основних засобів

Спікер навів учасникам яскравий приклад сезонного виробництва, коли актив використовується не цілий рік, а впродовж певного обмеженого періоду часу. «Якщо перейти до практики перевірок, ми знайшли достатньо цікаве рішення, яке показує, що горизонти податкових органів також розширюються. Одна з компаній здійснювала розрахунок амортизації відповідно до міжнародних стандартів. Облік амортизації здійснювався автоматизовано в обліковій системі, але з невідомих причин під час перевірки не були надані документи, які підтверджували б вартість основних засобів. Таким чином, податкова самостійно здійснила оцінку залишкової вартості та визначила її на рівні нуля, оскарживши всю суму податкової амортизації компанії. Цей підхід не до кінця є правильним, тому суд також не підтримав таку позицію податкових органів», – звернув увагу старший податковий консультант KPMG в Україні.

  •  Питання категорій оцінки та зменшення корисності

За словами експерта, ці категорії не є чимось новим, вони існували в обліку за П(С)БО. Проте коли здійснюється перегляд багатьох оцінок, приходимо до поняття «зменшення корисності». Цікавим моментом він назвав те, що в ПК України прописано, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму проведеного зменшення корисності. Однак, якщо звернути увагу на поняття визначення вартості, у ст. 138 відсутнє поняття зменшення корисності, а присутнє поняття «оцінки» та «дооцінки».

«Якщо ми проведемо зменшення корисності основного засобу, ми здійснимо збільшувальне коригування в додатку РІ, а вартість для амортизації зменшиться. Відповідно, амортизація зменшення корисності не потрапить до зменшувального коригування. Однак влітку 2019 р. фіскальні органи надали індивідуальну консультацію, в якій вказали (серед іншого), що до вартості амортизації використовується вартість без врахування зменшення корисності», –- повідомив спікер. Також він звернув увагу, що це питання потребує формального врегулювання в Податковому кодексі України.

Також, за словами Іллі, інвестиційна нерухомість передбачає варіанти вибору щодо моделі обліку, яка має бути затверджена в обліковій політиці, але водночас МСБО 40  надає перевагу оцінці за справедливою вартістю. Навіть якщо здійснюємо оцінку за собівартістю, все одно у розкриттях потрібно наводити інформацію про справедливу вартість такої оцінки. До того ж необхідно враховувати, що можуть бути інші критерії щодо врахування такої нерухомості у складі інвестиційної.

Лілія Таран, старший податковий консультант KPMG в Україні, наголосила, що МСФЗ 16 запровадив нову модель обліку оренди в орендаря. «Відтепер на балансі з’явився актив з права користування та орендне зобов’язання. При цьому, фінансовий результат буде зменшуватися на витрати від амортизації такого активу та від фінансових витрат у вигляді відсотків за зобов’язанням». З цього приводу в ПК України були внесені зміни. У ст. 14 додали визначення активу з права користування та уточнили, що коригувальна різниця за ст. 138 не застосовується. Тобто амортизація активу з права користування, сума уцінки, сума залишкової балансової вартості при списанні – все це не коригується для цілей податку на прибуток.

На переконання Лілії Таран, також виникатиме різниця між сумою амортизації, яка показана у фінансовій звітності (тому що вона буде включати амортизацію основних засобів та амортизацію активу з права користування) і між тією сумою, яка вказана в додатку РІ, як зменшування коригування щодо амортизації в бухгалтерському обліку. «Тому ми рекомендуємо в бухгалтерському обліку здійснювати чітке розмежування на окремих субрахунках амортизації основних засобів та амортизації активу з права користування, оскільки очікується, що можуть бути певні запити від податкових органів на предмет пояснення таких різниць. Такий порядок обліку варто описати в обліковій політиці, адже він достатньо специфічний та новий для податкових органів», – зазначила спікер.

Щодо фінансової частини витрат та орендного зобов’язання, в ПК України не було внесено змін. Наразі статус відсотків за орендним зобов’язанням залишається невизначеним. «Досі залишається дискусійним питання про те, чи застосовувати коригування за ст. 140.2 (обмеження 50% EBITDA) до фінансових відсотків за орендним зобов’язанням. Це питання актуальне лише для тих, у кого є оренда від пов’язаних осіб-нерезидентів. За операціями оренди не виникає значних податкових коригувань, що спрощує процес заповнення декларації з податку на прибуток, але виникають інші проблемні питання. У платників податку будуть значні витрати в бухгалтерському обліку, що відрізнятимуться від сум орендної плати, зазначених в актах надання орендних послуг.

З цього випливає необхідність запровадити низку внутрішніх первинних документів, що будуть підтверджувати суму нарахованої амортизації, суму витрат від фінансових відсотків. Такий порядок документального забезпечення доцільно затвердити обліковою політикою. На початку оренди компанії роблять велику кількість різних припущень, які далі впливатимуть на порядок обліку і суму витрат за амортизацію та відсотками. Тому можна запровадити ще один документ – акт початку оренди, де будуть затверджені всі судження компаній.

Експерт зауважила, що під час переходу на міжнародні стандарти є ризик втрати значної кількості витрат за операції оренди. Це виникатиме через те, що специфіка моделі з обліку за МСФЗ №16 передбачає більшу кількість витрат у періодах на початку оренди, які під кінець поступово зменшуються.

Облік ПДВ

«Жодних змін у ПК України не було внесено. Облік ПДВ буде «жити» окремо від витрат за операціями оренди. У наших клієнтів на практиці виникають питання про те, як це технічно реалізувати. Кожна компанія знаходить рішення для себе окремо. При цьому враховуються технічні можливості, що є в облікових системах компанії, облік той, що вже здійснюється, кількість договорів оренди тощо», – пояснила Лілія Таран.

За її словами, податківці активно коментують питання поліпшення орендованих об’єктів та капітальних ремонтів. Наразі їхня позиція однозначна: поліпшення орендованих об’єктів є окремим об’єктом основних засобів. Якщо за орендою не виникають коригування, то за поліпшеннями капіталізованими ремонтами будуть діяти коригування за ст. 138 ПК України. Водночас у податкових органів однозначна позиція: такі об’єкти належатимуть до групи 9, а мінімальний термін амортизації буде 12 років. Доповідач звернула увагу, що питання про те, капіталізувати чи ні витрати на ремонт, є рішенням компанії, яка враховує всі обставини ситуації.

Дарья Ломанцова, менеджер KPMG в Україні, зосередила увагу учасників семінару на МСФЗ №15 «Дохід від договорів з клієнтами». «Одним з важливих нововведень, запроваджених цим стандартом, є п’яти крокова модель визнання доходу» – повідомила експерт.

П’ять кроків визнання виручки за МСФЗ: ідентифікація договору з покупцем; визначення окремих зобов’язань за виконання; розрахування ціни угоди; розподіл ціни угоди між обов’язками до виконання, передбаченим договором; визнання доходу в момент виконання кожного обов’язку до виконання.

Аналізуючи особливості податкового декларування операцій за МСФЗ, експерт зупинилася на податковому обліку відокремлених зобов’язань до виконання та на чинних підходах податкових органів до визнання доходу. Водночас, судження управлінського персоналу та застосовувані облікові підходи та методику розрахунків слід належним формалізувати в Обліковій політиці, яка, в тому числі обов'язково запрошується податковими органами під час перевірки та активно використовується в спорах з податковими органами.  

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG