close
Share with your friends

Управління внутрішньогруповою заборгованістю: поради від KPMG

Управління внутрішньогруповою заборгованістю

KPMG в Україні продовжує серію семінарів із податкових питань. Цього разу 22 жовтня 2019 року увага була приділена питанням управління внутрішньогруповою заборгованістю, зокрема податковим та юридичним наслідкам врегулювання заборгованості через конвертацію боргу в капітал (debt-to-equity swap), прощення боргу, банкрутства або фінансової реструктуризації згідно зі спеціального законодавства. Захід модерувала Оксана Олехова, партнер, керівник відділу надання податкових послуг KPMG в Україні.

За цією темою

Джерело: Юридична газета

За словами Олександра Руденка, адвоката, радника відділу надання юридичних послуг KPMG Law Ukraine, нещодавні зміни корпоративного і валютного законодавства розширили можливості управління внутрішньогрупової заборгованості – починаючи із залучення фінансування та наступного повернення або її реструктуризації. Так, зокрема, серед способів договірної реструктуризації Олександр виділив ключові – прощення боргу та конвертація боргу в капітал.

Богдан Підцерковний, старший консультант групи корпоративного оподаткування, зупинився на такому інструменті, як прощення боргу. Зокрема, він розповів, як відрізняються облікові наслідки по П(С)БО і МСФЗ.

Так, у вітчизняних нормах заборгованість, яка не підлягає погашенню, визнається доходом. До того ж немає уточнень щодо пов’язаних осіб, засновників-учасників.

З іншого боку підприємство може посилатися на загальне визначення доходу, а саме на те, що доходом є збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за виключенням внесків учасників). Тобто підприємство може спробувати стверджувати, що прощена заборгованість за П(С)БО є внеском учасників, тому положення про дохід П(С)БО суперечать базовим принципам бухгалтерського обліку.

«Проте потрібно розуміти, що подібні аргументи будуть досить слабкими, адже коли в нас є загальна норма і спеціальна, то використовується спеціальна», – наголосив пан Підцерковний.

У свою чергу Олександр Руденко детально розповів про такий спосіб реструктуризації заборгованості як конвертація боргу в капітал. Описуючи ключові процедури конвертації, Олександр серед іншого зазначив: «…конвертація боргу в капітал – це альтернативний спосіб врегулювання заборгованості при якому фактично здійснюється конвертація заборгованості в обмін на частку в статутному капіталі боржника…при цьому, згідно з застосованим законодавством можна виділити два варіанти конвертації боргу в капітал:

- внесення права вимоги за відповідним кредитом у статутний капітал, внаслідок чого ТОВ-боржник стає власним кредитором, тобто відбувається поєднання кредитора і божника; або

- зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, а саме, грошового зобов’язання ТОВ-боржника проти грошового зобов’язання кредитора по внесенню додаткового вкладу в капітал ТОВ-боржника.

«При цьому, для цілей успішної реалізації конвертації боргу в капітал варто враховувати як нові можливості так і специфічні особливості процедури збільшення статутного капіталу шляхом додаткових вкладів учасників або третіх осіб відповідно до нового закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», – звернув увагу гостей Олександр Руденко.

Водночас під час конвертації заборгованості в капітал не обійтися без податку на репатріацію, про що розповіла Катерина Гамрецька, менеджер відділу надання податкових послуг. За її словами, в Україні нарахування процентів на тіло кредиту у разі зарахування до статутного капіталу підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидента, оскільки, на думку податкових органів, це є доходом нерезидента із території України.

Відповідно компанія, яка здійснює зарахування процентів до капіталу, має нарахувати податок на прибуток за ставкою 15%, або за іншою ставкою за умови, коли є міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, який був ратифікований ВРУ. Якщо є договір, можна застосувати понижену ставку на доходи нерезидента за виконання певних умов:

- дотримання положень міжнародного договору та тих умов, які мають бути виконані для застосування пониженої ставки;

- проведення перевірки, чи є компанія-нерезидент бенефіціарним власником процентів, які мали бути виплачені.

Пані Гамрецька наголосила, що, у разі виконання двох цих умов, підставою для застосування пониженої ставки є довідка, яка має бути видана державними органами нерезидента, в якій буде зазначено, що цей нерезидент є податковим резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Оскільки 19 вересня 2019 року було продовжено дію Закону України «Про фінансову реструктуризацію», Юрій Федорів, керівник практики фінансової реструктуризації, розповів про останній досвід проведення фінансових реструктуризацій та можливі способи реструктуризації заборгованості перед банками. За його словами, станом на вересень 2019 р. були зареєстровані 34 процедури фінансової реструктуризації на загальну суму майже 45 млрд грн.

Продовжив тему фінансової реструктуризації Богдан Шишковський, старший юрист відділу надання юридичних послуг KPMG Law Ukraine, який звернув увагу аудиторії на вплив аналізу фінансово-господарської діяльності боржника на визначення його перспективності для цілей проведення фінансової реструктуризації. Окрім того, Богдан зазначив про переваги фінансової реструктуризації для боржників, зокрема, швидкість такої процедури, захист активів від незалучених кредиторів, можливість реструктурувати податковий борг та розгляд спорів спеціальною арбітражною установою. 

Водночас Олександр Бобошко, керівник групи міжнародного корпоративного оподаткування, зупинився на питаннях, пов’язаних із Конвенцією MLI та законопроектом №1210, що передбачає імплементацію плану анти-BEPS в Податковий кодекс України. На початку він був розроблений Мінфіном в жовтні 2018 р. За словами пана Бобошко, як тільки законопроект буде прийнято, KPMG організує повноцінну серію семінарів, які будуть стосуватися BEPS в Україні.

Так, наразі на розгляді у ВРУ перебувають одразу два законопроекти – №1210 та №1210-1. Олександр Бобошко зауважив, що вони майже не відрізняються, за винятком деяких несуттєвих положень. Поки що невідомо, який з них буде прийнятий, але обидва погоджені Комітетом з податкових і митно-фінансових питань і рекомендовані до прийняття ВРУ у першому читанні.

Основні нововведення:

- вводиться тест основної мети (PPT principal purpose test, ще один тест на додачу до тесту бенефіціарного власника, який має проходити компанія-резидент України, щоб застосувати знижену ставку по Конвенції MLI або інших конвенцій);

- правила контрольованих іноземних компаній (правила, що передбачають оподаткування нерозподіленого прибутку іноземних компаній на рівні українських бенефіціарів).

«Таких правил до сьогоднішнього дня не існувало в Україні взагалі. Також у ПКУ буде введено більш розширене поняття «бенефіціарний власник» і постійних представництв нерезидентів у порівнянні з тим, що є зараз», – наголосив пан Бобошко.

 

© 2020 KPMG означає ТОВ "КПМГ-Україна", ПрАТ "КПМГ Аудит" та АО "КПМГ ПРАВО", компанії, зареєстровані згідно із законодавством України; члени глобальної організації незалежних фірм KPMG, що входять до KPMG International Limited, приватної англійської компанії з відповідальністю, обмеженою гарантіями своїх учасників. Всі права захищені.


Щоб отримати докладнішу інформацію про структуру глобальної організації KPMG, відвідайте https://home.kpmg/governance.

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG