close
Share with your friends

«Гріховні» податки

«Гріховні» податки

Останнім часом в багатьох юрисдикціях запроваджуються «гріховні» податки (з англ. sin tax), тобто юрисдикції оподатковують ті товари, які можуть бути шкідливими для здоров’я людей: алкоголь, тютюн, солодка їжа і напої, фаст-фуд або забруднювати навколишнє середовище - поліетиленова упаковка тощо.

За цією темою

Джерело: Strategic Business Review

Так, за даними Global Food Research Program, станом на 20 травня 2019 р. податок на солодкі безалкогольні напої (з англ. soft drink tax, soda tax, далі – «Податок») існує вже у 43 країнах світу, включно з США (проте не на всій території, а лише у восьми містах), 9 країн-членів ЄС (серед яких Великобританія, Франція, Бельгія, Угорщина, Естонія, Фінляндія), на території Каталонії в Іспанії, у Норвегії, також в деяких країнах Африки та Азії (ОАЕ, Саудівська Аравія, Південна Африка, Таїланд, Індія). Більшість юрисдикцій оподатковують лише солодкі напої, але є серед них такі (Мексика, Угорщина), які оподатковують усі харчові продукти з високим вмістом цукру або взагалі весь фастфуд фірмових мереж ресторанів - штат Керала в Індії. Починаючи з 2018 р. запровадження Податку активно лобіюють органи охорони здоров`я та громадські організації у Німеччині, Австралії, Сінгапурі, Румунії.

Ідея оподатковувати господарську діяльність, яка викликає негативні зовнішні наслідки належить англійському економісту Артуру Піґу. Виробники, як правило не бажають за власний кошт компенсувати витрати на охорону навколишнього середовища або здоров'я, що пов’язані зі збільшенням споживання продуктів із великим вмістом цукру. Ці витрати лягають на суспільство. Податок Піґу (від імені автора ідеї) має на меті збалансувати соціальну вартість результатів господарської діяльності з їхньою ринковою вартістю. Альтернативою податку, є обмеження допустимих негативних наслідків господарської діяльності та зобов'язання застосовувати інші способи виробництва чи технології, які є менш шкідливими та зрештою не призведуть до значних відхилень між соціальною та ринковою вартістю результатів господарської діяльності.

За стандартами ВООЗ щоденний рівень вживання цукру як природного, що вже присутній у харчових продуктах, так і штучно доданого, не повинен перевищувати 10% добової калорійності раціону. ВООЗ пропонує подальше зниження споживання цукру до 5% добової калорійності раціону. Більш того, через перевищення норм споживання цукру призводить до розвитку серйозних захворювань: ожиріння, цукрового діабету, серцево-судинних хвороб, онкологічних захворювань, погіршення стану зубів тощо. Глобальний план дій щодо запобігання та контролю за неінфекційними захворюваннями на 2013–2020 рр. пропонує країнам розглянути використання економічних інструментів, що в тому числі можуть включати податки для забезпечення більш здорового раціону харчування. Подальші звіти ВООЗ, опубліковані у 2015 та 2016 роках закликають до запровадження оподаткування солодких безалкогольних напоїв.

Солодкі фунти у податках

Податок, передбачений Законом про фінанси Великобританії, почав діяти з 6 квітня 2018 року. Виробники та імпортери солодких безалкогольних напоїв повинні бути внесені до реєстру платників та сплачувати Податок за такими ставками:

-     0.18 фунтів з 1 літра напою, із вмістом цукру понад 5 грамів на 0,1 л. напою, або

-     0.24 фунтів з 1 літра напою, із вмістом цукру понад 8 грамів на 0,1 л. напою.

Податком не оподатковуються напої, які за визначенням законодавця є молочними продуктами, алкогольними напоями чи натуральними соками. За загальним правилом обов’язок сплати Податку несе виробник або особа, яка здійснює пакування солодких напоїв та з моменту, коли їх відвантажено зі складу зберігання для реалізації. Платники Податку повинні бути внесені до спеціального реєстру, створеного для цих цілей та зберігати документи, які містять інформацію про кількість (у літрах) оподатковуваних напоїв, склади їх зберігання, дату відвантаження зі складу. Також передбачені звільнення від оподаткування Податком напоїв на експорт та звільнення для малих виробників/імпортерів.

Рік потому за даними Food Ingredients First, споживачі стали купувати напої з меншою кількістю цукру, в тому числі, враховуючи, що вони коштують дешевше у порівнянні з оподатковуваними напоями. Крім того, виробники почали випускати більшу кількість продукції з меншим рівнем цукру без шкоди для смаку. Хоча, певне занепокоєння викликає заміна природних моносахаридів та дисахаридів (таких як глюкози, фруктози, лактози) на штучні підсолоджувачі з високим глікемічним індексом (наприклад, мальтодекстрин), надмірне вживання яких має такі ж наслідки для здоров`я, як і вживання цукру.

Підсумовуючи, перші позитивні результати від запровадження Податку у Великобританії спонукають громадських активістів лобіювати розширення оподатковуваної продукції на молочні напої з додаванням цукру, а також запровадження аналогічного податку для шоколаду, сухих солодких сніданків.

Варто зазначити, що Ірландія перед запровадженням Податку, звернулася до Європейської Комісії з метою підтвердження, що дана міра не спотворює конкуренцію на ринку. Як зазначено у рішенні Європейської комісії, оподаткування солодких безалкогольних напоїв і не оподаткування інших напоїв (з низьким вмістом цукру, натуральних соків, алкогольних напоїв та інших) не становить надання вибіркових переваг чи пільг для певних товарів, оскільки такі винятки можуть бути виправдані загальною логікою системи, яка спрямована на поліпшення здоров'я населення.

Цукровий цент

У США дискусія навколо Податку гостріша, ніж будь-де в Європі, незважаючи на те, що солодкі напої не оподатковуються на рівні федерації чи на рівні окремих штатів. Ініціатива йде від окремих міст. Так, 8 міст із різних штатів ввели Податок. У місті Берклі оптові постачальники сплачують Податок у розмірі один цент з однієї унції (0,03 літри) солодких безалкогольних напоїв. Сума податку вважається заборгованістю перед бюджетом міста. Будь-який роздрібний продавець (йдеться про торгові мережі), що отримав напої від оптових постачальників є податковим агентом, який має обов`язок стягнути Податок з постачальника та перерахувати його міській раді. Крім того, роздрібні продавці мають повідомити податкові органи про поставки та надати докази, що постачальник зареєстрований у спеціальному реєстрі. Зрештою, як і у випадку Великобританії, Податок сплачує споживач у складі роздрібної ціни.

Згідно з дослідженням Університету Каліфорнії, споживання солодких напоїв мешканцями міста Берклі зменшилося на 52% за три роки після введення податку у 2015 році.

Не так солодко в країні хюгге

У 2012 році Данія оголосила про скасування з 2014 р. Податку, ставка якого була однією з найвищих у світі (приблизно 0,22 євро з 1 літра). Рішення прийнято з огляду на негативні наслідки для економіки, які вищі у порівнянні з доходами, що надходили до бюджету від оподаткування солодких напоїв. Прямі негативні наслідки для економіки є втрати ПДВ, оскільки споживачі все одно купували такі товари у сусідніх із Данією Швеції та Німеччині, а непрямі негативні наслідки (закриття бізнесу, втрата частки ринку) точно оцінити складно.

Як підсолодити життя українському виробнику

Діабет 2 типу, набутий через надмірну кількість цукру в раціоні, – це одна з найпоширеніших хвороб у світі, яка до того ж щороку «молодшає». В Україні також кількість хворих постійно зростає. Інформаційно-роз`яснювальних заходів для профілактики захворюваності недостатньо, так само як і  видатків бюджету на лікування все більшої кількості хворих. За таких обставин введення Податку виглядає дуже привабливим рішенням, якщо податкові надходження будуть спрямовані на покриття дефіциту видатків для закупівлі ліків.

Для розробки механізму Податку спершу необхідно дати відповіді на такі питання:

1.      Яку продукцію слід оподатковувати?

2.      Який вид Податку слід використовувати?

3.      Наскільки високим повинен бути Податок?

4.      Хто має бути платником Податку;

5.      Куди мають бути спрямовані зібрані Податки: до бюджету чи державного цільового фонду?

Відповідаючи на поставлені питання, доцільно переймати релевантний досвід та підхід інших юрисдикцій. У більшості юрисдикцій Податок існує у вигляді акцизу, а не податку на додану вартість чи аналогічного йому податку з продажів. Ставка акцизу може залежати від обсягу напою (без визначення точної кількості цукру в ньому) або від кількості грамів цукру у напої, як у Великобританії. Останній варіант видається більш обтяжливим для платників із точки зору збереження підтверджуючих документів про вміст цукру у напої, однак стимулює виробників до його зменшення. Крім того, дворівнева система ставок акцизу для тих напоїв, які містять різну кількість цукру, що застосовується в близько половині юрисдикцій, також стимулює виробників зменшувати кількість цукру у напоях, щоб застосувати нижчі ставки акцизу. Розмір Податку має бути таким, щоб стимулювати змінювати вибір споживачів, і за різними дослідженнями ставки у діапазоні 10%-20% є ефективними для цієї мети. Платниками податку можуть виступати виробники та постачальники продукції (як у Великобританії), що здається більш зручним, або ж торгові мережі (як у місті Берклі). У першому випадку, Податок вже буде зібраний до того, як товар потрапить на прилавки магазинів.

Практика багатьох провідних країн світу показує, що Податок є одним з ефективних способів впливу на вибір споживачів та додатковим джерелом коштів для різних заходів з профілактики, діагностики та лікування діабету. Слід також врахувати, пропозиція запровадження такого податку зустріне потужну критику виробників та постачальників солодких напоїв. Варто врахувати інтереси усіх основних стейкхолдерів, щоб механізм податку був простий і зрозумілий та враховував особливості ринку. 

Дар’я Батухтіна, консультант KPMG в Україні

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG