close
Share with your friends

Рішення, які не підлягають оскарженню. СІС Груп VS ДФС

СІС Груп VS ДФС

У 2016 році ГУ ДФС у Одеській області (далі – Контролюючий орган) проведено перевірку з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) ПП «СІС ГРУП» (далі – Компанія), за результатами якої донараховані податкові зобов’язання на суму 25 млн грн. Предметом перевірки були проведені у 2013-2014 роках операції з експорту агропродукції на користь двох нерезидентів. Один з нерезидентів був зареєстрований у низькоподатковій юрисдикції, включеній КМУ у відповідний Перелік (Об’єднані Арабські Емірати), інший – резидент Великобританії з організаційно-правовою формою «LLP».

За цією темою

Компанія оскаржила акт перевірки, не погоджуючись з її результатами. Після проходження всіх інстанцій, Верховним Судом (далі – Суд) винесено ухвалу, у якій справа вирішена на користь Компанії.

Далі розглянемо цю справу у розрізі ключових моментів.  

1)    Операції з британськими партнерствами

Нагадаємо, що згідно положень ПКУ, у редакції, що діяла до 01.01.2015 року, контрольованими вважались операції з контрагентами, які сплачують корпоративний податок за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні (тобто без прив’язки до переліку низькоподаткових юрисдикцій, що затверджується КМУ). Підприємства, що мають ОПФ «LLP» та зареєстровані у Великобританії, не сплачують корпоративний податок в Великобританії.

Як ми можемо побачити з рішення Суду, Компанія задекларувала у звіті про КО та подала документацію з ТЦ по операціям з британським партнерством (Great Grain LLP, далі - LLP ). Але після проведеної перевірки Контролюючим органом та нарахування штрафних санкцій, Компанія спростувала факт визнання цих операцій контрольованими у Суді під час процедури оскарження.

Контролюючий орган під час перевірки впевнився у факті несплати LLP корпоративного податку (згідно даних офіційного ресурсу Управління державної реєстрації юридичних осіб Великобританії - companieshouse.gov.uk), що підтверджує позицію правомірності віднесення цих операцій до контрольованих.

Суд, посилаючись на те, що Великобританія відсутня у Переліку країн, затвердженого  КМУ, визнав операції з LLP неконтрольованими.

2)    Джерела та зіставність операцій

Необхідно зазначити, що в якості методу ТЦ і Контролюючий орган, і Компанія використовували метод порівняльної неконтрольованої ціни (ПНЦ). В той же час, Контролюючий орган аналізував офіційно визнані джерела інформації, визначені КМУ (далі – Офіційні джерела), що були встановлені ПКУ як пріоритетні. Компанія застосувала дані інформаційної агенції «ПроАгро» , яка  відсутня у переліку Офіційних джерел.

У рішенні Суду зазначено, що у використаних Контролюючим органом джерелах не містились дані про існуючі надбавки (знижки) до цін, а також інші об'єктивні умови, що можуть впливати на ціни.

На захист Контролюючого органу зазначимо, що Офіційні джерела та інформаційний портал «ПроАгро» містять схожий обсяг інформації, що використовується для зіставлення умов операцій. До того ж,  джерело «ПроАгро», крім того, також не містить додаткових факторів, які можуть впливати на ціноутворення, відображає ціни попиту та пропозиції (а не операцій, що фактично відбулись), та не включено КМУ в перелік Офіційних джерел.

3)      Дати, на які аналізувались ціни

Компанія порівнювала ціни обох КО з цінами у виданні «ПроАгро» на дати укладення договорів. Контролюючий орган під час перевірки керувався «правилом форвардних контрактів»:  для тих операцій, які відбувались на підставі форвардних контрактів, використовував ціни на товари у Офіційних джерелах на дати укладення таких контрактів; для інших операцій (що проведені на підставі контрактів, які не є форвардними) ціни визначались на дати переходу права власності на товари.

Суд у рішенні зазначив, що норми статті 39 ПКУ не ототожнюють дату здійснення контрольованої операції з датою переходу власності.

Підсумовуючи огляд зазначеного рішення Суду, вважаємо, що позиція Суду на користь Компанії продиктована відсутністю чіткої законодавчої позиції, щодо віднесення операцій з ОПФ до контрольованих у 2013-2014 роках та чіткого визначення дати, на яку необхідно проводити аналіз цін. Також попри використання сторонами схожих підходів щодо вибору джерел інформації, Суд підтримав позицію Компанії. Оскільки таке рішення виглядає неоднозначним, з точки зору методології ТЦ, платникам слід очікувати нових перевірок та спорів стосовно застосування джерел інформації для аналізу ТЦ.

Ірина Болтянська, Консультант, Трансфертне ціноутворення, KPMG в Україні

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG