close
Share with your friends

Практика застосування митного законодавства: коротко про головне

Практика застосування митного законодавства

25 вересня у KPMG в Україні відбувся бізнес-сніданок на тему актуальної практики застосування митного законодавства податковими та митними органами.

За цією темою

Джерело: Юридична газета

Під час заходу були розглянуті практичні та проблемні питання митного і податкового законодавства стосовно митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, зокрема, митне оформлення і контрольовані операції через призму трансфертного ціноутворення, останні тенденції та практика митних і податкових органів контролю за переміщенням товарів, поточні результати й уроки операції «Бастіон», оформлення переміщення товарів за різними типами митних декларацій - податкові наслідки, перші уроки роботи САЕРП і СЕ при імпорті пального тощо.

Розповідаючи про операцію «Бастіон», адвокат, старший менеджер KPMG в Україні Тарас Коваль зазначив, що її основною метою є попередження та недопущення незаконного переміщення товарів через митну територію України. Завдяки цьому, суттєво зменшаться порушення законодавства в податковій та митній сферах.

«До спецоперації залучені усі підрозділи ДФС України: митниця та податкова міліція. Що це дасть? Так, оперативний обмін інформацією між усіма підрозділами дозволить швидко виявляти, попереджати та припиняти протиправні діяння як на кордоні, так і всередині країни, здійснюючи оперативний контроль усього ланцюга проходження товару між митницями, при якому доступ до вантажу та документів матиме виключно митник», - розповів пан Коваль. За його словами, особлива увага в межах спецоперації звертається на:

  • факти подання неправдивих відомостей за основними характеристиками товарів, їх ціни, додаткових складових митної вартості тощо - з метою уникнути/ зменшити базу оподаткування;
  • випадки заниження митної вартості, зокрема, при ввезенні транспортних засобів у зібраному та/або розкомплектованому стані.

Водночас перевагами спецоперації для бізнесу є:

  • зменшення обсягів «сірого»/«чорного» експорту/імпорту;
  • зменшення ролі «людського» фактору під час здійснення митних процедур;
  • автоматизація та діджиталізація митного оформлення як на «внутрішніх» митницях, так і митницях «на кордоні».

При цьому результат реалізації переваг такий:

  • підвищення якості і спрощення процедур митного оформлення;
  • зростання довіри до митних органів як партнерів бізнесу, а не тільки контролерів;
  • перетворення митниці у сервісну службу.

На думку пана Коваля, головний недолік спецоперації для бізнесу полягатиме в тому, коли задекларована мета не відповідає фактам дій.

Крім цього, KPMG в Україні у червні 2019 р. було проведено опитування бізнесу, яке показало, що будь-яке нововведення, ініціатива чи спецоперація податкового чи митного органу насторожують бізнес. Серед іншого, підставами для настороженості є відсутність довіри, належної комунікації, а також ефективних юридичних механізмів та інструментів:

  • захисту бізнесу;
  • притягнення до відповідальності посадових осіб, які можуть зловживати повноваженнями під час проведення перевірок та/або прийняття рішень за результатами таких перевірок, їх оскарження тощо.

У свою чергу старший консультант KPMG в Україні Євгенія Марущенко розповіла про митну вартість та трансфертне ціноутворення (далі - ТЦ). За її словами, визначення митної вартості та складання документації з ТЦ базуються на різній методології. Водночас, документація з ТЦ може використовуватись для митної оцінки як підтвердження відсутності впливу пов’язаності сторін на контрактну вартість товарів при митному оформленні.

За словами Дар’ї Батухтіної, консультанта KPMG в Україні, за статистикою у 2018 р. було 1350 запитів на підтвердження автентичності документів, поданих митним органам України. З них автентичними були 839 документів, не підтверджено 353 документи, відповіді не отримано - 158. При цьому при перевірці преференційного походження товарів було направлено на перевірку 3389 документів, не підтверджено преференційний статус товару - 557 документів.

Також пані Батухтіна розповіла про спеціальні транзитні спрощення, критеріями для отримання яких є:

  • резидент;
  • регулярно виступає суб’єктом режиму (не менше 50 митних декларацій для поміщення товарів у режим спільного транзиту впродовж попередніх 12 місяців);
  • дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності;
  • належна система ведення бухгалтерського обліку, комерційної та транспортної документації;
  • забезпечення практичних стандартів компетенції або професійної кваліфікації відповідальної посадової особи підприємства.

Старший консультант відділу податкового та юридичного консультування KPMG в Україні Андрій Бузницький виокремив актуальні питання, пов'язані з податком на репатріацію. Також він згадав про Проект Закону №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зазначивши, що основними змінами щодо податку на репатріацію є наступні:

  • розширення визначення бенефіціарного власника в Податковому кодексі України;
  • включення положення про тест основної мети в Податковий кодекс України;
  • розширення визначення дивідендів для цілей оподаткування.

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG