close
Share with your friends

Екологічні інвестиції: чи з’являться в Україні «зелені» облігації

Екологічні інвестиції

І кому може бути вигідно інвестування в цей фінансовий інструмент.

За цією темою

Джерело: Mind

Запуск ринку «зелених» облігацій дасть змогу залучити капітал у різні сфери енергоефективності України, зазначають у Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження України. За розрахунком International Fininace Company, запуск ринку «зелених» облігацій дасть змогу Україні залучити $73 млрд до 2030 року.

Крім того, залучення інвестицій необхідне для виконання цілей Енергетичної стратегії України до 2035 року.

Про те, коли ж в Україні може з’явиться зазначений фінансовий інструмент і про всі його переваги, розповіли Mind радник KPMG Law Ukraine Ярослав Чекер та юрист цієї компанії Вікторія Кулініч.

Як працюють «зелені» облігації у світі

Поки наукова спільнота розробляє плани та стратегії, як завадити глобальному потеплінню, фінансова інженерія не стоїть осторонь та робить свій внесок, який зокрема, дозволяє мінімізувати пов’язані з природними катаклізмами ризики та навіть заробити на цьому. Загальна мета ринку «зелених» облігацій (green bonds) – посилення значення фінансових ринків у розв’язанні екологічних проблем задля забезпечення сталого майбутнього. Чітко окреслюючи екологічно корисні проекти, на які залучаються інвестиції, «зелені» облігації дозволяють інвесторам оцінювати та інвестувати свій капітал виключно на екологічно стійкі проекти. За даними Climate Bonds Initiative, лише за останні три роки обсяг випущених «зелених» облігацій зріс майже на 106%, а у 2018 році було випущено рекордні облігації на суму $167 млрд.

Використовувати такий інвестиційний механізм можуть як інвестори з приватного сектору, так і з державного сектору економіки. Наприклад, фінансові корпорації та підприємства серед всіх інших емітентів у 2018 році склали 29%, а кількість суверенних «зелених» облігацій наразі одна з найбільших. Так, у 2018 році, зокрема, Бельгія здійснила рекордний одноразовий випуск «зелених» облігацій на суму $5,5 млрд. У трійку країн-лідерів за обсягами випусків цього фінансового інструмента за І квартал 2019 року увійшли США, Франція та Нідерланди. Серед емітентів і міжнародні фінансові організації, такі як EBRD, IFC, ADB, та нефінансові підприємства, випуски яких у 2018 році склали 17% від загального обсягу.

«Зелені» облігації можна визначити як інструмент залучення капіталу, різновид боргових цінних паперів, який засвідчує відносини позики між емітентом і власником облігації та підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений строк та виплатити дохід за облігацією, якщо не передбачено інше. Механізм доволі простий і особливих відмінностей з давно відомими нашому законодавству облігаціями немає. Однак наріжним каменем цього інструменту є обов’язкове використання отриманих, шляхом випуску облігації, коштів на повне/часткове фінансування або рефінансування «зелених» проектів.

Під які проекти випускають «зелені» облігації

Міжнародна асоціація ринків капіталу (ICMA) у 2014 році разом з іншими зацікавленими сторонами розробила та періодично оновлює «Принципи «зелених» облігацій» (далі – Принципи) – дорожню карту щодо випуску «зелених» облігацій, яка хоч і не має обов’язкового характеру, однак є загальновизнаним стандартом. У Принципах окреслено приблизний перелік «зелених» проектів, і під ними розуміються проекти, пов’язані із відновлювальними джерелами енергії, ефективним використанням електроенергії, запобіганням забрудненню і контролем рівня забруднення, екологічно стійким управлінням живими природними ресурсами та землекористуванням, збереженням земного і водного біорізноманіття, екологічно чистим транспортом, збалансованим управлінням водними ресурсами та стічними водами, адаптацією до зміни клімату, екологічно ефективними та/або адаптованими продуктами безвідходної економіки, виробничими технологіями і процесами та «зеленими» будівлями, що відповідають регіональним, національним або міжнародно визнаним стандартам або сертифікаціям.

За механізмом дії наразі виділяють чотири основні види «зелених» облігацій:

  • стандартні облігації, кошти від яких спрямовуються на «зелені» проекти: стандартний борговий інструмент з правом вимоги до емітента;
  • «зелені» облігації, прив'язані до доходів: боргове зобов'язання без права регресу до емітента, в якому кредитний ризик прив'язаний до грошових надходжень, що є предметом забезпечення за рахунок доходів, винагород, податків тощо. Надходження від розміщення таких облігацій витрачаються на «зелені» проекти, які можуть бути як пов'язані з джерелами таких грошових надходжень, так і не пов'язані з ними;
  • «зелені» облігації проектного фінансування: облігації з правом або без права регресу до емітента спрямовані на фінансування одного або декількох «зелених» проектів, інвестор за якими несе ризики, пов'язані з проектами;
  • «зелені» сек'юритизовані облігації: облігації, забезпечені одним або кількома «зеленими» проектами та, включаючи, але не обмежуючись: облігаціями, цінними паперами, які забезпечені активами, цінними паперами, що забезпечені іпотекою, тощо.

Основним джерелом погашення облігацій є грошові надходження від активів. Такий тип облігацій включає, наприклад, сек'юритизацію сонячних панелей на дахах та/або сек'юритизацію енергоефективних активів.

Як регулюється обіг зазначених облігацій

Наразі в більшості країн світу «зелені» облігації регулюються так само, як і звичайні облігації, тому виникає потреба в їх додатковій оцінці, щоб було підтверджено їх віднесення саме як до «зелених». У зв’язку з цим емітент у проспекті емісії цих фінансових інструментів, на додаток до іншої обов’язкової інформації, повинен чітко сформулювати цілі та описати процедуру, за допомогою якої він відніс проект, на який залучає фінансування, до категорії «зелених».

«Зелені» облігації мають високий рівень прозорості, тому емітенти обов’язково повинні розкривати чотири ключові елементи, перелік яких закріплений у Принципах: використання коштів, процес відбору та оцінки проектів, управління коштами і звітність.

Також їм рекомендується проводити незалежну зовнішню оцінку власних процесів оцінки та відбору проектів. Для цього емітент може використати якийсь із інструментів, які наведені у Принципах:

  • перевірка консультанта (окрема думка) – консультаційна підтримка від консультанта або консалтингової фірми з визнаною експертизою у фінансових проектах, пов’язаних з екологічною стійкістю, який перегляне та оцінить структуру випуску «зелених» облігацій емітента, зазвичай у формі окремої думки або «висновку незалежного спеціаліста» перед здійсненням випуску чи після;
  • перевірка або аудит – повна перевірка «зелених» облігацій, структури їх випуску чи базових активів кваліфікованою третьою стороною (як правило, це аудиторська фірма), яку визнають, репутації якої довіряють і яка схвалена для проведення таких перевірок на відповідність зовнішнім та внутрішнім процедурам емітента до та після здійснення випуску; 
  • сертифікація – «зелені» облігації, їх структура чи порядок використання коштів можуть бути підтверджені (сертифіковані) відповідною акредитованою установою, що здійснює відповідну сертифікацію. Однак наразі єдина визнана світовою спільнотою сертифікація CBS (Climate Bonds Standart) все одно вимагає наявності від кваліфікованої третьої сторони (наприклад, аудиторської фірми) «Оцінки готовності до випуску»;
  • рейтингування – «зелені» облігації чи їхня структура може отримати рейтинг від відповідного рейтингового агентства або спеціалізованої консалтингової фірми. Рейтинг «зеленим» облігаціям надають окремо від рейтингу емітента за спеціальними так званими ESG-показниками. ESG – це «environmental, social, and corporate governance» показник, який означає інформацію про екологічний і соціальний вплив, а також корпоративне управління, який дедалі все частіше і частіше використовується інвесторами при визначенні інвестиційної привабливості проекту.

Як і коли цей інструмент запрацює в Україні

Усі ці заходи є дуже важливими на ринку «зелених» облігацій як для інвесторів, так і для емітентів. Вони надають додаткову гарантію та впевненість для інвесторів, що їхні кошти пішли саме на екологічно корисні проекти, що і є їхнім основним мотивом для купівлі саме цього фінансового інструменту. А для емітентів такі заходи підвищують привабливість проекту і збільшують кількість коштів, які вони можуть отримати, адже маркування облігацій як «зелених» повідомляє про стратегію сталого розвитку емітента, що позитивно впливає на його репутацію і також може вплинути на попит споживачів на його товари або послуги. Останнім часом спостерігається перевищення попиту над пропозицією на ринку «зелених» облігацій, і тому помічені випадки, коли «зелені» облігації продаються дорожче за звичайні облігацій як на біржовому, так і на вторинному ринках. Також не поодинокі випадки державної чи податкової підтримки з боку юрисдикцій, де здійснюється випуск таких облігацій, що стимулює їхнє використання.

Варто відзначити, що розвиток правового регулювання ринку «зелених» облігацій перебуває на активній стадії становлення і продовжує розвиватися. Окрім вже згаданих вище Принципів існують добровільний Стандарт кліматичних облігацій (Climate Bonds Standard), та національні стандарти щодо «зелених» облігацій, які в тому чи іншому вигляді діють лише в деяких країнах світу, таких як Китай, Індія, Бразилія, Марокко та Франція. А на основі вже згаданих вище Принципів та з врахуванням найкращих світових практик відносно нещодавно – в червні 2019 року – Єврокомісія в межах Плану дій щодо сталого фінансування опублікувала звіт стосовно Стандартів «зелених» облігацій ЄС, в якому надала рекомендації щодо прийняття Стандарту «зелених» облігацій ЄС та розробила їхню попередню версію.

В Україні цей інструмент згадувався в проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» за реєстраційним номером 9035, який наразі вже знято з розгляду. Однак, з огляду на активну роботу Держенергоефективності відносно розробки Проекту розпорядження уряду щодо Концепції запровадження ринку «зелених» облігацій в Україні та плану заходів стосовно її реалізації, очікується, що і в Україні з’явиться можливість приєднатися до світової тенденції.

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

loading image Запит про послуги KPMG