Діджиталізація економіки: виклики для оподаткування. Погляд BEPS

Діджиталізація економіки

Цифрові технології змінюють звичний спосіб функціонування економіки, змінюють бізнес-моделі та ланцюги створення вартості, збільшують можливості компаній взаємодіяти з клієнтами на певному ринку віддалено, або через обмежену фізичну присутність, що дозволяє уникати оподаткування в окремих юрисдикціях. Поширення високорентабельних високотехнологічних моделей ведення бізнесу, які насамперед засновані на цифрових технологіях, породжує низку широких проблем прямого оподаткування, що стосуються головним чином питання розподілу оподаткованого доходу між країнами.

1000

У проміжному звіті OECP/G20 в рамках 1-ї дії плану BEPS «Виклики для оподаткування в умовах діджиталізації» визначено наступні типові характеристики, притаманні високо-цифровим бізнес-моделям:

-  «масштаб без ваги» (англ. scale without mass) – підприємства можуть брати масштабну участь в економічному житті юрисдикцій без вагомої фізичної присутності;  

-  основа з нематеріальних активів (англ. reliance on intangible assets) – переміщення прибутків від нематеріальних активів до юрисдикцій, які платять занижену ставку податку або не платять податків взагалі;

-  внесок користувачів (англ. data and user contributions) – у високотехнологічному бізнесі цінність формується завдяки інформаційним активам та користувачам та викликає труднощі з оподаткуванням.

ОЕСР пропонує  три шляхи розв’язання проблемних питань оподаткування прибутків, що виникають в умовах цифрової економіки:

1. Підхід «внесок користувачів» – ґрунтується на твердженні, що постійна та активна участь користувачів, а також залучення даних та інформаційних ресурсів від них, є найважливішим компонентом створення вартості для певних високоцифрових компаній. Дана специфіка характерна для таких бізнес-моделей як соціальні медіа платформи, пошукові системи, онлайн торгові площадки.

Під час застосування цього підходу частка відповідного прибутку має бути розподілена на користь юрисдикцій, де розташовані користувачі даних. При цьому, існують труднощі в частині використання традиційних методів трансфертного ціноутворення для визначення суми прибутку, яка повинна бути виокремлена для користувачів.

2. Підхід «маркетингових нематеріальних активів» – застосовується у випадках, коли ТНК може здійснювати свою діяльність у юрисдикції через віддалений доступ. У такому випадку визначається внутрішній функціональний зв'язок між маркетинговими нематеріальними активами та ринком (юрисдикцією), що проявляється через бренд або  базу даних клієнтів.

Даний підхід пропонує змінити існуючі правила трансфертного ціноутворення в частині надання прав оподатковування окремих доходів, пов'язаних з нематеріальними активами, навіть у разі відсутності оподатковуваної присутності.

3. Підхід «істотної економічної присутності» – полягає в тому, що компанія має бути оподаткована в юрисдикції, де не має фізичної присутності, але має значну економічну присутність, на основі факторів, які свідчать про цілеспрямовану та стійку взаємодію з юрисдикцією через цифрові та інші автоматизовані технології.

Такими фактами можуть бути, зокрема: база користувачів у відповідній  юрисдикції; виставлення рахунків та оплата  у місцевій валюті; ведення веб-сайту на місцевій мові; маркетингові, рекламні  та інші заходи, проведені онлайн.

ОЕСР прагне побороти негативну практику уникнення оподаткування у сфері цифрових технологій та планує опублікувати фінальні рішення щодо запровадження дій у цьому напрямку в остаточному Звіті у 2020 році, з урахуванням отриманих від громадськості коментарів.

Олексій Щурко, старший консультант KPMG в Україні 

Іван Зозулюк, консультант KPMG в Україні

KPMG у соцмережах

Мій профіль

Першокласний контент, персоналізований для вас.