Зокрема, Верховний Суд підтримав наступні аргументи платника:

·       правочин, який вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 205 ЦК України, є нікчемним;

·       підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а встановлення актом перевірки нікчемності правочину знаходиться за межами компетенції податкового органу, не належить до функції контролю дотримання платниками податків податкового законодавства. Не вимагається визнання такого договору і в суді;

·       за наявності відповідних обставин предметом розгляду та дослідження є податкові наслідки вчинення відповідних дій без урахування наявності цивільно-правового договору та реальність господарських операцій, як підстава виникнення права на формування платником податку своїх даних податкового обліку;

·       контролюючі органи можуть звертатись до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

 

Детальніше у Постанові Верховного Суду у справі № 2а-3925/12/2170

Софія Барановська, Консультант, KPMG в Україні