Друг на воді

Костянтин Карпушин та його водно-моторний спорт

Хобі, щоб відпочити від роботи? Ні, ще більше — відключитися абсолютно від норм, правил та податків! Залишити за бортом дедлайни та проекти, але не назавжди. До них наш герой — Костянтин Карпушин, партнер, керівник групи з надання послуг у галузі трансфертного ціноутворення KPMG Law Ukraine — якраз повертається із задоволенням та новими ідеями. Чому важливо «провітрювати» голову та чи легко дійти до Чорного моря по Дніпру? Костянтин Карпушин та його водно-моторний спорт до вашої уваги.

1000

Джерело: Український Юрист

Як почалося ваше захоплення водно-моторним спортом?

Я з дитинства займався спортом — фігурним катанням, але на третьому курсі університету зламав руку. Без спорту своє життя не уявляв, а батько якраз купив гідроцикл. І він мене захопив. Два роки це була просто розвага, поки не почав брати участь у змаганнях. У перших же я виграв, це було трохи більше 10 років тому, в 2008-му.

Змагання проходили в рідному місті?

Ні, по всій країні. Я тоді жив у Росії і брав участь у Кубку РФ та чемпіонаті РФ — найбільших змаганнях, кожне з яких було розбито на 6—8 етапів у різних містах: Перм, Москва, Іжевськ, Краснодар, Владивосток. Виходило поєднувати переїзди з командою і технікою, тренування і роботу.

Пік спортивної кар’єри припав на Фінляндію, де я жив і працював у 2009—2010 роках. Тоді брав участь у Кубку Росії, чемпіонаті Росії, чемпіонаті Фінляндії та чемпіонаті Естонії. У чемпіонаті Фінляндії один раз навіть посів третє місце.

У Фінляндії та Естонії цей вид спорту більше розвинений?

Учасників було трохи більше на той момент. 

А в Україні брали участь у змаганнях?

Ні, в Україні вже ні. Я переїхав сюди у 2013 році, а спортивну кар’єру закінчив у 2011-му. Усю енергію, яку вкладав у спорт, зараз направляю в роботу. Хоча торік була така думка, але відновленню спортивної форми треба приділяти дуже багато уваги і часу, тому відмовився. Навіщо брати участь, якщо немає шансів на перемогу? Як кажуть: перемога — не головне, головне — перше місце. А без гарної спортивної форми його не досягти. У мене, як у керівника напрямів, просто немає вільного часу, щоб професійно зайнятися спортом: щодня тренажерний зал, через день — тренування на воді.

Знаю, що тепер ви віддаєте перевагу катеру, а не гідроциклу. Як так сталося?

За великим рахунком, різниця між катером та гідроциклом у кількості посадочних місць, тому я вірний водно-моторному виду транспорту.

Колись у мене була мрія жити на річці і подорожувати нею. Будь-яке місто з річки, і Київ зокрема, має зовсім інший вигляд: підсвічена Лавра, мости, характерний силует міста з пагорбами — неймовірна картина. Коли я вперше приїхав до Києва, побачив Дніпро — одразу зрозумів, що хочу тут жити і у мене обов’язково буде невеликий човен. Через два роки наполегливої роботи моя мрія здійснилася: я живу на найкрасивішій річці і у мене є катер. 

Розкажіть про свій човен.

Це семимісний BRP Sea Doo Speedster 200. 430 кінських сил і два двигуни — думаю, це один із найшвидших човнів на Дніпрі. Їх більше не виробляють.

А на воді є обмеження швидкості, необхідність отримання аналога водійського посвідчення?

Коли я жив у Фінляндії, їх водна поліція суворо стежила за перевищенням швидкості, тож просто так розігнатися там неможливо без уваги правоохоронних органів.

У Києві теж є водна поліція, учасників водного руху менше, але правил треба дотримуватися: бути в жилеті і не вживати алкоголь. Із завданням знизити кількість неадекватних водіїв на річці, на мою думку, київська поліція справляється. Права на управління водним судном теж повинні бути або ліцензія, якщо йдеться про спорт.

Як вам Київ з точки зору водної інфраструктури, зручний?

Чудовий у межах міста. Мені є з чим порівнювати на пострадянському просторі. Багато хто може тільки мріяти про заправки на річці, у нас вони є. Ландшафт міста, звивистість русла — це дає велике розмаїття пейзажів, цікаво ходити по річці.

Ви подорожуєте по річці, як і мріяли. Канів, Черкаси, Хортиця, Чорне море — що було найдальшою точкою?

Виявилося, що подорожувати на далекі відстані по Дніпру не так уже й просто — немає інфраструктури, в першу чергу, заправок. Якщо від’їхати в бік Українки (Київська область), то там заправок немає. А водний транспорт витрачає дуже багато бензину. У мого човна бак 190 літрів і вистачає його на кілька годин, покататися на вихідних — 190 літрів 95-го бензину.

Дійти до Канева — це 190 літрів в один бік, але треба паливо ще й на зворотний шлях. Одного разу з друзями ми все ж вирішили доїхати з Києва до Дніпра. Ми дійшли до Канева і зрозуміли, що потрібна перерва. Наша подорож звелася до того, що ми часто зупинялися і добиралися до сухопутних заправок з каністрами для бензину (які теж займають місце), переливали бензин в катер і знову ру-халися до заправки. Це вже мало тішило. Прохід шлюзів на річці виявився теж не найзручнішим і романтичним, як могло б здаватися. У підсумку нам вистачило запалу і сил дійти до Черкас — це середина шляху до Дніпра. Ми вийшли в п’ятницю ввечері, в суботу вдень були у Черкасах, ночували в Каневі. Річка після Канева мені здалася не такою гарною, до того ж, це був липень і сильно цвіла вода. Катер з водометом, він всмоктує воду знизу і, якщо маленька глибина, можна пошкодити двигун.

У підсумку на нашу подорож пішло 700 літрів бензину — як до Туреччини з’їздити. Але перевага подорожі річкою — малолюдно, можна зупинитися з наметом у красивому затишному місці і насолоджуватися природою без сусідства з великою кількістю людей.

А як часто ви катаєтеся: тільки вихідні, будні рано-вранці або ввечері?

Я живу прямо біля річки, тому іноді зранку, якщо хороша погода, замість зарядки або пробіжки, сідаю на гідроцикл і ганяю по Дніпру. Завжди корисно відволіктися і потім уже подивитися на робочі моменти зі свіжою головою.

Що спільного між водно-моторним спороти і юриспруденцією?

Узагалі нічого!

Під час поїздки за Київ доводиться планувати зупинки, походи до заправок...

Ні, якщо почати планувати, то втрачається задоволення. Ось як з гідроциклом — катаєшся і кайфуєш, як тільки це перейшло у професійний спорт — стало обов’язком і перестало приносити задоволення. Професійний спорт — важка робота, треба планувати логістику, поїздки команди, кількість бензину в баку...

А у мене хобі — для душі, повного розслаблення і свободи.

Якщо говорити про професію юриста, то правильні слова це — логіка, раціональність, послідовність. Якщо говорити про хобі, водно-моторний спорт (до 2011 року я займався професійно) — це чистої води емоція, коли можна відпочити від логіки і послідовності, притаманної професії.

Які емоції відчуваєте на воді?

Свобода і натхнення від навколишньої краси. На тлі цих емоцій можуть з’являтися абсолютно нові думки, які, в тому числі, допомагають і в роботі.

Відпочиваючи на морі, орендуєте катер або яхту?

Хочу, але ще жодного разу не виходило. Якщо в компанії їдемо, то, звичайно, катаємося.

Водно-моторний  транспорт  на  морі  які  почуття  викликає?

Ще в спортивну кар’єру було декілька етапів на морі — і це виявилось не надто цікаво. З одного боку, зав жди горизонт і синя вода (завжди однаковий вигляд), а з іншого — не змінюється картинка узбережжя. Якщо розвернутися в бік горизонту, то взагалі з трьох сторін однакова картинка, всюди синя вода і качка. Комусь подобається, але я особливо приємних емоцій не відчуваю.

На річці інша історія — два береги з мінливим пейзажем, плюс плавні Десни... Це цікавіше. До того ж, солона вода зазвичай погано впливає на водний транспорт.

Чи відрізняється догляд за човном у прісній та солоній воді, напевно, цвітуча вода теж може шкодити?

Солона гірше. Але, справді, річку давно не чистили від бур’янів та водоростей. На початку і наприкінці сезону чистимо дно катера, обробляємо спеціальним засо-бом, що захищає поверхню від водоростей і черепашок.

А коли починається сезон у Києві?

Офіційно початок у червні, але всі починають раніше, ще на початку травня. А перший катер в яхт-клубі спускають на воду на початку березня. Мій гідроцикл уже з травня на воді, катер — з червня.

Про інші річки думали: Ніл, Амазонка?

Ні, моє хобі зосереджене в Києві, мені насправді подобається річка і ландшафт. Наприклад, вниз за течією є затонулий корабель. Десь років шість тому вночі відв’язався і пішов у вільне плавання без людей і капітана. Його прибило до берега, він нахилився і тепер став об’єктом для багатьох красивих фото. До нього цікаво звозити гостей. Мої гості з Нідерландів, Фінляндії переконані, що в Києві краще, ніж у них вдома.

Незалежно від того, яке хобі, воно має запалювати вогонь натхнення, давати нові емоції. Не треба довго думати і шукати раціональне зерно в рішенні — піддайтеся емоції і дійте! Професійній кар’єрі це принесе тільки користь, заряджений емоціями, ідеями та смислами фахівець буде успішним завжди.

Ви знайомі зі своїми сусідами по яхт-клубу?

Так, але про роботу ми ніколи не розмовляємо, вони не знають про мою професію. Так склалося. Знаю, що серед них є власники великих і середніх бізнесів, топ-менеджери компаній, але про роботу все одно не говоримо.

Що б ви могли порадити людям, які дивляться закоханим поглядом на річку і мріють про подорожі по ній, але не знають, з чого почати?

Порада проста: зайдіть на сайт продажів автомобілів — там є розділ з човнами, виберіть будь-який човен, який вам сподобається, купіть його і все. Почніть із чогось, не треба дотримуватися принципу «7 разів відміряй», просто починайте!

Костянтин Карпушин, партнер, керівник групи з надання послуг у галузі трансфертного ціноутворення KPMG Law Ukraine

KPMG у соцмережах

Мій профіль

Першокласний контент, персоналізований для вас.