Практика ВСУ: своєчасність сплати податкових зобов’язань не є предметом камеральної податкової перевірки

Практика ВСУ: межі камеральної податкової перевірки

Згідно з фактичними обставинами справи № 805/329/17-а, податкові органи здійснили камеральну перевірку платника податків, під час якої було встановлено факт несвоєчасної сплати податкових зобов’язань та, в результаті, платника податків було притягнуто до відповідальності (накладено штраф).

1000

Однак, Верховний Суд України у рішенні від 18 квітня 2018 року підтримав позицію платника податків і встановив, що податкові органи України, реалізуючи свої повноваження щодо проведення камеральних перевірок, можуть здійснювати перевірки платників податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Водночас, питання своєчасності сплати податків і зборів може бути перевірене контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок (планових або позапланових) в порядку, передбаченому статтями 77 та 78 Податкового кодексу України.

У зв’язку з цим дослідження питання своєчасності сплати податків виходить за межі предмету камеральної перевірки, тому акт камеральної податкової перевірки слід вважати доказом, здобутим з порушенням вимог Податкового кодексу України. Як наслідок, згаданий акт податкової перевірки слід вважати таким, що не призводить правових наслідків для платника податків.

Денис Пишнюк, старший консультант КПМГ Україна

KPMG у соцмережах

Мій профіль

Першокласний контент, персоналізований для вас.