Роз’яснення ДФСУ: КО и ПП - KPMG | UA
close
Share with your friends

Роз’яснення ДФСУ: контрольовані операції та постійні представництва

Роз’яснення ДФСУ: КО и ПП

Напередодні першої звітної кампанії з трансфертного ціноутворення для постійних представництв (далі – ПП) (звіт про контрольовані операції за 2018 рік має бути подано до 01.10.2019), у представництв нерезидентів виникає безліч питань стосовно визнання операцій з головним офісом контрольованими та визначення їх обсягу для відображення у звіті.

За цією темою

Протягом лютого – травня Державна фіскальна служба України (далі – ДФСУ) випустила ряд індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК), підготовлених у відповідь  на запити ПП.

Питання, які ставили ПП у ІПК № 322/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 02.02.2019, № 381/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 04.02.2019, № 869/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 04.03.2019, № 1374/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 01.04.2019, №1723/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 19.04.2019, № 1904/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 26.04.2019, № 1905/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 26.04.2019 та № 1907/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 26.04.2019, зокрема стосувались:

-   перерахування страхових премій (виплат, відшкодування) між ПП та нерезидентом;

-   виконання договору доручення торговцем цінними паперами;

-   методології визначення прибутку ПП відповідно до ст.39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

-   виплати доходів за придбанні корпоративні права;

-   перерахування коштів та оподаткування доходів від продажу авіаперевезень.

Узагальнюючи роз’яснення ДФСУ, надані у ІПК, можна визначити наступні підходи та рекомендації контролюючого органу:

·        Оскільки ПП з метою оподаткування прирівнюються до платників податку, то доходи (суми коштів), отримані від нерезидента – головного підприємства, а також від резидентів України на користь ПП за господарськими договорами з надання товарів/робіт/послуг, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та об’єкту оподаткування податком на прибуток у загальному випадку;

·        У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом відповідно до правил, передбачених пп. 141.4.7 ст. 141 ПКУ, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 ПКУ, тобто фактичних обставин діяльності ПП на підставі функцій, що воно виконує, ризиків, які таке ПП несе, та активів, які таке ПП використовує, а також за допомогою застосування методів трансфертного ціноутворення, визначених ст. 39 ПКУ;

·        Враховуючи принцип окремої податкової правосуб’єктності ПП нерезидента, з метою оподаткування важливо проводити аналіз не лише юридичного характеру його взаємовідносин з нерезидентом, а також проаналізувати взаємовідносини, які б мали такий нерезидент з представництвом у випадку, якщо таке ПП було би окремою особою, незалежною від нерезидента (наприклад, незалежним постачальником послуг, незалежним генпідрядником або субпідрядником, незалежним дистриб’ютором товару, комісіонером тощо);

·        Під час визначення суми оподатковуваного прибутку ПП необхідно враховувати положення Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування між Україною і відповідною державою нерезидента, оскільки згідно з п.3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правили, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Слід зазначити, що у своїх роз’ясненнях ДФСУ не вказує конкретних рекомендацій щодо віднесення тих чи інших операцій (внутрішньогосподарських розрахунків) ПП до контрольованих та врахування їх під час розрахунку обсягу контрольованих операцій (далі – КО). Разом з цим податківці зазначають, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Коментар KPMG

У роз’ясненнях ДФСУ посилається на принцип окремої податкової правосуб’єктності ПП, який рекомендовано ОЕСР та ООН для оцінки прибутку нерезидента, що здійснює комерційну діяльність у іншій державі через розташоване там ПП. Зазначений підхід закріплено у пункті 2 ст.7 договорів про уникнення подвійного оподаткування між Україною та іноземними державами, а отже ПП, за наявності відповідного договору України із країною, податковим резидентом якої є материнська компанія, мають обов’язково враховувати положення міжнародного договору та Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР під час застосування ст. 39 ПКУ.

Враховуючи відсутність чітких роз’яснень ДФСУ та Мінфіну стосовно віднесення певних типів господарських операцій (внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його ПП до контрольованих, визначення обсягу КО для їх відображення у звіті про КО за 2018 рік має бути предметом підвищеної уваги з боку ПП. 

 

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

Запит про послуги KPMG