Банкрутство в Україні - KPMG | UA
close
Share with your friends

Банкрутство в Україні: боротьба зі «схемами»

Банкрутство в Україні

Що змінює новий Кодекс з процедур банкрутства? Які запроваджені нові підходи до ініціювання справ про банкрутство? Як співвідноситься прийнятий Кодекс із актуальною судовою практикою? Ці та інші питання обговорювали експерти 20 червня 2019 р. під час першого, присвяченому банкрутству, семінару від KPMG Law Ukraine.

За цією темою

«Питання банкрутства для України останнім часом дуже важливе. Це була проблемна зона для нашого бізнес-клімату. Якщо подивитися на рейтинги Doing Business від Світового банку, то по критеріям банкрутства, навіть в останні роки, ми, на жаль, займали останні місця – від 150-го до 145-го. Ми сподіваємося, що один із позитивів, що принесе нам цей кодекс, буде покращення в інвестиційному та бізнес-кліматі. Ми розуміємо, що в Україні банкрутство часто використовується недобросовісно боржниками і пов’язаними особами для того, щоб уникати сплати боргів. Подивимося, чи вдасться вирішити це питання через нововведення, які запроваджує Кодекс», - зазначив на відкритті заходу Юрій Кацер, директор, керівник відділу юридичного консультування KPMG Law Ukraine.

Основні новели Кодексу окреслив один із його авторів, народний депутат України Руслан Сидорович. Водночас він підкреслив, що, звичайно, Кодекс, як і будь-який закон, містить певні недосконалості, адже є результатом політичного консенсусу, певних політичних компромісів, які у результаті дають можливість отримати 226 голосів. Як наслідок, певні речі неминуче залишаються прописаними недосконало або виливаються у прогалини, які потім доводиться в той чи інший спосіб вирішувати.

За його словами, при створенні Кодексу були намагання закрити більшість з існуючих схем. «Не буде розквіту в економіці, допоки буде працювати правило, що борги платять лише боягузи, - наголосив пан Сидорович, - Дух закону направлений на pacta sunt servanda, тобто якщо у особи виникли якісь зобов’язання, вона має їх виконувати. Не можна бути «трішки вагітною». Особа або є платоспроможною, що означає, що вона в стані належним чином виконувати свої зобов’язання, або неплатоспроможною, і до неї повинні застосовуватися відповідні заходи, які приведуть або до відновлення її платоспроможності, або до ліквідації».

Які ж існують проблеми і яке рішення запропоновано в Кодексі?

Проблема: однією з працюючих схем, за словами пана Сидоровича, є те, що поки підприємство збирається увійти в банкрутство (контрольоване чи ні), воно займається виведенням активів. Відтак, за його словами, у той час, коли кредитор чекає три місяці у виконавчому провадженні, «все, що можна вкрасти, то вкрадуть».

Рішення: було скасовано строк несплати боргу, необхідність звернення до виконавчої служби і поняття безспірності. Пан Сидорович звернув увагу бізнесу на те, що єдина підстава, на якій суди будуть відмовляти в відкритті провадження у справі по банкрутству, - це наявність спору про право. Тобто якщо була претензія чи інші підтвердження, що будуть свідчити про те, що боржник визнав існування даного боргу, то розпочнеться справа про банкрутство. Як зазначив народний депутат, буде лише 14 днів до моменту відкриття провадження у справі, щоб погасити заборгованість. Якщо після цього залишається непогашена заборгованість, то починається великий конкурс. Це є ключовою зміною.

Проблема: друга схема, яка також сьогодні ефективно працює в державних і приватних підприємствах, - це те, що підприємство, маючи контрольовану кредиторську заборгованість, починає процедуру розпорядження майном і не завершує її впродовж 5, 10, 20 років.

Рішення: було введено 170 днів на мораторій, тобто мораторій не діятиме безмежно так, як наразі. Після 170 днів дія мораторію завершується, що для забезпечених кредиторів відкриває можливість розпочати процедуру стягнення поза межами процедур банкрутства. З іншого боку, за словами пана Сидоровича, може бути ризик, коли забезпечений кредитор, використовуючи певні процесуальні засоби, свідомо буде затягувати розгляд справи розпорядженні майном і не допускати формування реєстру кредиторів. Для цього було передбачено можливість, де за зверненням арбітражного керуючого боржника буде накладатися заборона на відчуження майна у процедурі розпорядження майном.

«Ці та багато інших схем розробники Кодексу хотіли усунути, але, звичайно, від всіх зловживань захиститися не вдасться, але тут має допомогти судова практика. Верховний Суд демонстрував, що на перших етапах буде консультативно допомагати судам першої інстанції розглядати ці справи», - зазначив народний депутат.

У свою чергу Богдан Шишковський, старший юрист відділу надання юридичних послуг KPMG Law Ukraine, зупинився на нових підходах щодо ініціювання справ про банкрутство кредитором і боржником, а також нові можливості для конкурсних і забезпечених кредиторів, які надає їм Кодекс. Так, були скасовані всі обмеження щодо безспірних вимог, строків на задоволення цих безспірних вимог, які повинні бути витримані, їх розмір. Тепер, за його словами, як кредитор, так і боржник, ініціюють процедуру банкрутства лише за наявності самої ознаки неплатоспроможності.

«За чинним законом можна ініціювати процедуру банкрутства або кредитором, або боржником на підставі загрози неплатоспроможності або так званого «самобанкрутства» на підставі ст. 95. З 21 жовтня процедура банкрутства як така скасовується, і залишаться дві підстави - за заявою кредитора/кредиторів і боржника у разі загрози неплатоспроможності», - зазначив він.

Крім цього, Юлія Підлісна, юрист відділу надання юридичних послуг KPMG Law Ukraine, розглянула запроваджені зміни на стадії безпосередньої реалізації майна боржника, а також можливості для кредиторів впливати на умови продажу майна. Так, однією з основних новел Кодексу стало запровадження продажу майна банкрута на електронних аукціонах, що має на меті підвищити прозорість процедури, а також забезпечити продаж майна за найвищою можливою ціною.

«Водночас сам Кодекс не передбачає детальної регламентації проведення аукціонів, надаючи відповідні повноваження Кабінету Міністрів України. Таким чином, повноцінно проаналізувати всі переваги та недоліки запроваджених електронних аукціонів можна буде вже після затвердження усіх необхідних підзаконних актів Кабміном», - зазначила юрист.

Про суддівський погляд на ці питання розповів суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі ВС Сергій Жуков. «Ми зробили запити до судів, і кожен суддя, що розглядає справи про банкрутства, написав все, що його хвилює після прочитання Кодексу з процедур банкрутства».

За його словами, перше питання, що виникає в суддів, - це зміни щодо статусу боржника, адже зникли слова щодо того, що особа-боржник має здійснювати підприємницьку діяльність. Так, випливає, що божником може бути особа, що не здійснює підприємницьку діяльність, а це в свою чергу відкриває широку свободу у відкритті процедур банкрутства. «Державні органи і деякі ЮО - благодійні фонди, неприбуткові організації. Вони всі мають майно, і якщо щодо них будуть відкриті процедури банкрутства, то відбудуться певні зміни в їх житті. Під закон не підпадають лише банки та казенні підприємства», - наголосив пан Жуков.

Також неоднозначними виявилися зміни щодо відкриття провадження у справах про банкрутство, а саме те, що скасовуються всі існуючі зараз обмеження. Так, для того, щоб відкрити провадження у справі про банкрутство, потрібна наявність будь-яких вимог до боржника, строк виконання яких настав. Сергій Жуков звернув увагу, що тут відсутні згадки про необхідність рішення суду, тобто воно є необов’язковим. На його думку, з цього питання у суддів ще немає одностайності.

«Іноді коли все спрощується, все може і ускладнитися», - підсумував суддя.

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

Запит про послуги KPMG