Податковий дайджест - KPMG | UA
close
Share with your friends

Податковий дайджест: ключові судові рішення в податкових суперечках

Податковий дайджест

Дисконтування валютної заборгованості, здійснене контролюючим органом з посиланням на МСБО, є неправомірним та не відповідає вимогам законодавства

За цією темою

Джерело: Ліга:закон

Відповідно до обставин податкового спору, платник податків уклав договір позики з нерезидентом на 5 років із подальшим продовженням строку погашення заборгованості. На думку контролюючого органу, платник податків на дату виникнення кредиторської заборгованості мав визначити справедливу вартість зобов'язання, а суму дисконту (різницю між майбутньою та теперішньою вартістю зобов'язання) включити в дохід на момент отримання позики.

Ухвалюючи рішення на користь платника податків, Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив наступне: якщо поворотна фінансова допомога є короткостроковою (якщо її буде повернуто протягом 12 місяців), то Позикодавець може не дисконтувати грошові потоки. Якщо ж поворотна допомога є довгостроковою, то необхідно провести дисконтування грошових потоків, суму дисконту віднести на витрати, а в подальшому визнавати фінансові доходи в процесі амортизації такого дисконту.

При цьому, відповідно до висновку суду національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов'язань, відтак, підприємство не зобов'язане визначати методологію оцінки фінансових зобов'язань самостійно, а ДФС не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики.

Більше того, суд також звернув увагу на те, що для погашення зобов'язання за позикою платник податків повинен сплатити позикодавцю відповідно до умов договору суму основного боргу і нараховані відсотки. Водночас, з висновків акту перевірки вбачається, що податковим органом при визначенні теперішньої вартості заборгованості по позиці застосовано формулу для одноразового платежу в кінці строку, без урахування необхідності погашення також відсотків за позикою.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Окрім того, у іншій справі Шостий апеляційний суд також наголосив, що визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах.

Отже, наявна судова практика підтверджує, що з огляду відсутність методики розрахунку та визначення справедливої вартості валютної заборгованості за довгостроковими позиками, платники податків не зобов'язані здійснювати дисконтування таких заборгованостей.

    Платник податків має право забезпечити адміністративний позов щодо правомірності проведення перевірки шляхом зупинення дії наказу на податкову перевірку

Верховний Суд у Постанові від 27.03.2019 р. підтримав позицію судів попередніх інстанцій щодо наявності у платника податків права на забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу на перевірку.

У даній справі платник податків обґрунтовував клопотання про забезпечення позову тим, що порядок проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не передбачає для платника податків реалізації процедури недопуску контролюючого органу до проведення перевірки, що унеможливлює на цьому етапі … висловлення незгоди із правомірністю призначення такої перевірки. Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена тим, що іншого способу забезпечення дотримання прав та інтересів платника податків до прийняття судом рішення по суті спору законодавством не передбачено.

Суд, вирішуючи дану справу, звернув увагу на те, що проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку.

Тому, за висновком суду, зупинення дії наказу на перевірку до ухвалення рішення в адміністративній справі відповідає предмету позову, є співмірним з позовними вимогами та не унеможливлює здійснення контролюючим органом покладених на нього положеннями Податкового кодексу України функцій та повноважень.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу на перевірку є ефективним засобом захисту прав платника податків та гарантує можливість виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь платника податків, оскільки фактичне проведення перевірки робить недоцільним будь-яке подальше оскарження дій щодо проведення перевірки.

   Участь у тренінгах не є додатковим благом працівника, оскільки здійснюється з метою досягнення підприємством позитивних результатів у його господарській діяльності

Верховний Суд підтвердив, що організація тренінгів для працівників є складовою господарської діяльності платника податків та не може вважатися додатковим благом працівників.

За обставинами справи, платник податків отримував послуги з інформаційно-консультативного забезпечення з підготовки та проведення тренінгу «Діагностика і корекція корпоративної культури підприємства», вартість яких включив до витрат для цілей податку на прибуток. Контролюючий орган стверджував, що отримані послуги не пов'язані з господарською діяльністю платника податків та донарахував податок на прибуток підприємств.

Верховний Суд, погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначає, що для визначення наявності господарської діяльності платника податків законодавчо визначена необхідність спрямованості такої діяльності саме на отримання доходу, а не прибутку.

Суд також звертає увагу на те, що реалізуючи свою господарську компетенцію платник податків має право направляти працівників підприємств на професійні тренінги, курси підвищення кваліфікації, семінари з метою професійної підготовки або підвищення кваліфікації працівників задля досягнення господарських цілей підприємства, підприємство як суб'єкт господарювання є вільним у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Тому, за висновком Верховного Суду, метою проведення підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації працівників є створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим же підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності, тому витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників задля підтримки і удосконалення їхнього рівня, знань і умінь, та витрати, що пов'язані з такими послугами, є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства, і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників.

Лариса Антощук, адвокат, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine

Ірина Хиляк, старший юрист практики з вирішення податковим спорів KPMG Law Ukraine

Марія Орошан, юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

Запит про послуги KPMG