Осяжний «Горизонт 2020»: що говорять цифри, або кому в Україні жити добре?

Що говорять цифри, або кому в Україні жити добре?

Високі процентні ставки, дорогі кредити, нестача інвестиційних ресурсів, недостатність проектного фінансування, невідповідна ресурсна база або відсутність інструментів фінансування науково-дослідних проектів чи інноваційних стартапів... Скільки разів за останній час ви чули це в Україні? І скільки компаній відмовлялося від, здавалося би, досить перспективних проектів? Напевно безліч.

1000
Valeriy Nedbay

Керівник з підготовки комерційних пропозицій, департамент з розвитку бізнесу та маркетингу

KPMG в Україні

Email

Джерело: "Стратегія розвитку"

Програма Європейського Союзу «Горизонт 2020» з фінансування інновацій працює для України вже близько чотирьох років, проте вітчизняні підприємства та організації поки що змогли залучити лише 20,97 млн євро, що майже вдвічі менше, ніж розмір внеску, який повинна зробити наша країна до 2020 року до бюджету програми. І це при тому що ЄС, враховуючи всі фінансові труднощі України, погодився надати безпрецедентну 95% знижку від початково очікуваної суми членського внеску.

Аналіз участі українських організацій станом на січень 2019 року, представлений відповідно до потенціалу країни (загальний ВВП, ВВП на НДДКР, кількість населення та кількість дослідників і науковців з повною зайнятістю) показує, що Україні необхідно набагато більшою мірою зосередитися на створенні сприятливіших умов для інтенсифікації співробітництва між вітчизняним науково-промисловим середовищем і партнерами з країн ЄС та країн, що асоційовані з програмою «Горизонт 2020».

Іншими словами: інструменти фінансування – є, доступ до програм фінансування ЄС – в наявності, інноваційний і дослідницький потенціал українських підприємств та організацій – вочевидь, не поступається європейському, зацікавленості в отриманні коштів (через обмеженість або недоступність фінансового ресурсу на вітчизняному ринку) – вдосталь. Чого ж не вистачає? Відповідь досить банальна: не вистачає обізнаності про наявність таких програм, зокрема про програму «Горизонт 2020», про умови участі та реальних прикладів отримання фінансування українськими підприємствами за такими програмами.

Наприкінці минулого року на форумі МСБ України були оприлюднені результати опитування щодо того, які закордонні грантові програми підтримки МСБ найбільш відомі цій цільовій аудиторії. Оприлюднені дані не можуть порадувати навіть безнадійних оптимістів: попри те що доступ до цих джерел фінансування з'явився у 2015 році, опитування показало, що про програму ЄС «Горизонт 2020» чули або знають близько 18% респондентів з категорії малих і середніх підприємств, а про інші інструменти фінансування – навіть ще менше.

Детальний аналіз участі українських підприємств у програмі «Горизонт 2020» за останні три роки показує, наприклад, що загалом близько 700 українських організацій подали заявки на участь в 1180 проектних пропозицій на загальну суму фінансування 390.31 млн євро. У результаті 175 організацій з України отримали фінансування в складі консорціуму учасників на загальну суму 20.97 млн євро, а з 363 пропозицій, що були подані в ролі координаторів проектів, було відібрано лише 13 на загальну суму фінансування з боку ЄС у розмірі 2.78 млн євро. Наведені суми в десятки, а то і в сотні разів менші, ніж розмір фінансування, що одержують європейські компанії.

Незважаючи на велику потребу у фінансуванні та ще не втрачений науково-промисловий потенціал України, низький рівень обізнаності неможливо конвертувати в якісні проекти, і Україна, як асоційований член програми «Горизонт 2020», замість вигоди ризикує отримати лише збитки. Замість інтегрування в європейську науково-технічну спільноту і залучення додаткових коштів і умов для вирішення важливих проблем наша країна буде просто втрачати навіть ті мізерні фінанси, які повинна виплачувати у вигляді членських внесків, нічого не здобуваючи в сфері науково-технічного розвитку та розвитку малого і середнього бізнесу, як основи багатьох і багатьох сучасних економік, без чого, на жаль, сьогодні неможливо стати високорозвиненою державою.

Чи досить добре ми живемо зараз, щоб дозволити собі розкіш не скористатися доступними джерелами фінансування проектів в Україні? Питання залишається риторичним, адже якщо за наступні два роки Україна в цілому не скористається пільговими умовами участі в програмі для істотного і, головне, якісного розширення своєї залученості, інноваційне середовище, як базис структурного перезавантаження і якісного розвитку економіки, може бути втрачене якщо не назавжди, то принаймні на достатньо тривалий період.

PS. Статистичні дані, наведені у статті, не враховують можливі зміни відповідних показників за період січень – травень 2019 року. 

KPMG у соцмережах

Мій профіль

Першокласний контент, персоналізований для вас.