Джерело: НВ Бізнес

Типові схеми внутрішньокорпоративного шахрайства і правильна реакція на них

Згідно з даними міжнародної організації фахівців з розслідування шахрайства бізнес втрачає за рік до 6% обороту внаслідок шахрайства та корупції. Україна не є винятком: у нашій країні, як, втім, і в усьому світі, про це нечасто згадують публічно. На цьому тлі кейс МХП, який зі скандалом звільнив головного агронома, є радше винятком, ніж правилом.

Серед найбільш типових схем шахрайства в закупівлях – створення умов для перемоги конкретного учасника тендера, який власне і забезпечує закупнику «бажану подяку». Наприклад, умови тендера можуть бути прописані під певну компанію таким чином, щоб решта просто не відповідали заявленим технічним вимогам. Часто-густо з метою шахрайства також використовують так звані екстрені закупівлі з тендером або без нього, які здійснюються в стислі терміни. У цьому випадку майбутній переможець отримує інформацію про умови тендера заздалегідь і має можливість до них підготуватися, натомість як інші учасники просто не встигають подати заявки.

А що коли закупівлі вже потрапили до «зони підвищеного контролю» всередині компанії. Рецепт простий – зміна ціни в межах чинного договору. Вартість може змінитися несуттєво, але найчастіше за підсумками року компанія втрачає мільйони гривень. У нашій практиці був досвід, коли під час закупівлі води на всю групу компаній, при змові закупника і директора постачальника, компанія втрачала до $1 млн на рік. 

Останні декілька років також часто використовується так звана схема «карусель». Вона полягає в тому, що кілька компаній беруть участь в однотипних тендерах, але заздалегідь домовляються між собою про те, хто виграє той чи інший конкурс. Комерційна змова можлива як за участю закупівельників, так і може бути реалізована без їхньої участі, якщо ринок є «низькоконкурентним». 

Що робити, коли ви викрили обман 

У європейській практиці внутрішнє шахрайство, виявлене керівництвом бізнесу, в рідкісних випадках стає надбанням громадськості і виноситься на шпальти ЗМІ. Адже такий крок часто-густо означає визнання неефективності внутрішнього контролю. В цьому випадку до топ-менеджменту відразу виникає безліч запитань з боку основних стейкхолдерів. Нерідко така ситуація може значно вплинути на вартість компанії, особливо якщо це публічна компанія. 

Інша ситуація, коли компанія визнала факт шахрайства і розуміє, що це загрожує корпоративній репутації. Тоді є два шляхи. Перший – спробувати замовкнути, що з часом може сильніше вдарити по репутації компанії. Другий – самотужки зробити ці кейси публічними. У цьому випадку наступним кроком компанії має стати подання документів до суду. Із законодавчої точки зору, тільки суд може визнати співробітника винним. Висуваючи публічні звинувачення конкретним особам, компаніям, варто бути надто обережними у формулюваннях.

Останнім часом в українських бізнес-колах обговорюється питання використання детектора брехні в корпоративній практиці внутрішніх розслідувань як інструменту доказу провини. На мій погляд, цей інструмент не демонструє стабільної валідності. Чимало компаній, які користувалися детектором, вже відмовилися від нього, оскільки дійшли висновку, що цей інструмент радше дозволяє визначити наявність або відсутність схвильованості людини. Для людини, в принципі, сам факт, що її «вимірюють» детектором брехні, є стресовим, і цей стан показуватиме нерелевантні результати. Безумовно, результати таких «вимірів» можна використовувати як «сигнальні вогні», що потребують додаткового аналізу. 

Чи можна уникнути шахрайства 

Погана новина полягає в тому, що жодна українська, як і міжнародна компанія, не застрахована від подібних дій співробітників. Якщо не зробити своєчасне «щеплення» від шахрайства, то питання збитків рано чи пізно все одно виникне на порядку денному вашого бізнесу. Чарівних рецептів від шахрайства також не існує, кожна компанія винаходить власний. 

З нашого досвіду обов'язковими «інгредієнтами» рецепта попередження шахрайства є, з одного боку, сильна корпоративна культура, в якій демонструється нелояльність до шахрайських схем і відкатів. З іншого – ефективні системи внутрішнього контролю. Для створення ефективної системи контролю ми рекомендуємо клієнтам забезпечити достатню кількість неангажованих співробітників, котрі приймають рішення про закупівлі компанії і прозорі критерії оцінки. Необхідно виробити чіткі і зрозумілі для співробітників процедури і політики всередині компанії, які регулюватимуть процес закупівель. 

Важливо усвідомити, що будь-яка фінансова махінація в бізнесі починається із зацікавленої особи. Це означає, що в процесі закупівель є людина, яка зацікавлена в отриманні фінансових вигод і використовує «дірки» у вашому контрольному середовищі для реалізації власних планів. Якщо ви створите умови, де ризик втратити роботу для такого співробітника буде вищим за отриману від шахрайських схем вигоду, а контроль видаватиметься доволі ефективним – це й стане вашим щитом від шахрайства. 

Ротація співробітників і контрагентів між співробітниками також може допомогти в руйнуванні «налагоджених схем». 

Ще один важливий крок – вибудувати систему комплаєнс. Одне із завдань цієї служби в рамках процесу закупівель – забезпечити процедуру «знай свого клієнта». Часто-густо важливо розуміти, хто стоїть за конкретною компанією, щоб унеможливити потенційні ризики. Йдеться про структуру власності, пов'язаних осіб, можливості потенційного конфлікту інтересів. Якщо в компанії поки нема підрозділу комплаєнс, то виконувати цю функцію може спеціально навчений співробітник або найнятий консультант. Головний принцип полягає в тім, щоб такого працівника не було включено до групи осіб, яка займається процесом закупівель, а щоб той діяв незалежно. 

Щодо запобігання схемі «карусель», коли постачальники на ринку діють на тендері за змовою між собою, то її фігурантами частіше є дистриб'ютори, ніж виробники. Найпростіший крок – відмовитися від послуг таких постачальників й укласти контракт безпосередньо з виробником. 

Клієнти, яких консультує KPMG в Україні, нерідко ставлять мені запитання про те, чи допомагає моніторинг цін на ринку запобігти "накручуванню" цін з метою шахрайства, і хто має його проводити. Подібна аналітика ринку бажана, але й вона не завжди спрацьовує. Оптимально – визначити всередині компанії, які позиції є надважливими з точки зору вартості, але при цьому перебувають у висококонкурентній ніші, або проводити аналіз позицій з високою ціновою волатильністю на періодичної основі. 

Коли знадобиться незалежний аудит систем контролю 

Незалежний аудит – це ніби похід до лікаря для діагностики поточного стану вашого здоров'я, який рекомендовано робити з певною періодичністю. Аудит працює також. Проводиться аналіз середовища внутрішнього контролю, виробляються конкретні кроки щодо її поліпшення з подальшим повторним контролем з боку консультантів. Для втілення плану змін створюється окрема команда, яка обов'язково має включати або бути підтримана керівництвом компанії. 

Про що ще потрібно пам'ятати? Впровадження таких змін може «наражатися» на людський фактор – відсутність мотивації співробітників, небажання вводити необхідні зміни. Що я би порекомендувала? Оптимальне рішення – це створення посади комплаєнс-офіцера. Професіонал своєї справи допоможе вибудувати систему і стане амбассадором для реалізації означених змін.