Практика Верховного Суду - KPMG | UA
close
Share with your friends

Практика Верховного Суду: Як можна уникнути штрафу за неправильну класифікацію товарів при митному оформленні

Практика Верховного Суду

Питання притягнення декларантів до відповідальності при митному оформленні за неправильну класифікацію товарів за кодом УКТ ЗЕД є дуже актуальним, оскільки митні органи часто ставлять під сумнів правильність такої класифікації, адже саме від такого коду залежить застосування тієї чи іншої ставки мита та розмір митних платежів.

За цією темою

Питання притягнення декларантів до відповідальності при митному оформленні за неправильну класифікацію товарів за кодом УКТ ЗЕД є дуже актуальним, оскільки митні органи часто ставлять під сумнів правильність такої класифікації, адже саме від такого коду залежить застосування тієї чи іншої ставки мита та розмір митних платежів. Відповідно, під час перевірки правильності коду за УКТ ЗЕД при митному оформленні товарів, митні органи можуть визначити інший код товару, ніж заявлений декларантом, та збільшити розмір мита і розмір митних платежів.

Однак, окрім зміни ставки мита і розміру митних платежів, митні органи також накладають на декларантів штраф за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей необхідних для визначення такого коду.  Накладення адміністративного штрафу передбачено ст. 485 Митного кодексу України («МКУ») у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Такий штраф накладається на керівника компанії (або на представника-відповідальну особу).

У зв’язку з цим, декларантам важливо розуміти останню правову позицію судів щодо підстав притягнення до відповідальності за помилкову класифікацію товарів та щодо того, як накладення штрафу на керівника можна уникнути.

Так, якщо випадок класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД визнається складним, то накладення штрафу може визнаватися неправомірним.

Верховний Суд здійснює правовий аналіз ст. 485 МКУ стосовно накладення штрафу за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у сукупності зі ст. 69 МКУ, що передбачає звільнення від накладення штрафів у зв’язку із помилковою класифікацією товарів, якщо випадок такої класифікації є складним.

Відповідно до ч. 5 ст. 69 МКУ, випадок визнається складним, якщо у процесі контролю у митних органів виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, що потребують додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

У той же час, навіть у складному випадку, штраф може бути накладено на керівника, однак лише за умови, якщо декларант при митному оформленні подавав недостовірні документи, недостовірну інформацію та/або не всю наявну в нього інформацію (ч. 6 ст. 69 МКУ).

Отже, на що в своїх рішеннях звертає увагу Верховний Суд при дослідженні питання чи був випадок класифікації складним та чи правомірне накладення штрафу.

Якщо митні органи самостійно не могли визначити код товару, а для класифікації товару проводилося лабораторне дослідження, то сам факт необхідності проведення такого дослідження свідчить про те, що випадок класифікації є складним.

14 серпня 2018 року Верховний Суд розглянув справу №640/19665/16-а  , у якій митні органи самостійно не могли визначити код товару, оскільки правильне визначення коду товару залежало від його характеристик, які не можна було визначити візуально. Українська компанія ввозила тканини, а саме від складу тканин залежало правильне визначення коду. Компанія визначала код товару на основі даних зазначених в товаросупровідних документах, технічному описі товару та експортній декларації. Однак, лише після лабораторного дослідження митними органами було визначено, що склад тканини відповідає іншому коду УКТ ЗЕД.

Верховний Суд постановив, що оскільки лише після отримання лабораторного висновку митні органи визначили інший код, ніж той, що зазначив декларант, то випадок класифікації товару визнається складним. На основі ст. 69 МКУ Верховний Суд скасував накладення штрафу на декларанта.

Випадок класифікації товару визнається складним, якщо митні органи самостійно визначили код товару, однак для підтвердження свого рішення звернулися до Торгово-промислової палати України за відповідним висновком.

Верховний Суд 21 серпня 2018 року у справі №345/229/17 встановив, що після подання митної декларації митним органом було визначено інший код, ніж той, що заявлено декларантом, та ініційоване проведення експертного дослідження Торгово-промислової палати України. Висновком Торгово-промислової палати України було підтверджено правильність коду, визначеного митним органом.

Таким чином, на думку суду, у даній справі виникла необхідність проведення експертного дослідження та застосування спеціальних знань з метою підтвердження коду класифікації товару, у зв'язку з чим митні органи звернулися до експерта. 

Верховний Суд зазначив, що такі обставини та необхідність підтвердження рішення про код товару свідчать про  складність випадку класифікації, а отже накладення штрафу є неправомірним.

Якщо у митного органу в процесі контролю правильності класифікації товару виникла необхідність отримання додаткової інформації від декларанта, то випадок визнається складним. Однак, якщо така інформація знаходилась виключно у розпорядженні декларанта на момент митного оформлення та не була врахована ним при визначенні коду товару, накладення штрафу може визнаватися правомірним.

23 травня 2018 року Верховний Суд розглянув справу №359/1615/16-а , у якій була задекларована протеїнова снекова суміш за одним кодом УКТ ЗЕД, однак митні органи надіслали декларанту повідомлення надати додаткові документи із зазначенням інформації про спосіб вживання продукту, рецепт приготування, види обробки, яким піддавались інгредієнти продукту. Після отримання цієї інформації митні органи встановили інший код цього товару та прийняли рішення про накладення штрафу.

Оскільки у митних органів виникла необхідність отримання додаткової інформації, Верховний Суд визнав випадок класифікації товару складним. У той же час накладення штрафу Верховним судом було визнано правомірним, оскільки декларант у весь час володів інформацією, що запитувалася митними органами, та не подав таку інформацію в момент митного оформлення. Отже, відповідно до ч.6 ст. 69, накладення штрафу є правомірним, оскільки декларант у складному випадку класифікації товару надав не всю наявну в нього інформацію про товар.

Таким чином, можна зробити висновок, що правомірність накладення штрафу за неправильну класифікацію товару буде залежати від конкретних обставин справи. Так, якщо під час митного оформлення товарів митні органи отримували лабораторне дослідження або висновок Торгово-промислової палати України, правомірність накладення штрафу можна успішно оскаржити. У той же час, під час митного оформлення декларанту бажано подавати усю наявну інформацію про товар, інакше, навіть якщо випадок класифікації  товару буде визнаватися складним, накладення штрафу все ж може бути визнано правомірним на підставі ч. 6 ст. 69 МКУ.

У разі виникнення питань щодо правомірності накладення штрафу за неправильну класифікацію товару за кодом УКТ ЗЕД, звертайтеся до фахівців KPMG в Україні. Ми будемо раді відповісти на питання та допомогти Вам.

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Want to do business with KPMG?

 

Запит про послуги KPMG