Зміни у бухгалтерському обліку

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності".

Документом встановлено такі строки складання фінзвітності:

Підприємства, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" належать до мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницькі товариства та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, крім тих, що зобов'язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, подають річну фінансову звітність органам статистики, як і раніше, не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком.

Підприємства, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають органам державної статистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), крім консолідованої фінансової звітності, у спосіб, визначений законодавством, за звітний рік не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком, за І квартал, перше півріччя, дев'ять місяців - не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Підприємства, які для складення фінансової звітності застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, складені на основі таксономії фінансової звітності, разом з відповідними аудиторськими звітами (якщо обов'язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства), подають до центру збору фінансової звітності не пізніше строків, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" для оприлюднення річної фінансової звітності, проміжну фінансову звітність (за І квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) - не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Підприємства, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" належать до середніх підприємств, подають річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, не пізніше 1 червня року, що настає за звітним роком. Проміжна фінансова звітність (І квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), крім консолідованої, подається не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Проміжна (І квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені Податковим кодексом України.

При цьому, Постановою визначено, що у 2021 році проміжна фінансова звітність, крім консолідованої, подається не пізніше 25 числа місяця, що настаєза звітним кварталом.

Крім того, підприємства, які відповідно до законодавства подають фінансову звітність в єдиному електронному форматі до центру збору фінансової звітності, річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність за 2020 рік, проміжну фінансову звітність за 2021 рік (І квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), складені на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності, подають до центру збору фінансової звітності в електронному форматі до 31 грудня 2021 року.

Джерело: Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» №998 від 22.09.2021 р.ення коштів у разі повернення товару, за правилами, встановленими вказаним пунктом.

З 01.10.2021 в Україні діють зміни до порядку оформлення товарно-транспортної накладної (далі — ТТН), відповідно до яких при її оформленні вантажовідправник зобов’язаний вказувати, зокрема:

• транспортний засіб — марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа;
• його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто.

Але Мінінфраструктури ще не внесло зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, в яких в Додатку 7 визначена форма ТТН.

Правилами визначено, що суб’єкти господарювання мають право оформлювати ТТН без дотримання цієї форми, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім’я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Мінінфраструктури наразі не надало роз’яснень як зазначати нові реквізити в ТТН.

Джерело: Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю»  №1534 від 03.06.2021 р. 

24 вересня 2021 року ДПСУ на своєму сайті розмістила чергове оновлення Довідника умовних кодів причин коригування.

У переліку й надалі міститься 12 умовних кодів причин коригування. Проте з 1 жовтня 2021 року з нього буде виключено такі три коди:

• 302 - Усунення неоднозначностей
• 303 - Зменшення обсягу при нульовій кількості
• 304 - Зменшення кількості при нульовому обсягу.

Джерело: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/357729.html. 

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 липня 2018 року, у випадку відсутності монет дрібних номіналів, проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за правилами, встановленими вказаним пунктом.

Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ПДВ становить 20, 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення;
• електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено ст.ст. 187 і 201 ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пп. 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.

Отже, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому ст. 188 ПКУ, та обраховується шляхом множення кількості (об’єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).

При цьому нормами ПКУ не передбачено врахування будь-яких заокруглень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ.

Таким чином, кошти, отримані понад вартість поставлених товарів/послуг в результаті заокруглень вартості товарів/послуг згідно з Постановою № 25, до бази оподаткування ПДВ не включаються та в такому випадку окрема податкова накладна на суму коштів, отриманих внаслідок заокруглення, не складається.

Джерело: https://nvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/507571.html. 

У разі виникнення у вас необхідності у додатковому консультуванні з вищезазначених питань, будь ласка, звертайтесь до Ірини Макаренко за телефоном: +38 044 490 5507

Ірина Макаренко, cтарша менеджерка, відділ податкового консультування KPMG в Україні, imakarenko@kpmg.ua, +380 95 277 75123

Жанна Моренко, менеджерка, відділ податкового консультування KPMG в Україні, zmorenko@kpmg.ua, +380 44 490 5507