З 1 вересня 2021 року оформляти кадрові накази та іншу службову документацію слід за новим Держстандартом

Згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Таким чином з 01.09.2021 року юридичним особам треба оформляти службові документи саме згідно з ДСТУ 4163:2020, чия дія поширюється на державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності. Тобто підприємства застосовують ДСТУ 4163:2020 обов'язково, а ФОПи можуть застосовувати цей стандарт за бажанням.

Також згідно з Наказом № 144 від 1 вересня 2021 року запроваджено новий національний стандарт - ДСТУ 9031:2020 «Правила публікування інформації архівних документів».

Мінекономіки підготувало оновлене законодавство про колективні договори

На розгляд профспілок профільне міністерство направило проєкт Закону України "Про колективні угоди та договори". Метою прийняття проєкту Закону України “Про колективні угоди та договори” (далі – проєкт акта) є підвищення ролі колективно-договірного регулювання трудових відносин, посилення захисту прав працівників і роботодавців, налагодження співпраці сторін соціального діалогу.

Основні положення проекту акту:

  • уточнити сферу дії колективних угод і договорів;
  • визначити порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у разі обов’язковості врахування положень кількох угод;
  • розширити суб’єктний склад сторін колективних переговорів на галузевому рівні з урахуванням пріоритетного права участі репрезентативних суб’єктів;
  • встановити взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого і територіального рівня, передбачивши можливість укладення територіальних угод в окремій галузі;
  • врегулювати питання утворення спільного представницького органу сторони на будь-якому рівні діалогу;
  • передбачити можливість призупинення та зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів, можливість приєднання до сторін угод і договорів нових суб'єктів;
  • посилити вплив соціально-економічних рад всіх рівнів на прийняття рішень з питань формування та реалізації державної економічної та соціальної політики, регулювання трудових, економічних, соціальних відносин шляхом збільшення кола суб’єктів, для яких є обов’язковим розгляд схвалених радами пропозицій та рекомендацій;
  • надати можливість органам соціального діалогу залучати громадські об’єднання до участі в консультаціях, обміну інформацією, якщо їх мета (цілі) та напрями статутної діяльності відповідають суті питання, що розглядається;
  • вирішити низку організаційних питань забезпечення діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради (усунути колізію норм права в частині порядку призначення секретаря Національної ради, спростити порядок ротації головування в цьому органі, оптимізувати кількість членів ради);
  • розмежувати повноваження Національної ради та Спільної робочої комісії сторін для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди.

Законопроєкт також враховує раніше запропоновані зміни до законодавства з питань колективно-договірного регулювання трудових відносин, скориговані за результатами аналізу додатково отриманих пропозицій до проєкту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників (реєстр. № 5266 від 18.03.2021), якими пропонується з урахуванням норм міжнародного законодавства:

– забезпечити передбачене Європейською соціальною хартією (переглянутою) право всіх працівників і роботодавців, у т. ч. фізичних осіб – підприємців, на укладання колективних договорів;

– застосувати норми Рекомендації щодо колективних договорів № 91 Міжнародної організації праці в частині надання можливості поширення дії положень галузевої угоди на роботодавців галузі (порядок поширення пропонується затвердити Кабінетом Міністрів України);

– врахувати норми Директиви Ради 91/533/ЄЕС, встановивши обов’язок роботодавця повідомляти працівника про укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень, відповідальність та порядок застосування санкцій у разі виявлення порушень.

Крім того, проєктом акта пропонується внести зміни до законодавчих актів з метою приведення їх норм у відповідність до його положень та осучаснення термінології.

З метою забезпечення можливості практичної реалізації положень проєкту акта одночасно окремим законопроєктом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наступного року з’явиться ще один вихідний день – у КЗпП хочуть внести зміни

Президентом зареєстровано проєкт Закону про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня - Дня Української Державності (№ 5864 від 25.08.2021 р.).

Проєкт пропонує доповнити ч. 1 ст. 73 КЗпП, яка перелічує святкові дні, новим абзацом: «28 липня - День Української Державності».

Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень проєкту потребуватиме витрат із бюджетів усіх рівнів на виплату компенсації за роботу у святковий день. Водночас відповідні витрати, зокрема працівникам бюджетних установ, можуть бути здійснені у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на наступний рік.

Роботодавці отримали типові форми трудових договорів про надомну та дистанційну роботу

Наказом № 913-21 Мінекономіки затвердило:
  • типову форму трудового договору про надомну роботу
  • типову форму трудового договору про дистанційну роботу