Проведення маркетингових заходів - рекомендації KPMG

Експерти KPMG підготували для вас перелік рекомендацій щодо проведення маркетингових заходів. 

Маркетингові витрати завжди викликали підвищений інтерес з боку контролюючих органів. Базуючись на нашій практиці податкових діагностик, ми раді поділитися з вами порадами, які можуть стати в нагоді при проведенні маркетингових заходів.

Під час придбання маркетингових послуг, KPMG рекомендує наступне:

1. Забезпечити належне документальне оформлення

Маркетингові послуги, як і будь-які інші господарські операції, мають бути підтверджені первинними документами відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". А саме, підтвердженням факту отриманих послуг може бути акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), податкова накладна, рахунок-фактура (або оплачений інвойс), платіжне доручення про перерахування коштів, договір.

Важливо, щоб у цих документах було розкрито зміст наданих послуг, була наявна деталізована інформація про їх обсяг та характер, періодичність, місце та кількість часу, витраченого на їх надання.

2. Підготувати додаткові підтвердні документи

Рекомендується підготувати пакет з додаткових підтвердних документів, щодо проведення маркетингових заходів. До нього можна віднести: наказ керівника на проведення маркетингового заходу, де буде визначено його мету, ціль та наслідки (очікувану вигоду, комерційний інтерес) для підприємства, кошторис та звіт. Своєю чергою звіт може бути у вигляді маркетингового дослідження, висновку, письмової консультації тощо. Такий звіт має містити детальний та повний опис усіх питань відповідно до узгоджених у договорі маркетингових послуг.

Наприклад, у разі проведення маркетингових досліджень виконавець може надати звіт, що міститиме інформацію про вивчення потенціалу ринку, інформованості покупців про продукт, популярності визначених товарів/послуг, висновки проведених досліджень та рекомендації замовнику.

У разі, якщо такий звіт передбачений договором, його наявність є обов’язковою, адже його відсутність, може стати для податкових органів свідченням нереальності отриманих послуг. Крім того, якщо такий документ був відсутній на момент перевірки, суд може не стати на сторону платника податків. Наприклад, у справі №340/3040/19 Кіровоградський окружний адміністративний суд вважає, що оскільки звіт наданий після перевірки, то він є штучно створеним, а тому не відображає реальний зміст та характер наданих послуг, і не може бути належним доказом у справі.

3. Бути обачним при виборі контрагента

Актуальна судова практика вказує, що сумлінний платник податку при виборі контрагента та укладенні з ним договору має керуватись належною обачністю (Постанова ВС № 826/9368/15 від 05 березня 2020 року).

Відповідно, доцільно затвердити на підприємстві внутрішні процедури при виборі контрагента. Наприклад, перед здійсненням господарських операцій з новим контрагентом слід провести його перевірку на предмет судових спорів з податковими органами, податкового боргу, кримінальних проваджень тощо. Така первинна перевірка може переконати суд у сумлінності компанії та відповідальності під час обрання контрагента.

4. Маркетингова політика буде додатковим аргументом для підприємства

Маркетингова політика – це внутрішній документ підприємства, в якому описано підхід щодо проведення маркетингових заходів, зокрема підхід до обліку таких операцій, їх ціль, господарську необхідність (ділову мету) тощо. Вона може описувати операції підприємства щодо представницьких витрат, витрат на поширення і рекламу бренду, інші супутні операції.

Також, маркетингова політика, наприклад, може встановлювати перелік основних заходів, дій та операцій, що здійснюються в маркетингових цілях; визначати обмеження щодо здійснення дій та використання активів, які є прийнятними для звичайного ведення бізнесу; формалізувати пакет типових документів (наказ, кошторис, звіт тощо), що необхідні для підтвердження маркетингових витрат; враховувати специфіку бізнес-процесів тощо.

Формалізований опис операцій може стати вагомим аргументом для податкових органів у разі виникнення запитань щодо доцільності або реальності проведення маркетингових заходів.

5. Обґрунтувати ділову мету

При придбанні маркетингових послуг контролюючі органи також звертають увагу на докази, які підтверджують використання отриманих послуг у власній господарській діяльності та їхню економічну доцільність (ділову мету).

Відтак, потрібно бути готовим доказово, в тому числі і базуючись на документах, підтвердити відповідність понесених маркетингових витрат розумній економічній причині (діловій меті). Зокрема, забезпечити наявність доказової бази (наказів, розпоряджень, звітів тощо), яка з урахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди може довести ділову мету компанії. Така аргументація та докази, зокрема, можуть бути наведені в ТЦ документації.

За операціями у 2020 році це питання є особливо актуальним, щодо договорів з нерезидентами, однак концепція розумної економічної причини (ділової мети) може бути застосована і до інших операцій.

З нашого досвіду один з ефективних способів захисту від донарахувань податків є залучення кваліфікованої команди, яка проаналізує наявність податкових ризиків та надасть рекомендації щодо зменшення таких ризиків.

Як KPMG допомагає захиститися від ризиків?

В залежності від специфіки діяльності вашої компанії KPMG може:

• здійснити аналіз наявних договорів, актів, звітів та інших документів, що супроводжують маркетингові витрати на предмет коректності, повноти та деталізації;
• надати рекомендації для зниження існуючих податкових ризиків;
• розробити маркетингову політику або надати рекомендації щодо змін в існуючій політиці;
• розробити шаблони документів (наказ, кошторис, звіт та ін.);
• здійснювати консультування та супроводження компанії під час податкової перевірки ДПСУ.

Більш детально про ідентифікацію ризиків щодо маркетингових заходів та їх мінімізацію ми розповімо на нашому вебінарі на початку вересня, слідкуйте за анонсами!

Якщо ви зацікавлені в отриманні детальних коментарів та оцінки ризиків діяльності вашої компанії, будь ласка, звертайтесь до Оксани Олехової, партнерки KPMG в Україні та Лілії Таран, менеджерки KPMG в Україні.