Конкуренція в юридичному бізнесі

Конкуренція в юридичному бізнесі

Конкурентне середовище в юрбізнесі. Якою є ситуація щодо практик, послуг порівняно з минулими роками? Які чинники впливають на гостроту конкуренції? Чи можна сьогодні вважати конкуренцію здоровою і прийнятною? У чому полягає сутність здорової конкуренції на юридичному ринку, а що слід вважати «забороненими прийомами»?

1000
Sergiy Popov

Партнер, керівник департаменту податкового та юридичного консультування, керівник галузевої практики охорони здоров'я та фармацевтики

KPMG в Україні

Email

Джерело: Український юрист

Саме висока конкуренція на юридичному ринку посилила клієнтські позиції з точки зору впливу на цінову політику юридичних компаній. Ми намагаємося все ж таки встановлювати свої правила гри, наприклад, фіксуємо вартість на певний обсяг послуг, досягаємо обіцяного результату для клієнта, а, і подальші послуги вже надаємо в межах погодинної оплати консультацій.

Якщо говорити про тендери, то це неоднозначне питання з точки зору конкуренції, оскільки є переваги і певні труднощі. Зазвичай нам легко здобувати перемогу в тендері, коли ми працюємо над великими структурними мультиюрисдикційними проектами, заручившись експертною підтримкою колег з практики бізнес-консалтингу. Це наша конкурентна перевага — комплексний підхід до надання послуги. А от нюанси пов’язані саме з ціновою політикою. Іноді ми практикуємо підхід, коли прибутковість про-екту дуже низька, але це інвестиція в розвиток бізнесу, і такий підхід реалізовується у виняткових випадках.

Тендерна політика також має свої тренди. Сьогодні ми помічаємо, що державні органи досить сильно прогресували, вони вивчили ринок і висувають до кваліфікації юристів високі вимоги, зокрема присутність у міжнародних та вітчизняних рейтингах. Вимоги поширюються як на юридичну компанію, так і індивідуально на юристів, які працюватимуть над проектом у разі виграшу.
Майже в усіх тендерних вимогах є запити щодо досвіду роботи на минулих аналогічних проектах. Для нашої компанії, наприклад, ця вимога є досить проблематичною, оскільки ми підписуємо з клієнтами угоди про конфіденційність, а тендерні вимоги змушують нас надавати закриту інформацію. Доводиться погоджувати з клієнтами ці моменти задля уникнення репутаційних ризиків для обох сторін.

Серед тендерних вимог є запити щодо участі юристів у професійних організаціях, наукових ступенів, педагогічного досвіду, наявності публікацій, сертифікатів участі у профільних заходах, наявності свідоцтв, що підтверджують право на заняття адвокатською діяльністю. Таке широке коло вимог неабияк звужує перелік учасників тендеру.

З іншого боку, в багатьох випадках у тендерах, які оголошуються державними підприємствами, акцент робиться винятково на ціні, і професіоналізм та якість надання послуг не є основним критерієм.

Якщо розглядати конкуренцію під кутом законодавчих змін, то відзначимо, що останніх було чимало, але таких, які б значно загострили конкуренцію за великі проекти, ми не помітили. А от відголоски змін, які відбулися відносно недавно, варто згадати. На юридичному ринку було встановлено монополію адво-катури, з січня 2019 року представництво в судах усіх інстанцій стало можливим лише за наявності свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Це викликало сплеск конкуренції як серед інхаусів і консультантів, так і безпосередньо на юридичному ринку, адже були компанії з цілими практиками, які працювали в судах без свідоцтв. Відсутність останнього сьогодні значно зменшує вартість юриста і його конкурентоспроможність.

 

KPMG у соцмережах

Мій профіль

Першокласний контент, персоналізований для вас.